АМПУТАЦІЇ КІНЦІВОК. РЕАБІЛІТАЦІЯ ТА ПРОТЕЗУВАННЯ ІНВАЛІДІВ З ДЕФЕКТАМИ КІНЦІВОК. ЛІКУВАННЯ ТРАВМАТОЛОГІЧНИХ ТА ОРТОПЕДИЧНИХ ХВОРИХ В АМБУЛАТОРНИХ УМОВАХ.
Варіант 1
1. Первинною ампутацією вважають таку, яка виконана в термін:
а) до 6 год після травми;
б) до 8 год після травми;
в) до 12 год після травми;
г) до 24 год після травми;
д) до 72 год після травми.
2. Показанням до вторинної ампутації після травми кінцівок є:
а) флегмона сегменту;
б) гангрена кінцівки;
в) гнійний артрит;
г) несправжній суглоб;
д) відсутність пульсації артеріальних судин дистальніше місця травми.
3. Гільйотинний спосіб ампутації полягає в перетині:
а) всіх тканин кінцівки на одному рівні;
б) шкіри і після її скорочення в перетині всіх інших тканин;
в) шкіри та фасції і після скорочення шкіри в перетині всіх інших тканин;
г) шкіри, фасції та м’язів і після скорочення шкіри в перетині кістки;
д) шкіру, фасцію та м’язи перетинають на одному рівні, а кістку вище цього рівня.
4. Поняття реабілітації передбачає комплекс заходів, крім:
а) медичних;
б) соціальних;
в) просвітних;
г) професійних;
д) організаційних.
5. Заходи професійної реабілітації передбачають:
а) адаптацію на попередньому робочому місці;
б) реадаптацію;
в) працю з пониженими фізичними навантаженнями;
г) перекваліфікацію;
д) усе вище згадане.
Варіант 2
1. Тримоментний конусо-круговий спосіб ампутації кінцівки (за М.І.Пироговим) полягає в:
а) шкіру перетинають на одному рівні, після відтягування м’язів перетинають кістку;
б) шкіру та м’язи перетинають на одному рівні, а кістку вище цього рівня;
в) шкіру перетинають на одному рівні, після відтягування шкіри м’язи і кістку вище цього рівня;
г) шкіру з підшкірною клітковиною та фасцію перетинають на одному рівні, по краю шкіри, яка скоротилась та краї якої циркулярно відтягнуто вверх, перетинають м’язи майже до кістки, після чого шкіру з поверхневими м’язами ще більше відтягують в проксимальному напрямку і по краю відтягнутих тканин повторно перетинають глибокі м’язи, що залишилися до кістки, після чого перерізають кістку;
д) викроюють шкірнофасціосухожилковий клапоть, який містить наколінок, перетинають стегнову кістку і опил стегна перекривають сформованим клаптем.
2. При гемартрозі раціонально здійснити такий курс медичної реабілітації:
а) холод на 5 діб, гіпс, потім – масаж, ЛФК;
б) гіпсова пов’язка на 14 днів;
в) іммобілізація, холод на 48 годин, пункція суглоба через 24 години після травми, з п’ятого дня-фізіотерапія, ізометрична гімнастика;
г) манжетковий витяг, пункція суглоба з введенням лідази;
д) УВЧ, електрофорез лідази з першого дня після травми.
3. Особливістю ампутацій у дітей є:
а) більш ширші показання до екзартикуляцій;
б) проведення ампутацій на рівні діафізу кісток;
в) максимальне збереження м’яких тканин і шкіри «з надлишком» і дистальної зони росту;
г) проведення ампутацій на рівні метадіафізу;
д) проведення ампутацій на рівні метафізу.
4. Зазначте оптимальний термін іммобілізації ліктьового суглоба при переломі головки променевої кістки без зміщення:
а) 3 тижні;
б) 6 тижнів;
в) 5-7 тижнів;
г) до зникнення больового синдрому;
д) 1 тиждень.
