АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Невідкладна допомога при закритих ушкодженнях живота

Прочитайте:
  1. D.Здуття живота, невідходження газів
  2. IV.Медична допомога
  3. S.34. Травма нервів поперекового відділу спинного мозку та нервів в області живота, нижньої частини спини і тазу
  4. S.38. Розтрощення (розчавлення) та травматична ампутація частини живота, нижньої частини спини і тазу
  5. S.39. Інші та неуточнені травми живота, нижньої частини спини і тазу
  6. А) боль внизу живота
  7. А.прямая мышца живота
  8. Амбулаторна хірургічна допомога.
  9. Безпосередні причини смерті при ушкодженнях
  10. Белая линия живота
  1. Хворого необхідно госпіталізувати в хірургічне відділення.
  2. Забороняється введення болетамувальних засобів, спазмолітинів, наркотичних анальгетиків, оскільки вони можуть згладити справжню клінічну картину травми органів живота.
  3. місцево холод.
  4. Контроль загального стану і показників гемодинаміки (пульс, АТ).

Невідкладна допомога при відкритих ушкодженнях з випадінням петель кишок

  1. своєчасне знеболення для уникнення травматичного шоку.
  2. Петлі, що випали, забороняється вправляти в черевну порожнину.
  3. Накривання петель кишок, що випали, волого-висихаючою пов’язкою для запобігання висиханню і зниження ризику інфікування.
  4. Фіксація простирадлом для запобігання подальшому випадінню і щадного транспортування.
  5. Екстрена госпіталізація.

Білет №5

І.Задача: Ви фeльдшeр швидкої допомоги. Вас викликали до потерпілого 22 років, який при падінні з даху отримав травму лівого стегна. Стегно деформоване, при пальпації визначається біль і крепітація кісткових відламків.

Поставте попередній діагноз. Надайте невідкладну допомогу.

 

ІІ.Теоретичне Питання. Доброякісні та злоякісні пухлини молочної залози. Симптоми, диференційна діагностика, Лікування хворих з пухлинами молочної залози.

Еталон відповіді:

І.Задача

Діагноз: Закритий пeрeлом лівого стeгна.

Нeвідклада допомога:

1. Знeболeння: промедол1% 2мл),аналгін(25% 1-2 мл), димедрол(1% розчин димедролу 0,05 мл/кг)

2. Протишокова терапія

3. При наявності рани- асептична повязка, зупинка кровотечі

4. Транспортна імобілізація –накласти шину Дітеріхса

ІІ.Теоретичне питання.

Пухлини молочної залози належать до тих захворювань, які виникають внаслідок поєднаної дії багатьох причинних факторів -генетичних, конституційних, пов'язаних з особливостями харчування, впливом зовнішнього середовища, соціально-економічних умов тощо. Однак визначальними серед них є гормональні фактори: в одних випадках - дефіцит андрогенів чи прогестинів, в інших -надлишкова продукція естрогенів, пролактину тощо. Яке поєднання гормональних порушень є пусковим у механізмі розвитку пухлин молочної залози взагалі і раку зокрема, в кожному конкретному випадку визначити дуже складно.

Симптоми Злоякісний утвір Доброякісний утвір
Розміщення молочних залоз На хворій стороні розміщена вище Розміщені на одному рівні
Шкіра над новоутвором Спаяна з пухлиною, іноді втягнута, має вигляд ‘’лимонної шкірки’’, часом просвічують судини Рухома, звичайного забарвлення
Час появи болів З’являються пізно З’являються рано (є зв’язок з менструаціями)
Пальпаторні дані Хрящоподібної щільності, крупновузловий утвір (дрібної зернистості немає), тісно пов’язаний з навколишніми тканинами, малорухомий. Межі визначаються нечітко. Шкіра над новоутвором, що взята у складку, потовщена і ригідна (ознака складки) М’якої консистенції, поряд з щільними ділянками зустрічаються м’які. Поверхня або дрібнозерниста при ізольованій кистозній мастопатії; або гладка, округла при фіброаденомах. Межі визначаються досить чітко. Пухлина вільнорухома в навколишніх тканинах. Часом утвір має еластичну консистенцію і навіть визначається флуктуація
Стан соска і ареоли Ретракція соска. Деформація соска, звуження поля ареоли і деформація її. Розміщення соска вище горизонтальної лінії, що проведена через здоровий сосок (симптом Форга) Звичайної форми і не змінюються
Вплив менструацій Новоутвір не змінюється При деяких захворюваннях під час менструації утвір збільшується, а після – зменшується
Лімфатичні вузли Часто збільшені, щільні, спаяні між собою, малорухомі Не визначаються. Якщо збільшені, то форма не змінена, м’якої консистенції
Розширення вен над новоутвором Виражене Відсутнє
Характер росту Швидкий, без періодів регресії Повільний, часом з періодами зменшення новоутвору
Стан жирової клітковини над новоутвором Атрофована Нормальна
Симптом Прибрама При потягуванні за сосок новоутвір рухається за ним Відсутній
Симптом Kеніга При прикладанні долоні до пухлини остання не зникає При такій дії пухлина зникає
Симптом Пайра Молочна залоза захоплюється справа і зліва від пухлини двома пальцями. При цьому шкіра збирається не у вигляді повздовжньої складки, а у вигляді дрібної поперечної складчастості Негативний

