А. 3. 3 Лікування анемії у пацієнтів з ХХН- V ст. на ГД препаратами заліза
Загальні положення
· Всі пацієнти, які отримують ЕПО, повинні отримувати препарати заліза.
· Основний шлях введення препаратів заліза – внутрішньовенний.
· Серед внутрішньовенних препаратів заліза перевагу слід надавати препаратам декстрану заліза.
· При документованій алергічній реакції на декстран заліза застосовується сахарат заліза.
· Перше застосуванні внутрішньовенних препаратів заліза в клініці у конкретного пацієнта вимагає введення тестової дози.
· Тестова доза вводиться відповідно до правил компанії-виробника. Під час введення тестової дози сеанс гемодіалізу повинен проводитись в режимі, що виключає розвиток інтрадіалізної гіпотензії.
· Результат введення тестової дози вважається негативним, якщо протягом 1 години після її введення не виникло проявів гіперчутливості негайного типу.
· У разі виникнення гіперчутливості негайного типу, позитивна тестова доза, її лікування проводиться відповідно до загальних принципів з урахуванням ступеню важкості (антигистамінні препарати, глюкокортикостероїди, інфузійна терапія, оксигенотерапія). Сеанс гемодіалізу переривається лише при розвитку реакції гіперчутливості важкого ступеню.
· При негативній тестовій дозі подальше застосування препарату заліза проводиться без введення тестових доз.
· При сумнівних результатах введення тестової дози (розвиток гемодинамічної реакції, причиною якої може бути процедура гемодіалізу) застосовують повторне введення тестової дози під час наступного сеансу гемодіалізу.
· Результати введення тестової дози занотовуються до історії хвороби.
· Застосування внутрішньовенного препарату заліза можливе лише при негативному результаті введення тестової дози.
· Препарати заліза повинні вводитись внутрішньовенно крапельно розведеними в фізіологічному розчині хлориду натрію 0,9% (якщо інше не рекомендоване компанією-виробником) зі швидкістю 25 мг заліза за 30 хвилин. Препарати заліза повинні вводитись під сеансу гемодіалізу в екстракорпоральний контур до діалізатора. Внутрішньовенне болюсне введення препаратів заліза можливе лише при введенні тестової дози.
· Введення препаратів заліза повинно бути припинено у всіх пацієнтів при збільшенні СФ ≥ 2000 мг/л, при рівні Hb ≥ 130 г/л, якщо цільові рівні показників обміну заліза досягнуті.
· Введення заліза повинно припинятись при документованій бактеріальній інфекції.
· Терапія навантаження: 400 – 600 мг заліза в/в протягом 2-х тижнів, після чого розпочинається терапія ЕПО, з подальшим введенням 25-50 мг заліза що діалізу (підтримуюча терапія).
· Показники обміну заліза – сироватковий ферритин (СФ) і насичення трансферину (НТ) – повинні контролюватись один раз на 3 місяці, а у пацієнтів з неадекватною відповіддю на ЕПО – один раз на місяць.
· Цільовими рівнями показників обміну заліза у стабільних пацієнтів з ХХН – V ст. на ГД є: СФ – 500 – 800 мг/л та НТ 35 – 50%.
· Пацієнтам, які отримують препарати заліза в дозі 100 і більше мг/тиждень, необхідно відмінити препарати заліза за 7 днів до визначення показників обміну заліза.
· Показники обміну заліза повинні визначатись не раніше ніж через 24 години після внутрішньовенного введення препаратів заліза.
Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 546 | Нарушение авторских прав
|