| АМПУТАЦІЇ КІНЦІВОК. РЕАБІЛІТАЦІЯ ТА ПРОТЕЗУВАННЯ ІНВАЛІДІВ З ДЕФЕКТАМИ КІНЦІВОК. ЛІКУВАННЯ ТРАВМАТОЛОГІЧНИХ ТА ОРТОПЕДИЧНИХ ХВОРИХ В АМБУЛАТОРНИХ УМОВАХ.Варіант 1 1. Первинною ампутацією вважають таку, яка виконана в термін: а) до 6 год після травми; б) до 8 год після травми; в) до 12 год після травми; г) до 24 год після травми; д) до 72 год після травми. 2. Показанням до вторинної ампутації після травми кінцівок є: а) флегмона сегменту; б) гангрена кінцівки; в) гнійний артрит; г) несправжній суглоб; д) відсутність пульсації артеріальних судин дистальніше місця травми. 3. Гільйотинний спосіб ампутації полягає в перетині: а) всіх тканин кінцівки на одному рівні; б) шкіри і після її скорочення в перетині всіх інших тканин; в) шкіри та фасції і після скорочення шкіри в перетині всіх інших тканин; г) шкіри, фасції та м’язів і після скорочення шкіри в перетині кістки; д) шкіру, фасцію та м’язи перетинають на одному рівні, а кістку вище цього рівня. 4. Поняття реабілітації передбачає комплекс заходів, крім: а) медичних; б) соціальних; в) просвітних; г) професійних; д) організаційних. 5. Заходи професійної реабілітації передбачають: а) адаптацію на попередньому робочому місці; б) реадаптацію; в) працю з пониженими фізичними навантаженнями; г) перекваліфікацію; д) усе вище згадане. Варіант 2 1. Тримоментний конусо-круговий спосіб ампутації кінцівки (за М.І.Пироговим) полягає в: а) шкіру перетинають на одному рівні, після відтягування м’язів перетинають кістку; б) шкіру та м’язи перетинають на одному рівні, а кістку вище цього рівня; в) шкіру перетинають на одному рівні, після відтягування шкіри м’язи і кістку вище цього рівня; г) шкіру з підшкірною клітковиною та фасцію перетинають на одному рівні, по краю шкіри, яка скоротилась та краї якої циркулярно відтягнуто вверх, перетинають м’язи майже до кістки, після чого шкіру з поверхневими м’язами ще більше відтягують в проксимальному напрямку і по краю відтягнутих тканин повторно перетинають глибокі м’язи, що залишилися до кістки, після чого перерізають кістку; д) викроюють шкірнофасціосухожилковий клапоть, який містить наколінок, перетинають стегнову кістку і опил стегна перекривають сформованим клаптем. 2. При гемартрозі раціонально здійснити такий курс медичної реабілітації: а) холод на 5 діб, гіпс, потім – масаж, ЛФК; б) гіпсова пов’язка на 14 днів; в) іммобілізація, холод на 48 годин, пункція суглоба через 24 години після травми, з п’ятого дня-фізіотерапія, ізометрична гімнастика; г) манжетковий витяг, пункція суглоба з введенням лідази; д) УВЧ, електрофорез лідази з першого дня після травми. 3. Особливістю ампутацій у дітей є: а) більш ширші показання до екзартикуляцій; б) проведення ампутацій на рівні діафізу кісток; в) максимальне збереження м’яких тканин і шкіри «з надлишком» і дистальної зони росту; г) проведення ампутацій на рівні метадіафізу; д) проведення ампутацій на рівні метафізу. 4. Зазначте оптимальний термін іммобілізації ліктьового суглоба при переломі головки променевої кістки без зміщення: а) 3 тижні; б) 6 тижнів; в) 5-7 тижнів; г) до зникнення больового синдрому; д) 1 тиждень. 5. Яким шляхом не слід проводити професійну реабілітацію? а) переведення хворого на інше підприємство; б) професійне навчання; в) професійне перенавчання; г) переобладнання станків і пристроїв; д) переобладнання робочого місця.   Варіант 3 1. Які особливості проведення ампутацій гомілки? а) малогомілкову і великогомілкову кістки необхідно перетинати на одному рівні; б) малогомілкову кістку необхідно перетинати на декілька сантиметрів вище, ніж великогомілкову, долотом збивають трикутний фрагмент з переднього краю опилу великогомілкової кістки; в) необхідно створити незначний запас м’яких тканин в ділянці опилу кісток; г) великогомілкову кістку необхідно перетинати на декілька сантиметрів вище, ніж малогомілкову; д) максимальне збереження м’яких тканин і зон росту, окістя не відшаровують, ложечкою Фолькмана вибирають кістковий мозок з кукси великогомілкової кістки глибиною 2-3 см. 2. Лікар поліклініки діагностував розрив сухожилка довгої головки двохголового м’яза плеча. На підставі якого патогномонічного симптому із наступних був поставлений діагноз? а) укорочення сегмента плеча; б) біль при згинанні ліктьового суглоба; в) здуття двохголового м’яза у вигляді випинання при розгинанні ліктьового суглоба; г)здуття двохголового м’яза у вигляді випинання при згинанні ліктьового суглоба; д) відсутність ротації передпліччя. 