Лікування.

Усі доброякісні пухлини можуть дати початок раковому росту. Деякі з них важко або неможливо диференціювати від раку молочної залози, тому всі доброякісні пухлини молочної залози підлягають оперативному лікуванню, незалежно від їх характеру, локалізації, часу виникнення. Дана тактика розглядається як реальний захід профілактики раку молочної залози. Хірургічне лікування доброякісних пухлин молочної залози полягає в секторальній резекції - висіченні пухлини разом з оточуючою тканиною залози. Папіломи висікають після розсічення ареоли та розкриття протоки. В осіб похилого віку папілому краще висікати разом із соском та ареолою. Висічений препарат відправляють на негайне гістологічне дослідження та чекають відповіді. Виявлення в препараті елементів злоякісного росту є показом до проведення радикальної мастектомії.

Білет №6

І.Задача: Ви фельдшер здоровпункту. До Вас звернувся робітник 40 років, який травмував праву кисть дротом. По зовнішній поверхні кисті рана з нерівними краями біля 2 см довжиною. Незначна кровотеча. Рух в пальцях в повному об’ємі. Що у пацієнта? Ваші дії

ІІ.Теоретичне питання: Гострий холецистит. Клініка діагностика, диференційна діагностика з іншими хірургічними захворюваннями живота. Тактика фельдшера при звертанні хворих з захворюваннями живота.

Еталон відповіді:

Діагноз: Рвана рана 2 см довжиною, правої кисті.

ІІ. Теоретичне питання

Гострий холецистит-це запалення жовчного міхура. За поширеністю посідає друге місце після гострого апендициту, жінки хворіють у 3-5 разів частіше за чоловіків.

Етіологія:

  1. Анатомічно-функціональна і спадкова схильність.
  2. Вроджені порушення розвитку жовчних проток.
  3. Гіподинамія.
  4. Вагітність.
  5. Функціональні хронічні й органічні зміни жовчовидільної системи.
  6. Інфекція.
  7. Гострі і хронічні захворювання ШКТ.
  8. Алергійна захворювання.
  9. Камені жовчного міхура.

10. Порушення обмінних процесів.

11.Глистяна інвазія.

Чинники:

- перевтома;

-стрес;

-переїдання;

-інфекційні захворювання;

Класифікація:

1 Гострий безкам’яний:

- катаральний;

- флегмонозний;

- гангренозний;

- перфоративний;

2 Гострий калькульозний:

Гострий може ускладнюватись:

- водянкою жовчного міхура;

- емпіємою жовчного міхура;

- панкреатитом;

- жовтяницею;

- перитонітом;

Лікування:

1 Госпіталізація в хірургічне відділення. Постільний режим, холод місцево, голодування.

2 Для знеболення застосовують:

- анальгетики-анальгін,баралгін, промедол.

- спазмолітини-атропін, еуфілін,папаверин.

- антигістамінні-димедрол.

3 Протизапальна терапія: антибіотики,сульфаніламідні, кортикостероїди.

4 Дезінтоксикаційна терапія-глюкоза+інсулін, розчин Рінгера, вітаміні групи В, Е, форсований діурез.

5 Оперативне лікування проводиться при деструктивній і ускладненій формах холециститу: лапаротомічна або лапароскопічна холецистектомія.

Білет №7

І.Задача.

Ви фельдшер ФАПу. До Вас звернулася 52 річна жінка, яка послизнулась і впала на витягнуту праву руку. Скаржиться на сильний біль в правому плечовому суглобі. При огляді – суглоб деформований, западання м’яких тканин над ним. Рухи пружинячи. Ваш діагноз. Надати допомогу.

ІІ.Теоретичне питання.

Види холодової травми. Класифікація відморожень за ступенем ушкодження. Клініка. Тактика фельдшера в наданні першої допомоги. Лікування та догляд за хворими з відмороженнями.

 

Еталони відповідей:

Діагноз: Травматичний вивих правого плеча.

