АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

IV. Лікування

Лікувальна тактика у хворих на гострий апендицит, на відміну від

інших захворювань органів черевної порожнини, загальноприйнята.

Вона полягає у якомога швидшому видаленні запально зміненого

червоподібного відростка.

Після того, як діагноз гострий апендицит не викликає сумнівів,

пацієнту призначають анальгетики, але цього не слід робити (надто на

доклінічному етапі – у кареті швидкої допомоги) поки діагноз не

встановлено або поки пацієнта не оглянув хірург.

Також слід почати антибіотикотерапію. Антибіотики призначають

не для лікування гострого апендициту, а для попередження розвитку

його ускладнень та інфекції післяопераційної рани.

Загальноприйнятими вважають такі твердження:

• у неускладнених випадках гострого апендициту найбільш

ефективними є цефалоспоринові антибіотики ІІ покоління;

• антибіотики найбільш ефективно діють, якщо їх вводити

безпосередньо перед або під час операційного втручання;

• у неускладнених випадках антибіотик вводять лише один раз,

а додаткові введення вірогідно не знижують частоту інфекційних

ускладнень.

Основним методом лікування гострого апендициту є

апендектомія, яку виконують відкритим або лапароскопічним

способом. Операційне втручання необхідно проводити під загальним

знеболенням. Беззаперечну перевагу має ендотрахеальний наркоз,

адже саме такий спосіб знеболення дозволяє виконати ретельну

ревізію органів черевної порожнини та дає максимальну свободу

маніпуляцій хірурга.

Білет № 15

І.Задача

Ви працюєте на ФАПі. Вас викликали до пацієнтки,яку корова вдарила рогом в живіт.Потерпіла бліда,АТ 90/60мм.рт.ст. Пульс -100 уд. в 1 хвилину.Черевна стінка розірвана нижче пупка, із рани випали петлі тонкого кишківника. Кровотеча незначна.

Поставте діагноз. Надайте невідкладну допомогу.

ІІ.Теоретичне питання

Захворювання щитоподібної залози: воло дифузне, токсичне (Базедова хвороба); рак- діагностика,клініка, лікування.

Еталон відповіді:

І.Задача

Діагноз: Проникаюче поранення живота з евентрацією внутрішніх органів

Невідкладна допомога:

1.Звільнити живіт від одягу

2.Оглянути хворого

3.На випавшій петлі кишківника накласти стерильну зволожуючу р-ном фурацеліну чи фіз.розчином серветку (теплу) на серветку довкола кишківника покласти валик,поверхнево простирадло для фіксації.

4.Ввести знеболення

5.Негайно госпіталізувати каретою швидкою до лікарні.

ІІ.Теоретичне питання

Щитоподібна залоза – знаходиться в передній ділянці шиї на рівні 5-6 шийних хребців,попереду гортані та трахеї. Маса залози в дорослої людини становить близько 30-40 г. У жінок вона дещо більша,ніж у чоловіків,й іноді періодично збільшується (під час менструації).Під час статевого дозрівання щитоподібна залоза росте досить інтенсивно і до 20 років 11 маса збільшується в 20 разів. Залоза складаеться з двох часток-правої та лівої, які з*єднуються між собою перешийком. Від перешийка або від однієї з часток відходить вгору пірамідальна частка. Залоза вкрита фіброзною капсулою,від якої йдуть відростки (трабекули),що ділять її на часточки.Часточки яких зсередини вистелені складаються з численних міхурців-фолікулів, стінки яких зсередини вистелені епітеліальними фолікулярними клітинами.Порожнина фолікулів заповнена вязкою масою –колоїдом,що містить гормони,які складаються в основному з білків та йодумісних амнокислот.

Кровопостачання щитоподібної залози здійснюється чотирма артеріями:двома верхніми щитоподібними артеріями,які беруть початок від зовнішніх сонних артерій, і двома нижніми,які відходять від щитошийного стовбура підключичної артерії.

Іннервація щитоподібної залози здійснюється гілками як симпатичного,так і блукаючого нервів.

Щитоподібна залоза є ендокринним органом. Вона виділяє гормони тироксин і трийодтиронін. Гормони щитоподібної залози,надходячи в кров,діють на функції різних органів і обмінні процеси. До складу тканини залози входить 1/5 всього йоду,який міститься в організмі людини. Велике значення в регуляції роботи щитоподібної залози має передня частка гіпофіза,який виробляє тиреотропний гормон.Останній стимулює функцію щитоподібної залози,тоді як гормон кори надниркових залоз пригнічує її.

Здатність щитоподібної залози концентрувати йод,який введений в організм,використовується для визначення її функціонального стану за допомогою радіоактивного йоду.

Зоб -це захворювання щитоподібної залози,що характеризується стійким пухлиноподібним дифузним або вузликуватим її збільшенням.

