Рана (vulnus)- це механічне порушення цілості шкіри або слизових оболонок з можливим пошкодженням прилеглих тканин.
Клінічна картина рани залежить від місцевих порушень тканин та органів і від загальних реакцій організму у відповідь на травму. Місцевими симптомами рани є біль у рані; дефект покривних, іноді глибоких тканин або зяяння рани; кровотеча.
Біль у момент поранення зумовлюється механічним пошкодженням рецепторів у нервових стовбурів. Зяяння рани зумовлюється її величиною, глибиною та кількістю поперечно-пересічених еластичних волокон шкіри. Кровотеча залежить від кількості та анатомічної будови пошкоджених судин. Клініка і симптоми будуть пов’язані з локалізацією, кровотечею, ураженням життєво важливих органів і залежатимуть від перебігу ранового процесу, розвитку інфекції.
Структура рани: краї, стінки, дно, кути, вміст.
Класифікація ран.
I. За характером пошкодження: вогнепальна, нанесена холодною зброєю.
II. За характером пошкодження тканини залежно від агента, який ранить: колота, різана, рубана, укушена, вогнепальна, змішана, отруєна, садно, подряпина.
III. За формою дефекту: лінійна, дірчаста, клаптева.
IV. За ступенем руйнування тканин: рана з малою зоною пошкодження, яка характеризується невеликим руйнуванням тканин за ходом ранового каналу; рана з великою зоною пошкодження, що утворилася внаслідок збиття важким предметом на виробництві, дорожньо-транспортних пригод, стихійного лиха.
V. За глибиною пошкодження: поверхнева, проникаюча, наскрізна, тангенційна.
VI. За причиною пошкодження: операційна, випадкова.
VII. За ступенем її інфікованостІ: асептична, забруднена мікробами, інфікована.
VIII. За загоюванням рани: загоюванням первинним натягом, загоювання вторинним натягом.
Різана рана має лінійну форму, гострі краї зяють, сильно кровоточать. Тканини довкола неї руйнуються мало. Зяяння рани дозволяє провести її обстеження, сприяє відтоку ранових виділень. Така рана має найсприятливіші умови для загоєння.
Рубані рани характеризуються великою глибиною з можливим пошкодженням кісток та життєво важливих органів, забиттям та струсом зовнішніх тканин, кровотечею, що уповільнює регенерацію.
Колоті рани мають значну глибину і незначне пошкодження покривів, звивистий рановий канал.
Забиті, рвані, і розмічені рани характеризуються наявністю великої кількості розмічених, забитих, просякнутих кров’ю тканин зі зниженою життєздатністю.
Садно та подряпина не мають великих пошкоджень, але можуть бути вхідними воротами для інфекції.
Укушені рани характеризуються масивною інфікованістю вірулентною флорою ротової порожнини тварини або людини, що призводить до нагноєння. Найважчим ускладненням — є сказ.
Вогнепальні рани відрізняються від інших ран глибиною ранового каналу, складними змінами анатомічних співвідношень тканин, наявністю травматичного некрозу, високим ступенем інфікованості.
Білет № 18
І. Задача
Ви знаходитесь на пляжі. З води витягли утопленика. Свідомість у нього відсутня. Пульс на сонній артерії не визначається. Обличчя синюшного кольору, з носа та рота виділяється піна забарвлена кров*ю.
Що з пацієнтом? В якій послідовності будете надавати невідкладну допомогу?