Допомога:

1.Знеболети(анальгін 50% 2мл, димедрол 1% 1мл)

2.Імобілізація у функціонально вигідному положенні.

3.Лікувальна фізкультура; масаж; фізіотерапевтичні

процедури.

ІІ.Теоретичне питання

Обмороження – сукупність клінічних симптомів, що виникають під впливанням низьких температур і проявляється некрозом та реактивним запаленням тканин.

Класифікація (ураження низькими температурами):

1. Гостре ураження холодом – замерзання, відмороження.

2. Хронічне ураження холодом - холодовий нейроваскуліт, озноблення.

3. За глибиною ураження тканини:

Iст. Зовнішні ознаки - помірна гіперемія і набряк; пухирців не має;

Скарги на біль; відчуття печінння триває кілька годин; повне відновлення до 6 днів.

IIст. Гіперемія; набряк шкіри з утворенням пухирців; заповнених прозорою рідиною; виражений больовий синдром; парастезії; відновлення через 2-3 тижні

IIIст. На тлі вираженої гіперемії з ціанотичним відтінком і набряком з’являються осередки некрозу, пухирці з геморагічним вмістом, після відторгнення загиблих тканин рани покривають грануляціями починається крайова епітелізація, рубцювання, відновлення 1-2 місяці.

Ivст. Ознаки сухої або вологої гангрени; за відсутності інфікування через 2 тиж. формується - демаркаційна лінія, реактивний період гіпотермічна, ціанотична, з мармуровим відтінком, через 7-10 діб – пізні пухирці, заповнені іхорозним ексудатом.

 

Лікування:

1. Припинити дію холодового агента;

2. За показаннями серцево-легенева реанімація.

3. Зняти одяг з уражених ділянок.

4. Зігріти уражену ділянку, розтерти рукою обморожену ділянку або занурити уражену поверхню у ванну з водою температури 17-18С з поступовим підвищенням 36С упродовж 1 год.;

5. Накласти термоізольовану пов’язку на уражену ділянку.

6. Обкутати, дати гаряче питво.

7. Транспортувати потерпілого до найближчого медичного закладу.

Білет № 8

І.Задача

До вас привезли юнака 18 років, який впав з велосипеда. Скаржиться на сильний біль в лівому передпліччі, який посилюється під час руху в променево-зап’ястковому та ліктьовому суглобах. Ліве передпліччя в середній третині набрякле і деформоване. Поставте попередній діагноз і надайте невідкланду допомогу.

ІІ.Теоретичне питання Дати визначення травматичного,геморагічного та гіповолемічного шоку. Фази шоку по М.І Пирогову. Надайте невідкладну допомогу.

Еталон відповіді:

І.Задача

Діагноз: закритий перелом кісток лівого передпліччя.

Невідкладна допомога: 1)Оглянути місце ушкодження 2)Знеболити 3Провести іммобілізація шиною Крамера 4)Транспортувати до рентгенгенологічногокабінету та в травматологічне відділення.

ІІ.Теоретичне питання Травматичний шок — небезпечна для життя нервово-рефлекторна реакція організму у відповідь на сильний больовий подразник, яка виникає під час поранень, переломів, опіків та інших тяжких уражень. Шок характеризується розладом діяльності центральної нервової системи, кровообігу, обміну речовин та інших життєво важливих функцій.

Теорії розвитку: 1. Нервово-рефлекторна: потік нервових імпульсів, що надходить із зони ушкодження, сприяє надмірному подразненню ЦНС і її виснаженню з розвитком охоронного режиму і ланцюга рефлекторних процесів, що зумовлюють зміни параметрів серцево-судинної і дихальної систем.

2. Теорія крово- і плазмо втрати: основна роль у розвитку шоку відводиться зниженню ОЦК в результаті кровотеч і крововиливів.3. Токсична: згідно з цією теорією тяжкі зміни пояснюються отруєнням продуктами розпаду ушкоджених тканин; це призводить до розширення капілярів і збільшення їх проникності, що спричинює зниження ОЦК. 4.Судинорухова: травма спричинює рефлекторний параліч периферійних судин, що призводить до прогресуючого зниження АТ і скупчення крові у венозній системі. 5.Ендокринна: шок розглядається як ІІІ стадія загального синдрому адаптації, що виникає в результаті виснаження передньої частини гіпофіза і кори надниркових залоз. 6.Теорія акапнії: розвиток шоку пов'язаний зі зменшенням вуглекислоти в крові через гіпервентиляцію легень при болю.Жодна із запропонованих теорій не пояснює повністю розвиток шоку, оскільки за своєю природою він є полі етіологічним. Тому до основних чинників, що мають значення в розвитку шоку, належать: 1)больова імпульсація;2)Крововтрата;3)Токсемія;4)Переохолодження.