Розрізняють ендемічний,епідемічний і спорадичний зоб. Ендемічний зоб трапляється у відповідних географічних зонах, переважно в горах (Карпати,Закарпаття). Причинами його виникнення є йодна недостатність,незбалансоване харчування,поганні санітарно-гігієнічні умови. Епідемічний зоб часто спостерігається у місцях великого скупчення людей,особливо молодого віку(тюрьми,військові частини). Причинами його вважають незбалансоване харчування,вітамінну недостатність,вживання недоброякісної питної води. Спорадичний зоб трапляється у вигляді окремих випадків у будь-якій місцевості.Зоб, в основному, бувае у жінок молодого віку,його виникнення переважно пов*язано нейрогормональними розладами організмів, які зумовлюють збільшення щитоподібної залози.

За будовою зоб поділяють на дифузний,вузловий і змішаний. Розрізняють пять ступенів збільшення щитоподібної залози:

при першій ступені пальпуеться тільки перешийок щитоподібної залози;

при другій ступенні пальпується не тільки перешийок,а й частки,збільшену залозу видно при ковтанні;

при третій ступені щитоподібна залоза набуває значних розмірів (товста шия);

при четвертій ступені зоб має великі розміри і різко впадає в очі;

при п*ятій ступені зоб є гігантським,інколи опускається на груднину -висячий зоб.

Залежно від функції щитоподібної залози зоб може бути еутиреоїдним (без порушення функції), гіпотиреоїдним (зі зниженою функцією) і гіпертиреоїдним (токсичний - з підвищенною функцією залози).

Тиреотоксикоз (Базедова хвороба)характеризується комплексом нервових і вісцеропатичних симптомів унаслідок функціональних розладів(гіпертиреоз,дистиреоз) і морфологічних змін щитоподібної залози.Захворювання більше трапляється у жінок,особливо в молодому віці (20-40 років). У зв*язку з гіперфункцією щитоподібної залози її гормони(тироксин,трийодтиронін,тиреокальцитонін),що надходять у надмірній кількості в кров,спричинють в органзмі спочатку функціональні,а потім органічні зміни. Особливо значні порушення спостерігаються в нервовій,ССС і печінці.

Клінічні ознаки.

При первинному тиреотоксикозі основні ознаки захворювання виникають швидше,ніж збільшення щитоподібної залози(зоб).При вторинному тиреотоксикозі основні ознаки захворювання розвиваються на фоні вже наявного його збільшення. Збільшення щитоподібної залози при базедовій хворобі зазвичай буває двобічним.

Унаслідок розладів нервової системи виникають очні симптоми: екзофтальм - випинання очних яблук;

симптом Штельвага- рідке мигання,що зумовлює особливий виражений (нерухомий) погляд;

симптом Грефе-це відставання верхньої повіки від верхнього краю зіниці при погляді вниз;

симптом Мебіуса- це порушення корвенгенції (сходження)-при наближенні предмета по середній лінії до очей останні розходяться;

симптом Меліхова-гнівний погляд;

симптом Резенбаха- тремтіння повік при їх змиканні; симптом Зенгера-це припухлість і мішкоподібне звисання повік.

До додаткових симптомів відносять «руку мадонни»-руки з довгими і тонкими пальцями.

Лікування:

На початкових і легких стадіях захворювання лікування консервативне. Його проводять терапевт або ендокринолог. При неефективності консервативної терапії хворим призначають оперативне лікування.Слід пам*ятати, що передопераційна підготовка у хворих на тиреотоксикоз є важливим фактором зниження післяопераційної летальності та інших тяжких ускладнень.

Рак щитоподібної залози- становить 1-2% усіх злоякісних пухлин у людини. У початкових стадіях раку щ/з немає характерних симптомів.

Клініка: поодинокі тверді вузли,які швидко ростуть.Після проростання капсули щ/з пухлина стає горбистою,твердою і малорухомою.

Діагноз: підтверджується сопографією і пункційною біопсією.

Лікування: оперативне.

Білет № 16

І. Задача

Ви працюєте на швидкій допомозі. Вас викликали на місце дорожньої пригоди. Чоловік 30 років потрапив під автобус. Ліве стегно потерпілого значно деформоване, він кричить, стогне, кличе на допомогу, збуджений.

Поставте діагноз. Надайте допомогу.

ІІ.Теоретичне питання

Механічна травма грудної клідки:забій,струс,стиснення.Клініка,діагностика,лікування.Тактика фельдшера при механічній травмі грудної клітини.

Еталон відповіді:

І. Задача

Діагноз: Закритий перелом стегна.

Допомога:

-оглянути

-виміряти АТ,пульс

-зафіксувати стегно шиною Дітеріхса

-транспортувати хворого в травматологічне відділення.

ІІ. Теоретичне питання

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 754 | Нарушение авторских прав