Діагноз: Утоплення Невідкладна допомога: 1. Покласти на рівну поверхню. видалити воду, провірити реакцію зіниць на світло 2. Проводимо серцево-легеневу реанімацію (ШВЛ, непрямий масаж серця) 3. Після відновлення дихання госпіталізувати у реанімацію. ІІ. Теоретичне питання
Гострий перитоніт-гостре запалення очеревини, у наслідок дії на очеревину інфекції, травм та запаленими явищами у вигляді важкої реакції організму. Клініка: Рознізняють 3 стадії гострого перитоніту: 1-початкова, триває 12-48 годин з моменту захворювання. У цій стадії підвищене всмоктування вмісту черевної порожнини та гіперемію очеревини, різке підвищення кількості лейкоцитів, температура субфебрильна. Хворі відзначають біль у ділянці ушкодженого чи запального органа. Живіт напружентй та болючий під час пальпації. Позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга.Гази не відходять. Перистальтика не приглушена. 2-стадія розвивається після 48 годин і триває до 4-5 діб (у разі перфорації органа розвиток 2 стадії може обмежуватись однією добою). Стан хворого погіршується настає дифузне ураження очеревиного покриву з розвитком розлитого перитоніту. Ексудат може бути різного характеру з різким запахом.Тахікардія, температура 38-39. Живіт здутий. При пальпації напруження м"язів черевної стінки та підвищена болючість. Позитивний симтом Щоткіна-Блюмберга. У крові підвищена кількість лейкоцитів та збільшення ШОЕ. 3 стадія через 5-6 днів (у разі перфорації через 1 добу). Стан важкий, ознаки шоку. Блювання кишковим вмістом, гикавка. Температура 38-39. Тахікардія 120-150 за хв. Дихання часте, температура знижується. Живіт здутий. Перистальтика відсутня. Симтоми подразнення очеревини.
Білет № 19
І. Задача
Ви працюєте на ФАПі. До Вас звернувся 50-річний чоловік, який відсік собі 4 і 5 пальці лівої кисті. На стругальному станку.
Об*єктивно: відсутні нігтьові і середні фаланги 4 і 5 –го пальців лівої кисті. З ран пульсуючим струменем витікає артеріальна кров.
Поставте діагноз. Надайте невідкладну допомогу.
ІІ. Теоретичне питання
Закрита черепно-мозкова травма. Діагностика струсу і здавлення головного мозку.
Еталон відповіді:
І.Задача
Діагноз: травматична ампутація 4,5 пальців кисті на рівні середньої фаланги. Витікання артеріальної крові.
Допомога:
1. зупинити кровотечу (джгут на проксимальні фаланги 4і5 пальців)
2. знеболення
3. наклати асептичну пов’язку
4. транспортувати в травм пункт
5. провести профілактику правця.
ІІ. Теоретичне питання
Стус головного мозку – це миттєве порушення його функції з короткочасною втратою свідомості, спричинений травмою голови.
Клініка: після відновлення свідомості хворі скаржаться на головний біль, запаморочення, нудоту, інколи блювання, шум у вухах, пітливість порушення сну. Загальний стан зазвичай порушується протягом 1-2 го тижння після травми.
Діагностика: діагноз всьановлюється на підставі клінічної картини.
Лікування: симптоматичне. Призначають ліжковий режим від 10 до 30 днів. Проводять дегідратаційну терапію, внутрішньовенно вводять 25% розчин сульфацилу магнію, діуретичні засоби. У середину седативні засоби, вітаміни з мікроелементами.
Забій головного мозку характеризується осередковими макроструктурами ушкодження мозкової речовини різного ступення, можливий субарахноїдальний крововилив, перелом кісток склепіння і основи черепа.
Клініка: втрата свідомості, після відновлення свідомості скарги на головний біль, запаморочення, нкдоту, блювання. Часто спостерігається ретро і ентероградну амнезію.
Діагностика: верифікація осередків забиття проводиться за допомогою КТ, МРТ
Лікування: нормалізація серцевої діяльності, центральних і переферичних порушень дихання, мозкового кровообігу (серміон, нетропілол, реополіглюкін, трентал). Застосовують засоби метаболічного захисту (церабролізин, аміналон, пікамілон, енцефабол) антипротиолітичні, дегідратаційні засоби. Термін лікування3 місяці.
Стиснення головного мозку – прогресуючий паталогічний процес у порожнині черепа, що виникає внаслідок травми.
Клініка: за умови прогресуючого стиснення мозку спостерігаються наростання загальномозкової симптоматики, поява або наростання вогнищевих півкульових і сволових симптомів.
Діагностика: проводять ехоенцефалографію, КТ, МРТ, і корордитну енцефалографію. Виявлені переломи черепа верифікують за допомогою КТ або оглядової рентгенографії черепа.
Лікування: показана трепанація черепа для того щоб усунути стиснення головного мозку. Невідкладно слід провести такі заходи:
1. забезпечити адекватну вентиляцію
2. контролювати крововтрату
3. забизпечити переферійний кровообіг
4. поповнити ОЦК
5. забезпечити імобілізацію шиї.