5. Яким шляхом не слід проводити професійну реабілітацію?
а) переведення хворого на інше підприємство;
б) професійне навчання;
в) професійне перенавчання;
г) переобладнання станків і пристроїв;
д) переобладнання робочого місця.
Варіант 3
1. Які особливості проведення ампутацій гомілки?
а) малогомілкову і великогомілкову кістки необхідно перетинати на одному рівні;
б) малогомілкову кістку необхідно перетинати на декілька сантиметрів вище, ніж великогомілкову, долотом збивають трикутний фрагмент з переднього краю опилу великогомілкової кістки;
в) необхідно створити незначний запас м’яких тканин в ділянці опилу кісток;
г) великогомілкову кістку необхідно перетинати на декілька сантиметрів вище, ніж малогомілкову;
д) максимальне збереження м’яких тканин і зон росту, окістя не відшаровують, ложечкою Фолькмана вибирають кістковий мозок з кукси великогомілкової кістки глибиною 2-3 см.
2. Лікар поліклініки діагностував розрив сухожилка довгої головки двохголового м’яза плеча. На підставі якого патогномонічного симптому із наступних був поставлений діагноз?
а) укорочення сегмента плеча;
б) біль при згинанні ліктьового суглоба;
в) здуття двохголового м’яза у вигляді випинання при розгинанні ліктьового суглоба;
г)здуття двохголового м’яза у вигляді випинання при згинанні ліктьового суглоба;
д) відсутність ротації передпліччя.
3. При коротких куксах обвід її при протезуванні вимірюють:
а) на двох рівнях;
б) на трьох рівнях;
в) на чотирьох рівнях;
г) на одному рівні;
д) на п’яти рівнях.
4. Принцип здійснення реабілітації в колективі не передбачає:
а) ведучої участі хворого в розробці власної програми реабілітації;
б) повернення в попередній колектив;
в) реабілітації в колективі інвалідів;
г) виконання реабілітаційних заходів у хворих з подібними станами;
д) побутову реабілітацію.
5. Які види ампутацій розрізняють?
а) первинну ранню, первинну пізню, вторинну ранню, вторинну пізню;
б) первинну, вторинну, повторну;
в) первинну, вторинну, відкладену;
г) ранню, пізню, повторну;
д) ранню, пізню, відкладену.
Варіант 4
1. Контрактури в суглобі при ампутаційних куксах найчастіше виникають:
а) внаслідок погрішності в техніці ампутації кінцівок;
б) при загоєнні післяампутаційної рани кукси вторинним натягом;
в) після ампутацій кінцівок клаптевим способом;
г) після ампутацій кінцівок тримоментним способом;
д) після ампутацій кінцівок гільйотинним способом.
2. При довгих куксах обвід її при протезуванні вимірюють:
а) на чотирьох рівнях;
б) на трьох рівнях;
в) на п’яти рівнях;
г) на одному рівні;
д) на двох рівнях.
3. Яку вірну тактику повинен вибрати травматолог поліклініки при лікуванні укусу кліща, якщо хворий його самостійно видалив, а місце укусу на другий день гіперемійоване, болюче, в глибині видно „чорну крапку“?
а) порекомендувати тричі на день ранку обробляти розчином бетадину;
б) порекомендувати двічі на день ранку обробляти 2% розчином діамантового зеленого;
в) припекти місце укусу діатермією;
г) висікти місце укусу двома дугоподібними розрізами, накласти шов;
д) госпіталізувати хворого і спостерігати за динамікою 2 дні.
4. Первинну ампутацію найімовірніше виконують після:
а) розчавлення м’яких тканин кінцівки на значному протязі зі збереженням кісткового остову;
б) невдалої операції з приводу аневризми судин чи кісткової пухлини;
в) відмороження ІV ступеня;
г) термічного опіку ІІІ б – ІV ступеня;
д) значного скальпування шкіри поздовж кінцівки.
