АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

А. КЛІНІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ ТУБЕРКУЛЬОЗУ

Сприйнятливість населення до інфекції

Захворюваність дітей на туберкульоз становить у середньому 20 на 100 000 дитячого населення. В останні роки захворюваність на туберкульоз залишається високою і не має тенденції до зниження.

Проникнення мікобактерій у первинне вогнище – це початок процесу взаємодії макро- і мікроорганізму. Перша захисна реакція в макроорганізмі – це реакція фагоцитозу, вона залежить від віку, статі, спадкової нечутливості або схильності до туберкульозу. Процес фагоцитозу регулюється Т – лімфоцитами і медіаторами, які вони виділяють. Під час розмноження мікобактерій у первинному вогнищі частина туберкульозних паличок руйнується, а інша частина переноситься лімфою в регіонарні лімфовузли. Унаслідок руйнування мікобактерій виділяються активні речовини, які були названі чинником вірулентності мікобактерій і які провокують гострий запальний процес.

Через 4-8 тижнів у макроорганізмі розвивається сенсибілізація до мікроорганізму, формується імунітет, стимулюються захисні сили макроорганізму. У більшості дітей захисні механізми затримують, а потім зовсім пригнічують інфекційний агент, розвиваються процеси обмеження казеозного вогнища, з’являється капсула, починається відкладання солей кальцію. Зміни, які виникають у первинному вогнищі, є такими самими, як і в лімфовузлах.

Якщо опір макроорганізму дуже малий або зовсім відсутній, мікобактерії поширюються з первинного вогнища, лімфою і кров’ю переносяться в різні органи. На ранніх етапах розвитку процесу проявляються алергійні та токсико – алергійні реакції. Ризик захворювання тим вищий, чим молодша дитина в момент інфікування.

Особливості туберкульозної інфекції:

- наявність специфічних гранульом, які мають різні варіанти будови (казеоз, ексудативні або продуктивні реакції),

- тривале, протягом багатьох років, збереження життєздатності збудника в первинному вогнищі, лімфатичних вузлах,

- активізація збудника з повністю „ загоєних “ вогнищ під час зниження імунітету внаслідок інфекційних захворювань (кір, кашлюк, вірусний гепатит, СНІД тощо),

- кінцевий результат хвороби залежить від своєчасності діагностування туберкульозу, перебігу хвороби, ефективності лікування, зворотності змін, що сталися в організмі дитини в процесі захворювання.

Наказ МОЗ України від 09.06.2006 № 384

Про затвердження протоколу надання

Медичної допомоги хворим на туберкульоз

А. КЛІНІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ ТУБЕРКУЛЬОЗУ

І. ТИП ТУБЕРКУЛЬОЗНОГО ПРОЦЕСУ:

1. Вперше дiагностований туберкульоз — ВДТБ (дата діагностування)

2. Рецидив туберкульозу — РТБ (дата діагностування)

3. Хронічний туберкульоз — ХТБ (дата діагностування)

ІІ. КЛІНІЧНІ ФОРМИ ТУБЕРКУЛЬОЗУ:

А15-А16 Туберкульоз легень (ТБЛ) (із факультативним зазначенням форми ураження):

А15-А16 Первинний туберкульозний комплекс

А19 Дисемінований туберкульоз легень

А15-А16 Вогнищевий туберкульоз легень

А15-А16 Інфільтративний туберкульоз легень

А15–А18 Позалегеневий туберкульоз (ПТБ) (із зазначенням локалізації):

А15-А16 Туберкульоз бронхів, трахеї, гортані та інших верхніх дихальних шляхів

А15-А16 Туберкульоз внутрішньогрудних лімфатичних вузлів

А18 Туберкульоз невстановленої локалізації

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 656 | Нарушение авторских прав