3. При коротких куксах обвід її при протезуванні вимірюють: а) на двох рівнях; б) на трьох рівнях; в) на чотирьох рівнях; г) на одному рівні; д) на п’яти рівнях. 4. Принцип здійснення реабілітації в колективі не передбачає: а) ведучої участі хворого в розробці власної програми реабілітації; б) повернення в попередній колектив; в) реабілітації в колективі інвалідів; г) виконання реабілітаційних заходів у хворих з подібними станами; д) побутову реабілітацію. 5. Які види ампутацій розрізняють? а) первинну ранню, первинну пізню, вторинну ранню, вторинну пізню; б) первинну, вторинну, повторну; в) первинну, вторинну, відкладену; г) ранню, пізню, повторну; д) ранню, пізню, відкладену. Варіант 4 1. Контрактури в суглобі при ампутаційних куксах найчастіше виникають: а) внаслідок погрішності в техніці ампутації кінцівок; б) при загоєнні післяампутаційної рани кукси вторинним натягом; в) після ампутацій кінцівок клаптевим способом; г) після ампутацій кінцівок тримоментним способом; д) після ампутацій кінцівок гільйотинним способом. 2. При довгих куксах обвід її при протезуванні вимірюють: а) на чотирьох рівнях; б) на трьох рівнях; в) на п’яти рівнях; г) на одному рівні; д) на двох рівнях. 3. Яку вірну тактику повинен вибрати травматолог поліклініки при лікуванні укусу кліща, якщо хворий його самостійно видалив, а місце укусу на другий день гіперемійоване, болюче, в глибині видно „чорну крапку“? а) порекомендувати тричі на день ранку обробляти розчином бетадину; б) порекомендувати двічі на день ранку обробляти 2% розчином діамантового зеленого; в) припекти місце укусу діатермією; г) висікти місце укусу двома дугоподібними розрізами, накласти шов; д) госпіталізувати хворого і спостерігати за динамікою 2 дні. 4. Первинну ампутацію найімовірніше виконують після: а) розчавлення м’яких тканин кінцівки на значному протязі зі збереженням кісткового остову; б) невдалої операції з приводу аневризми судин чи кісткової пухлини; в) відмороження ІV ступеня; г) термічного опіку ІІІ б – ІV ступеня; д) значного скальпування шкіри поздовж кінцівки. 5. При ургентній ампутації першочерговим завданням є: а) збереження життя хворого; б) створення кукси кінцівки циліндричної форми; в) створення мінімального ступеня свободи рухів у суглобі вище кукси; г) забезпечити можливість формування кукси для експрес-протезування; д) попередження ймовірного нагноєння. Варіант 5 1. В яких випадках при амбулаторному лікуванні частіше всього використовують гіпсові пов’язки? а) при переломах без зміщення відламків; б) після стабільного остеосинтезу пластиною LCP; в) при відкритих переломах, ускладнених нагноєнням; г) при несправжніх суглобах діафізів довгих кісток; д) при внутрішньосуглобових переломах. 2. Абсолютні показання до госпіталізації з метою оперативного лікування хворих з переломами кісток: а) в похилому віці; б) при косих та гвинтоподібних переломах; в) в молодому віці; г) при ознаках супутніх ушкоджень нервів або судин; д) у дітей. 3. Який метод лікування хворих в травмпункті з незначними за розміром ранами найбільш надійно забезпечує профілактику ранової інфекції? а) застосування антибіотиків парентерально; б) місцеве використання антибіотиків; в) місцеве застосування сорбентів; г) первинна хірургічна обробка, іммобілізація, спрямована антибіотикотерапія; д) іммобілізація кінцівки вікончатою гіпсовою пов’язкою. 4. Повторні планові операції у хворих з ампутаційними куксами не виконують у випадку: а) вираженої хронічної анемії, загального ослаблення; б) хронічного захворювання кукси кінцівки; в) при підготовці хворого до можливого експрес-протезування; г) виконанні некректомії; д) коли існуюча кукса не відповідає функціональним потребам. 5. Які з перерахованих способів ампутацій є оптимальними? а) клаптевий; б) круговий тримоментний за М.