5. При ургентній ампутації першочерговим завданням є:
а) збереження життя хворого;
б) створення кукси кінцівки циліндричної форми;
в) створення мінімального ступеня свободи рухів у суглобі вище кукси;
г) забезпечити можливість формування кукси для експрес-протезування;
д) попередження ймовірного нагноєння.
Варіант 5
1. В яких випадках при амбулаторному лікуванні частіше всього використовують гіпсові пов’язки?
а) при переломах без зміщення відламків;
б) після стабільного остеосинтезу пластиною LCP;
в) при відкритих переломах, ускладнених нагноєнням;
г) при несправжніх суглобах діафізів довгих кісток;
д) при внутрішньосуглобових переломах.
2. Абсолютні показання до госпіталізації з метою оперативного лікування хворих з переломами кісток:
а) в похилому віці;
б) при косих та гвинтоподібних переломах;
в) в молодому віці;
г) при ознаках супутніх ушкоджень нервів або судин;
д) у дітей.
3. Який метод лікування хворих в травмпункті з незначними за розміром ранами найбільш надійно забезпечує профілактику ранової інфекції?
а) застосування антибіотиків парентерально;
б) місцеве використання антибіотиків;
в) місцеве застосування сорбентів;
г) первинна хірургічна обробка, іммобілізація, спрямована антибіотикотерапія;
д) іммобілізація кінцівки вікончатою гіпсовою пов’язкою.
4. Повторні планові операції у хворих з ампутаційними куксами не виконують у випадку:
а) вираженої хронічної анемії, загального ослаблення;
б) хронічного захворювання кукси кінцівки;
в) при підготовці хворого до можливого експрес-протезування;
г) виконанні некректомії;
д) коли існуюча кукса не відповідає функціональним потребам.
5. Які з перерахованих способів ампутацій є оптимальними?
а) клаптевий;
б) круговий тримоментний за М.І. Пироговим;
в) фасціопластичний;
г) кістково-пластичний;
д) усі вищеперераховані, в залежності від клінічних задач.
Варіант 6
1. Укушену рану після промивання мильною водою потрібно:
а) не висікати і не зашивати;
б) висікати краї і зашити наглухо;
в) висікати краї і не зашивати;
г) не висікати краї і зашити наглухо;
д) висікти краї, накласти асептичну пов’язку та гіпсову лонгету.
2. У хворого з консолідованим переломом наколінка, після зняття гіпсової лонгети, з метою профілактики стійкої післятравматичної контрактури, слід призначити:
а) активну та пасивну розробку рухів (кінезотерапію), фізіотерапію, масаж, продовжувати ізометричні скорочення чотирьохголового м’яза;
б) суворий спокій, масаж, ультразвук;
в) масаж, ультразвук;
г) суворий спокій, масаж, УФО місцево, продовжувати ізометричні скорочення чотирьохголового м’яза;
д) лазеротерапію, магнітотерапію, масаж.
3. При оформленні посильного листа на МСЕК у хворого з ускладненням консолідації виникли суперечності при описі рентгенограми. Виберіть одну найбільш об’єктивну, достовірну рентгенологічну ознаку несправжнього суглоба?
а) залишкове періостальне кісткоутворення;
б) наявність слабомінералізованої рентгенологічної щілини між фрагментами;
в) кутова деформація;
г) замикаючі пластинки на торцях уламків;
д) остеопороз фрагментів.
4. Показання до планової ампутації нижньої кінцівки повинні бути визначені:
а) хірургом (травматологом) і черговим терапевтом;
б) хірургом (травматологом) та кардіологом;
в) черговим лікарем;
г) двома хірургами (травматологами);
д) консиліумом з обов’язковим залученням головного лікаря та не менше трьох вузькопрофільних спеціалістів, незалежно від загального стану здоров’я хворого.