Білет №20
І. Задача
Ви працюєте на ФАПі. До Вас звернувся чоловік 62 років. Скаржиться на порушення ковтання, слинотечу. Хворіє біля 3-4 місяців. За цей період з*явилось схуднення, втратив апетит, швидко втомлюється.
Поставте попередній діагноз. Ваші дії?
ІІ. Теоретичне питання
Дати визначення поняття «вивих». Причини, клінічна картина, діагностика. Роль фельдшера у наданні першої допомоги при вивихах. Принципи лікування хворих з вивихами.
Еталон відповіді:
І.Задача
Діагноз: Злоякісне новоутворення стравоходу?
Дії: Направити на консультацію до онколога.
ІІ. Теоретичне питання
Дати визначення поняття вивих. Причини, клінічна картина, діагностика. Роль фельдшера у наданні першої допомоги при вивихах. Принципи лікування хворих з вивихами.
Вивих- стійке ненормальне зміщення суглобових поверхонь одна щодо одної.
Найбільшпоширенимипричинамививихусуглобівє такі чинники:
- падіння або удар, з різкимзіткненнямсуглоба зтвердою поверхнею, наприклад, падіння з ударом налікотьвикликаєвивихплеча;
-навколо травмованого суглоба утворюється набряк і набрякання(найпоширенішийсимптомвивиху);
-різка ісильна болючість;
-синці;
-припошкодженні нервових закінчень, зниження чутливості;
- обмеження рухливості;
-поколювання й оніміння;
-блідіі холодні шкірніпокриви;
-візуальна деформація іт.д.
Конкретні симптоми вивиху розрізняються від місця, в якому пошкоджений суглоб.
Діагноз вивиху уточнюється і документується в обов'язковому порядку рентгенографії, бажано вдвох проекціях, але за відсутності умов буває достатньо і однієї. Рентгенограми видають на руки потерпілому або зберігаютьв архіві лікарні, без права знищення, вони повинні видаватись за першою вимогою.
Для надання потерпілому першої допомоги при вивиху необхідна фіксація(забезпечення нерухомості) кінцівки в тому положенні, яке вона прийняла після травми, обов'язковонакладанняхолодногокомпресунамісцетравмованогосуглоба.
Вправлення вивиху тим простіше, чим дрібніше вправляють суглоб. Існує декілька найбільш поширених методик вправляння вивихів. Спосіб Гіппократа - Купера. Спосіб Кохера. Спосіб Джанелидзе.
Білет № 21
І.Задача
Ви працюєте в хірургічному відділенні, переливаєте пацієнтові крові з гострою анемією. Після переливання 1,5л крові стан пацієнта погіршився. Пацієнт неспокійний, виражена тахікардія, аритмія, АТ 90 60 мм.рт.ст., утруднене дихання. Що у пацієнта? Як провести профілактику цього ускладнення?
ІІ. Теоретичне питання
Аденома передміхурової залози. Клініка, діагностика та лікування. Перша допомога при гострій затримці сечі. Покази до накладання надлобкової нориці. Особливості догляду за хворими з надлобковою норицею.
Аденома передміхурової залози – це збільшення передміхурової залози через розростання залозистої та сполучної тканин.
Клініка: часті, болючі, утруднені сечопускання особливо вночі
Лікування: при гострій затримці катетерезеція інколи ниркова пункція, оперативно аденомоектомія.
Білет № 22
І.Задача
Ви працюєте у здоров пункті. До Вас звернувся учень 8 класу, який сьогодні вранці спотикнувся на сходовій клітці і підвернув ногу у колінному суглобі.
Скарги на біль в лівому колінному суглобі при ходьбі. При огляді помірний набряк суглоба,незначний біль при пальпації по внутрішній та зовнішній поверхнях. Руки в повному об*ємі помірно болючі.
Поставте діагноз. Надайте допомогу.
ІІ. Теоретичне питання
Закриті та відкриті ушкодження легень,серця, магістральних судин. Діагностика, перша допомога,особливості транспортування.
Еталон відповіді:
І. Задача
Діагноз: Розтягнення зв’язок лівого колінного суглоба