АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Фасціотомія нижніх кінцівок

Прочитайте:
  1. D. У нижніх горбиках покрівлі середнього мозку
  2. I. У нижніх горбиках покрівлі середнього мозку
  3. N. У нижніх горбиках покрівлі середнього мозку
  4. АМПУТАЦІЇ КІНЦІВОК. РЕАБІЛІТАЦІЯ ТА ПРОТЕЗУВАННЯ ІНВАЛІДІВ З ДЕФЕКТАМИ КІНЦІВОК. ЛІКУВАННЯ ТРАВМАТОЛОГІЧНИХ ТА ОРТОПЕДИЧНИХ ХВОРИХ В АМБУЛАТОРНИХ УМОВАХ.
  5. АРТЕРІЇ ВЕРХНІХ КІНЦІВОК. ПАХВОВА АРТЕРІЯ.
  6. Білет 25 ОБЛІТЕРУЮЧІ ЗАХВОРЮВАННЯ СУДИН НИЖНІХ КІНЦІВОК
  7. Вагітна Г., звернулась в Ж.К. з терміном вагітності 34 тижні з приводу підвищення АТ, набряків нижніх кінцівок. Який аналіз необхідно зробити для остаточної постановки діагнозу?
  8. Варикозна хвороба нижніх кінцівок
  9. ВАРИКОЗНЕ РОЗШИРЕННЯ вен нижніх кінцівок.
  10. Верхніх кінцівок»

А. Стегно.

1. Стегно має три футляри:

а. передній (квадрицепс);

б. медіальний (абдуктори);

в. задній (м’язи задньої частини стегна).

2. Гострий синдром тривалого стиснення нехарактерний для стегна через великий потенційний об’єм футляру ділянки тіла, а також через змішування фасціального футляру стегна з тазобедренною частиною, що потенційно уможливлює витік крові з футляру.

3. Фактори ризику гострого синдрому тривалого стиснення:

а. системна гіпотензія;

б. випадок тривалого стиснення стегна;

в. використання військових антишокових штанів;

г. коагулопатія;

д. ушкодження судин;

е. сильна травма стегна від удару тупим предметом;

є. надто сильна витяжка кістки (як наслідок – зменшення розміру футляра).

4. Техніка фасціотомії

 

а. бічний розріз, зроблений від великого вертала до зовнішнього мищелка стегна;

б. розрізаний клубово-гомілковий тракт, латеральний широкий м'яз стегна напряму відігнутий від м’язової перегородки, вивільняючи передній футляр.

 

 

в. проведено розріз міжм’язевої перегородки, вивільняючи задній футляр (розріз повинен не бути близько до стегнової кістки, оскільки там знаходяться декілька артерій, що проходять з переднього до заднього відділу через перегородку близько до кістки) (Фото 10).

г. середній футляр абдукторів вивільнено за допомогою окремого передньомедіального розрізу (Фото 12).

Б. Гомілка

1. Гомілка має 4 футляри:

а. латеральний (короткий малогомілковий м’яз і довгий малогомілковий м’яз);

б. передній (довгий розгинач великого пальця стопи, довгий згинач пальців, пердній великогомілковий м’яз, третій малогомілковий м’яз);

в. поверхневий задній (литковий м'яз і камбаловидний м’яз);

г. глибокий задній (довгий згинач великого пальця, довгий згинач пальців, задній великогомілковий м’яз).

2. Найчастіше ушкоджується глибокий задній футляр, що супроводжується ушкодженням переднього.

3. Техніка фасціотомії (фото 13)

а. розрізи повинні проходити по всій довжині задньої частини гомілки для повного зняття копресії фасції та шкіри.

б. бічні розрізи знаходяться посередині між малогомілковою кісткою та краєм переднього великогомілкового м’яза (фото 14).

 

в. знайдено задню міжм’язеву перегородку та поверхневий малогомілковий нерв, передній футляр вивільнений разом з переднім великогомілковим м’язом, біля горбистості великої гомілкової кістки до таранної кістки (фото 15).

г. внаслідок розрізу латеральний футляр вивільнено на лінії з краєм малогомілкової кістки, з одного боку - в напрямку голівки кістки, а з іншого – в напрямку до бічної частини кісточки;

д. другий розріз зроблено медіально, приблизно 2 см. в бік передньомедіального доступного для пальпації краю великогомілкової кістки. (потрібно уникати медіального розрізу над чи біля підшкірної поверхні великогомілкової кістки, щоб запобігти випинанню кістки при зтягненні тканин);

е. підшкірна вена і нерв відтягнуті;

є. поверхневий футляр вивільнено по всій довжині (фото 16), а після цього – глибокий футляр над довгим згиначем пальців (фото 17).

ж. знайдіть задній великогомілковий м’яз та вивільніть його фасцію.

 

4. Ускладнення:

а. слабкість або дисфункція ушкодженої групи м’язів та нервів ції ділянки;

б. часто синдром тривалого стиснення глибокого заднього футляру гомілки супроводжується деформацією пальців ніг.

 

В. Стопа.

1. Ступня має 5 футлярів:

а. міжкістковий футляр (обмежений першої плесновою кісткою медіально, плесновими та задніми міжкістковими фасціями дорсально і підошовною міжкістковою фасцією знизу);

б. латеральний футляр (обмежений краями п’ятьої плеснових кісток дорсально, підошовним апоневрозом латерально і міжм’язовою перегородкою медіально);

в. центральний футляр (обмежений міжм’язовою перегородкою латерально і медіально, міжкістковою фасцією дорсально і підошовним апоневрозом плантарно);

г. медіальний футляр (обмежений нижньою поверхнею першою плеснової кістки, підошовним апоневрозом медіально і міжм’язовою перегородкою латерально);

д. п’яточний футляр (квадратний м’яз підошви).