5. Міо- та фасціопластичні ампутації нижніх кінцівок забезпечують все, окрім:
а) знижують функціональні результати лікування;
б) сприяють зменшенню поперечника кукси;
в) покращують гемодинаміку у венах кукси;
г) дозволяють формувати конусоподібну куксу;
д) покращують опірну здатність сегменту кінцівки.
Варіант 7
1. Як вірно надати першу допомогу в поліклініці (травмпункті) потерпілим від укусів тваринами:
а) терміново промити рану великою кількістю води з милом, антисептиками (розчином хлораміну, перекису водню, бетадину), краї рани обробити розчином йоду, накласти антисептичну пов’язку, вирішити питання стосовно доцільності щеплень проти сказу;
б) заклеїти укушену рану липким пластиром, вирішити питання стосовно доцільності щеплень проти сказу;
в) зашити краї укушеної рани;
г) висікти краї укушеної рани на протязі перших трьох днів з моменту укусу, вирішити питання стосовно доцільності щеплень проти сказу;
д) висікти краї укушеної рани та накласти первинні шви.
2. З перерахованих виберіть патогномонічний симптом вивиху:
а) значний набряк;
б) обмеження активних рухів;
в) пружний опір;
г) видима деформація;
д) крепітація.
3. При виконанні ампутації не буде помилковим такий захід:
а) перев’язка n.saphenus;
б) свідоме формування циліндричної кукси;
в) свідоме формування конусоподібної кукси;
г) перетинання нерва ножицями;
д) діатермокоагуляція підколінної артерії.
4. Після загоєння операційної рани біомеханіка кукси повинна відповідати усім нижче згаданим вимогам, окрім:
а) бути опірною;
б) в ближньому до кукси суглобі рухи повинні бути обмежені або виключені;
в) м’язи кукси не повинні бути ретраговані;
г) м’язова сила кінцівки повинна бути близькою до норми;
д) рубець шкіри повинен знаходитися поза віссю навантаження торця кукси.
5. При ампутації гомілки та формуванні кукси оптимальною є довжина:
а) 3-5 см;
б) 7-9 см;
в) 10-14 см;
г) 15-18 см;
д) не має значення.
Варіант 8
1. Кістково-пластичні ампутації є показаними при:
а) неінфікованих масивних ранах з відсутніми перспективами збереження функції кінцівки;
б) відкритих забруднених розчавленнях кінцівки;
в) вогнепальних пошкодженнях з суттєвою крововтратою;
г) остеомієліті кукси;
д) анаеробній газовій інфекції.
2. Одразу після часткового розриву зв'язок раціонально призначити:
а) масаж, ЛФК, УВЧ;
б) спокій, місцеву гіпотермію, фіксуючу пов’язку;
в) діадинамік, дарсонвалізація;
г) ЛФК, діадинамік;
д) компрес з дімексидом та антибіотиком.
3. Кістково-пластична ампутація гомілки (за М.І. Пироговим) полягає в:
а) викроюють шкірно-фасціо-сухожилковий клапоть, перетинають кістку і опил гомілки перекривають сформованим клаптем;
б) шкіру перетинають на одному рівні, після відтягування шкіри перетинають м’язи, а після скорочення і відтягування м’язів перетинають кістку;
в) перетин усіх тканин проводять на одному рівні;
г) викроюють п’ятковий клапоть, який містить частину п’яткової кістки (горб), після вичленення кісток гомілки на 2-3 см вище суглоба, утворений опил кісток гомілки закривають п’ятковим клаптем, який пришивають, додаткова гіпсова фіксація;
д) перекриття кукси стегна кістковою пластинкою з горбистості великогомілкової кістки.
4. При формуванні шкірного клаптя торець кукси не повинен:
а) перекриватися переднім клаптем;
б) перекриватися заднім клаптем;
в) містити шов на торці кукси;
г) бути зашитим без дренування рани;
д) всі вище перераховані вимоги є правильними.