І. Пироговим; в) фасціопластичний; г) кістково-пластичний; д) усі вищеперераховані, в залежності від клінічних задач. Варіант 6 1. Укушену рану після промивання мильною водою потрібно: а) не висікати і не зашивати; б) висікати краї і зашити наглухо; в) висікати краї і не зашивати; г) не висікати краї і зашити наглухо; д) висікти краї, накласти асептичну пов’язку та гіпсову лонгету. 2. У хворого з консолідованим переломом наколінка, після зняття гіпсової лонгети, з метою профілактики стійкої післятравматичної контрактури, слід призначити: а) активну та пасивну розробку рухів (кінезотерапію), фізіотерапію, масаж, продовжувати ізометричні скорочення чотирьохголового м’яза; б) суворий спокій, масаж, ультразвук; в) масаж, ультразвук; г) суворий спокій, масаж, УФО місцево, продовжувати ізометричні скорочення чотирьохголового м’яза; д) лазеротерапію, магнітотерапію, масаж. 3. При оформленні посильного листа на МСЕК у хворого з ускладненням консолідації виникли суперечності при описі рентгенограми. Виберіть одну найбільш об’єктивну, достовірну рентгенологічну ознаку несправжнього суглоба? а) залишкове періостальне кісткоутворення; б) наявність слабомінералізованої рентгенологічної щілини між фрагментами; в) кутова деформація; г) замикаючі пластинки на торцях уламків; д) остеопороз фрагментів. 4. Показання до планової ампутації нижньої кінцівки повинні бути визначені: а) хірургом (травматологом) і черговим терапевтом; б) хірургом (травматологом) та кардіологом; в) черговим лікарем; г) двома хірургами (травматологами); д) консиліумом з обов’язковим залученням головного лікаря та не менше трьох вузькопрофільних спеціалістів, незалежно від загального стану здоров’я хворого. 5. Міо- та фасціопластичні ампутації нижніх кінцівок забезпечують все, окрім: а) знижують функціональні результати лікування; б) сприяють зменшенню поперечника кукси; в) покращують гемодинаміку у венах кукси; г) дозволяють формувати конусоподібну куксу; д) покращують опірну здатність сегменту кінцівки. Варіант 7 1. Як вірно надати першу допомогу в поліклініці (травмпункті) потерпілим від укусів тваринами: а) терміново промити рану великою кількістю води з милом, антисептиками (розчином хлораміну, перекису водню, бетадину), краї рани обробити розчином йоду, накласти антисептичну пов’язку, вирішити питання стосовно доцільності щеплень проти сказу; б) заклеїти укушену рану липким пластиром, вирішити питання стосовно доцільності щеплень проти сказу; в) зашити краї укушеної рани; г) висікти краї укушеної рани на протязі перших трьох днів з моменту укусу, вирішити питання стосовно доцільності щеплень проти сказу; д) висікти краї укушеної рани та накласти первинні шви. 2. З перерахованих виберіть патогномонічний симптом вивиху: а) значний набряк; б) обмеження активних рухів; в) пружний опір; г) видима деформація; д) крепітація. 3. При виконанні ампутації не буде помилковим такий захід: а) перев’язка n.saphenus; б) свідоме формування циліндричної кукси; в) свідоме формування конусоподібної кукси; г) перетинання нерва ножицями; д) діатермокоагуляція підколінної артерії. 4. Після загоєння операційної рани біомеханіка кукси повинна відповідати усім нижче згаданим вимогам, окрім: а) бути опірною; б) в ближньому до кукси суглобі рухи повинні бути обмежені або виключені; в) м’язи кукси не повинні бути ретраговані; г) м’язова сила кінцівки повинна бути близькою до норми; д) рубець шкіри повинен знаходитися поза віссю навантаження торця кукси. 5. При ампутації гомілки та формуванні кукси оптимальною є довжина: а) 3-5 см; б) 7-9 см; в) 10-14 см; г) 15-18 см; д) не має значення. Варіант 8 1. Кістково-пластичні ампутації є показаними при: а) неінфікованих масивних ранах з відсутніми перспективами збереження функції кінцівки; б) відкритих забруднених розчавленнях кінцівки; в) вогнепальних пошкодженнях з суттєвою крововтратою; г) остеомієліті кукси; д) анаеробній газовій інфекції. 2. Одразу після часткового розриву зв'язок раціонально призначити: а) масаж, ЛФК, УВЧ; б) спокій, місцеву гіпотермію, фіксуючу пов’язку; в) діадинамік, дарсонвалізація; г) ЛФК, діадинамік; д) компрес з дімексидом та антибіотиком. 3. Кістково-пластична ампутація гомілки (за М.