2. Техніка фасціотомії – два дорсальних розрізи (фото 18).

 

а. один розріз зроблено трохи медіально до другої плеснової кістки, сягаючи між 1 і 2 плесновими кістками до медіального футляру і між 2 і 3 плесновими кістками до центрального футляру;

б. другий дорсальний розріз зроблений латерально до 4 плеснової кістки, сягаючи між 4 і 5 плесновими кістками до латеральногоф футляру;

в. щоб зберегти дорсальні м’які тканини, можна зробити один розріз (медіально до стопи через медіальний футляр, через центральний футляр до міжкісткового дорсально і вивільняючи латеральний футляр по всіх довжині стопи).

 

V. Догляд за раною після фасціотомії.

А. Після проведення фасціотомії, потрібно очистити рану від всіх змертвілих тканин (фото 19).

Б. Лікувати потрібно як будь-яке військове поранення без раннього закриття рани та покривання рани стерильною пов’язкою.

В. Корисними будуть прилади для створення негативного тиску для закриття ран.

1. можна створити такі пристрої з наявних матеріалів:

а. хірургічні губки;

б. дренажі Джексона-Пратта;

в. хірургічна салфетка «Лобан».

Г. Закривати рану після фасціотомії можна пізніше, після евакуації з суворих умов (фото 20).

Д. Варіанти закриття рани:

а. накладання швів;

б. підтримання процесів спонтанного загоєння;

в. пластика шкіри;

 

VI. Можливі ушкодження судин.

А. при синдромі тривалого стиснення пульс зазвичай присутній;

Б. відсутність пульсу повинна насторожити лікаря, оскільки це може бути симптомом ушкодження судин, що може призвести до подальшого розвитку синдрому;

В. у суворих умовах пошкодження судин є показанням для відкриття футляру.

 

 

ОПІКИ

Опікові травми можуть бути наслідком прямого або непрямого контакту з джерелом тепла, в тому числі з полум’ям, струмом, хімічними речовинами, блискавкою, легкозаймистими речовинами, спалахами, радіацією або окропом. Опіки можуть бути незначними (1 і 2 ступені) або життєво небезпечними (3 і 4 ступені). Опіки від вдихання диму часто зустрічаються у випадках, коли займання відбулось у закритому приміщенні. При таких опіках потреба у введені рідини значно вища, ніж при інших опіках. Також може виникнути потреба в гіпербаричній оксигенації.

Може супроводжуватись опіком дихальних шляхів, отруєнням чадним газом або іншими отруйними речовинами (ціанід). Потерпілому з опіками більш ніж 40% від загальної площі поверхні тіла або з глибоким опіком лицевої частини рекомендовано провести профілактичну інтубацію. Слід зауважити, що опіки на полі бою можуть виникати через будь-яку з вище описаних причин. Проте білий фосфор є типовим артилерійським снарядом, що використовується ворогом і має дуже специфічний механізм опіку (будь-ласка, див. секцію нижче).

  Опіки 1 ступеня Опіки 2 ступеня Опіки 3 ступеня
Типовий чинник Сонце, гарячі рідини Спалах або полум’я Полум’я, тривалий контакт з гарячим предметом, струм
Колір Pожевий Рожевий або червоні плями Темно коричневий, обвуглений
Чутливість Біль Сильний біль Відсутність болю

 

а. опіки обличчя, особливо ті, що трапились в закритому приміщенні, можуть супроводжуватись інгаляційною травмою. Моніторте стан дихальних шляхів та насичення крові киснем і проведіть хірургічну реанімацію дихальних шляхів у випадку утрудненого дихання чи поганої сатурації.

б. Порахуйте загальну площу поверхні тіла з опіком більш ніж 10% за допомогою правила 9-ок.

в. Накладіть на обпечену ділянку суху, стерильну пов'язку. При більших опіках (>20%) накрийте потерпілого термостійкою ковдрою, для того, щоб закрити обпечені ділянки і щоб запобігти переохолодженню.

г. Рідинна реанімація (Правило десяток Інституту Хірургії США)

- якщо опік більший ніж 20% потрібно проводити рідинну реанімацію довенно чи внутрішньокістково як тільки є можливість. Для цього можна використати рінгера лактат розчин, фізрозчин чи Hextend. При використанні Hextend спочатку потрібно ввести небільше ніж 1000 мл і далі, за необхідності, вводити лактат рінгера розчин чи фізрозчин.

- швидкість введення можна порахувати за формулою % Загальної площі поверхні тіла х 10 кубічних сантиметрів для дорослих вагою 40-80 кг.

- після 80 кг на кожні додаткові 10 кг збільшуйте швидкість на 100 мл/год

- Якщо в людини геморагічний шок, реанімація при геморагічному шоці важлива ніж реанімація опікова.

д. Введіть знеболюючі препарати згідно з інструкціями по наданню тактичної домедичної допомоги на полі бою, розділ 11.

е. Догоспітальне лікування антибіотиками рекомендованн не тільки при опіках, але варто дати антибіотики, щоб уникнути розвитку інфекції при проникних травмах.

є. Потерпілі з опіками схильні до гіпотермії, тому окрему увагу потрібно виділяти підтриманню тепла та введення теплого фізрозчину на цьому етапі.

Опіки


Дата добавления: 2015-10-20 | Просмотры: 610 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.015 сек.)