5. Реабілітація хворих з післятравматичною контрактурою ліктьового суглоба складається з:
а) масажу ділянки суглоба;
б) аплікацій озокериту;
в) термальних ванн;
г) комплексної консервативної терапії з виключенням теплових процедур і масажу ділянки суглоба;
д) грязєві аплікації почергово з озокеритом;
Варіант 9
1. На початку лікування хворого з забоєм м’яких тканин показані:
а) солюкс, масаж, тепло;
б) місцева гіпотермія;
в) парафін, УВЧ, УФО;
г) діадинамік, електрофорез, масаж;
д) ЛФК, озокерит.
2. При лікуванні хворих з синдромом Zudek-Турнера (Зудека-Турнера) більш ефективними є:
а) гарячі ванни;
б) редресуючі вправи;
в) кінезотерапія, підводна гімнастика;
г) гіпсова іммобілізація;
д) озокеритові аплікації.
3. При «вколочених» переломах шийки плеча у людей похилого віку необхідно призначити легкі маятникоподібні, згинально-розгинальні рухи в плечовому суглобі:
а) з 5-10 дня;
б) з 2-3 дня;
в) з 18-21 дня;
г) через 3 тижні;
д) через 4 тижні.
4. Кістково-пластична ампутація за Gritti-Шимановським передбачає:
а) фіксацію опилу п’яткової кістки;
б) фіксацію опилу наколінка до стегнової кістки;
в) фіксацію опилу великогомілкової кістки до стегнової;
г) використання малогомілкової кістки для пластики місця опилу;
д) одночасне використання наколінка та малогомілкової кістки для пластики місця опилу стегнової.
5. Протипоказаннями до накладання кровозупинного джгута з профілактичною метою при ампутації вище рівня ураження є усі нижче перераховані патології, окрім:
а) лімфангоїт;
б) анаеробна інфекція;
в) ендартериїт;
г) відмороження ІV ст.;
д) шоковий стан хворого.
Варіант 10
1. Виберіть патогномонічну симптоматику звичного вивиху плеча:
а) несподіваність, багатократність, виникнення вивиху без зусиль;
б) утруднення при його усуненні;
в) непрацездатність, різкий біль;
г) другий вивих в цьому суглобі, відсутність потреби в іммобілізації;
д) виникнення без первинної травми в анамнезі.
2. Які з перерахованих патогномонічних ознак належать до переднього вивиху плеча?
а) зовнішня ротація плеча і передпліччя;
б) випинання в підключичній ямці;
в) аддукційне положення плеча;
г) западіння м’яких тканин під акроміальним відростком, абдукція плеча і порушення функції кінцівки;
д) згинальна контрактура в плечовому суглобі.
3. Раціональна амбулаторна тактика лікування хворих зі свіжими переломами променевої кістки в «типовому» місці?
а) гіпсова іммобілізація на 7-10 днів з раннім відновленням функції ліктьового суглоба;
б) закрита репозиція уламків, гіпсова іммобілізація на 3-4 тижні;
в) гіпсова шина 2-3 тижні з наступним відновлювальним лікуванням;
г) відкрита репозиція, остеосинтез;
д) моделююча резекція променевої кістки.
4. Яке абсолютне протипоказання для вправляння вивиху плеча за Кохером в умовах поліклініки?
а) протипоказань немає;
б) похилий вік;
в) термін після травми три доби;
г) вивих плечової кістки з переломом великого горбка;
д) вивих поєднаний з переломом шийки плечової кістки.
5. Формування кукси гомілки за М.І.Пироговим стосується:
а) міопластичної ампутації;
б) формування безокістного торця кістки кукси;
в) фіксації опилу п’яткової кістки на торці великогомілкової;
г) фіксації 2/3 п’яткової кістки «у вилці» між медіальною та латеральною кісточками, після зняття хрящового покриву;
д) фіксація опилу наколінка на торці опилу стегнової кістки.
Тестові завдання базового рівня знань студентів V курсу до теми № 4:
Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 1322 | Нарушение авторских прав
|