І. Пироговим) полягає в: а) викроюють шкірно-фасціо-сухожилковий клапоть, перетинають кістку і опил гомілки перекривають сформованим клаптем; б) шкіру перетинають на одному рівні, після відтягування шкіри перетинають м’язи, а після скорочення і відтягування м’язів перетинають кістку; в) перетин усіх тканин проводять на одному рівні; г) викроюють п’ятковий клапоть, який містить частину п’яткової кістки (горб), після вичленення кісток гомілки на 2-3 см вище суглоба, утворений опил кісток гомілки закривають п’ятковим клаптем, який пришивають, додаткова гіпсова фіксація; д) перекриття кукси стегна кістковою пластинкою з горбистості великогомілкової кістки. 4. При формуванні шкірного клаптя торець кукси не повинен: а) перекриватися переднім клаптем; б) перекриватися заднім клаптем; в) містити шов на торці кукси; г) бути зашитим без дренування рани; д) всі вище перераховані вимоги є правильними. 5. Реабілітація хворих з післятравматичною контрактурою ліктьового суглоба складається з: а) масажу ділянки суглоба; б) аплікацій озокериту; в) термальних ванн; г) комплексної консервативної терапії з виключенням теплових процедур і масажу ділянки суглоба; д) грязєві аплікації почергово з озокеритом; Варіант 9 1. На початку лікування хворого з забоєм м’яких тканин показані: а) солюкс, масаж, тепло; б) місцева гіпотермія; в) парафін, УВЧ, УФО; г) діадинамік, електрофорез, масаж; д) ЛФК, озокерит. 2. При лікуванні хворих з синдромом Zudek-Турнера (Зудека-Турнера) більш ефективними є: а) гарячі ванни; б) редресуючі вправи; в) кінезотерапія, підводна гімнастика; г) гіпсова іммобілізація; д) озокеритові аплікації. 3. При «вколочених» переломах шийки плеча у людей похилого віку необхідно призначити легкі маятникоподібні, згинально-розгинальні рухи в плечовому суглобі: а) з 5-10 дня; б) з 2-3 дня; в) з 18-21 дня; г) через 3 тижні; д) через 4 тижні. 4. Кістково-пластична ампутація за Gritti-Шимановським передбачає: а) фіксацію опилу п’яткової кістки; б) фіксацію опилу наколінка до стегнової кістки; в) фіксацію опилу великогомілкової кістки до стегнової; г) використання малогомілкової кістки для пластики місця опилу; д) одночасне використання наколінка та малогомілкової кістки для пластики місця опилу стегнової. 5. Протипоказаннями до накладання кровозупинного джгута з профілактичною метою при ампутації вище рівня ураження є усі нижче перераховані патології, окрім: а) лімфангоїт; б) анаеробна інфекція; в) ендартериїт; г) відмороження ІV ст.; д) шоковий стан хворого. Варіант 10 1. Виберіть патогномонічну симптоматику звичного вивиху плеча: а) несподіваність, багатократність, виникнення вивиху без зусиль; б) утруднення при його усуненні; в) непрацездатність, різкий біль; г) другий вивих в цьому суглобі, відсутність потреби в іммобілізації; д) виникнення без первинної травми в анамнезі. 2. Які з перерахованих патогномонічних ознак належать до переднього вивиху плеча? а) зовнішня ротація плеча і передпліччя; б) випинання в підключичній ямці; в) аддукційне положення плеча; г) западіння м’яких тканин під акроміальним відростком, абдукція плеча і порушення функції кінцівки; д) згинальна контрактура в плечовому суглобі. 3. Раціональна амбулаторна тактика лікування хворих зі свіжими переломами променевої кістки в «типовому» місці? а) гіпсова іммобілізація на 7-10 днів з раннім відновленням функції ліктьового суглоба; б) закрита репозиція уламків, гіпсова іммобілізація на 3-4 тижні; в) гіпсова шина 2-3 тижні з наступним відновлювальним лікуванням; г) відкрита репозиція, остеосинтез; д) моделююча резекція променевої кістки. 4. Яке абсолютне протипоказання для вправляння вивиху плеча за Кохером в умовах поліклініки? а) протипоказань немає; б) похилий вік; в) термін після травми три доби; г) вивих плечової кістки з переломом великого горбка; д) вивих поєднаний з переломом шийки плечової кістки. 5. Формування кукси гомілки за М.І.Пироговим стосується: а) міопластичної ампутації; б) формування безокістного торця кістки кукси; в) фіксації опилу п’яткової кістки на торці великогомілкової; г) фіксації 2/3 п’яткової кістки «у вилці» між медіальною та латеральною кісточками, після зняття хрящового покриву; д) фіксація опилу наколінка на торці опилу стегнової кістки.   Тестові завдання базового рівня знань студентів V курсу до теми № 4: 
 Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 1416 | Нарушение авторских прав 
 
 
 
 
 |