Геморагічний шок - гостра серцево-судинна недостатність в результаті дефіциту ОЦК через значну втрату крові і зменшення перфузії життєво важливих органів. Гіповолемічний шок — шок, в основі якого лежить значне зменшення об'єму циркулюючої крові (плазми). Фази шоку за М.І. Пироговим: 1)Еректильна (компенсована) фаза;2)Торпідна (декомпенсована) фаза. 1.Еректильна фаза – дуже коротка. Вона настає відразу після травми, триває недовго. Шкіра і видимі слизові оболонки бліді, пульс частий, АТ нормальний або дещо підвищений.Відзначається різке моторне і рухове збудження, яке виражається в гучних криках і невмотивованих рухах. Пацієнт схоплюється з ліжка, не відчуває болю. Його стан частково нагадує стан алкогольного сп’яніння, обличчя червоне, зіниці розширені.

2.Торпідна фаза супроводжується різкою загальмованістю, зниженням реакції на зовнішні подразники, в’ялістю, апатією, зниженням рефлексів, пригніченням функцій ЦНС при збереженій свідомості. Відзначається різке погіршення діяльності серцево-судинної системи: блідість, частий пульс слабкого наповнення, зниження температури тіла й артеріального тиску. Ця фаза характеризується згущенням крові, порушенням обміну речовин і функцій всіх органів і систем. Настає кисневе голодування тканин, яке зумовлене порушенням мікроциркуляції.

Класифікація травматичного шоку за тяжкістю: Класифікація передбачає оцінку травматичного шоку за 4 групами показників, які характеризують:1.обширність і характер ушкоджень;2.ступінь порушення свідомості; 3.об’єм крововтрати;4.рівень артеріального систолічного тиску.За цими параметрами розрізняють 3 ступені травматичного шоку. Шок 1-го ступеня. Систолічний АТ не знижується нижче 90 мм.рт.ст., крововтрата до 1 л, ушкодження середньої тяжкості, найчастіше ізольовані, загальний стан середньої тяжкості чи тяжкий, свідомість збережена.

Шок 2-го ступеня. Систолічний АТ 70-90 мм.рт.ст., крововтрата 1-1,5 л, ушкодження обширні, часто множинні чи поєднані і загрожують життю. Загальний стан потерпілого тяжкий, свідомість збережена або сопор.

Шок 3-го ступеня. Систолічний АТ знаходиться в діапазоні 70-50 мм.рт.ст., крововтрата понад 1,5-2 л, ушкодження обширні, множинні чи поєднані, загрожують життю в найближчі хвилини або години після травми. Загальний стан потерпілого тяжкий. Свідомість затьмарена, сопор або кома.

Перша допомога:

1.Спинення кровотечі, 2.Адекватна вентиляція легень,3.Адекватне знеболення, 4.Накладання асептичної пов’язки на зону ушкодження,5.Іммобілізація місць переломів,

6.Введення плазмо замінних препаратів,7.Щадне транспортування.

Білет № 9

І.Задача

До вас на ФАП звернувся пацієнт із скаргою на біль у правому оці, сльозотечу, світлобоязнь. На роботі, при вибиванні металевої деталі з конструкції, йому в праве око попало стороннє тіло.

Ваш діагноз? Надайте невідкладну допомогу.

Діагноз: Стороннє тіло правого ока.

Невідкладна допомога:

1.Вивернути повіку

2.Промити фурациліном

3.Накласти бінокулярну асептичну пов’язку.

4.Транспортувати в стаціонар, огляд офтальмолога.

5.Провести профілактику правця.

ІІ.Теоретичне питання:

Сечо-камяна хвороба. Клініка,діагностика,тактика фельдшера при нирковій кольці. Лікування при сечо- камяній хворобі. Догляд за хворими в післяопераційному періоді.

Сечокам'яна хвороба нирок (нирковокам'яна хвороба, нефролітіаз, уролітіаз) в традиційній офіційній медицині - захворювання, пов'язане з утворенням каменів в нирках або інших органах сечовивідної системи. Сечокам'яною хворобою можуть страждати всі вікові групи - від немовлят до літніх людей. Від віку хворого, як правило, залежить тип сечового каменю. У більш старших людей переважають сечокислі камені. Білкові камені утворюються набагато рідше. Слід зауважити, що більше 60% каменів - змішані по складу. Вони можуть утворюватися в нирках, сечоводі, сечовому міхурі, мати розмір до 15 см і важити кілька кілограмів. Дрібні камені - пісок в нирках.


Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 1005 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.011 сек.)