АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Взаємозв’язок нервової і гуморальної регуляції в організмі людини. Поняття про стрес та фактори, які його спричиняють.

Кожна тканина і орган людини функціонують під подвійним контролем: автономної нервової системи і гуморальних факторів, зокрема гормонів. Цей подвійний контроль – запорука надійності регуляторних впливів, завданням яких є підтримувати певний рівень окремих фізичних і хімічних параметрів внутрішнього середовища, ці системи збуджують або гальмують різні фізіологічні функції, щоб звести до мінімуму відхилення цих параметрів всупереч значним коливанням у зовнішньому середовищі.

Керівна роль нервової системи щодо ендокринної полягає у тому, що перша надсилає команди у вигляді нервових імпульсів до залоз внутрішньої секреції, які виділяють БАР-гормони. Вони розносяться з кров’ю по усьому організмові до різних органів, тканин і клітин та регулюють їхню діяльність. Ця регуляція є гуморальною, оскільки відбувається через кров, і дистанційною, бо таким чином Н.С. регулює діяльність органів і тканин на певній відстані від головного мозку.

Стрес – неспецифічна реакція організму, що виникає під впливом будь-яких сильних подразників (стресорів) і супроводжується перебудовою захисних систем організму.

Стресорами може бути: травма, інфекція, переохолодження, інтоксикація, наркоз, м’язове навантаження, сильні емоції.

Вимоги і зміни, які породжує стрес відкривають можливості для адаптації до нових умов життя. Таким чином, стрес далеко не завжди завдає шкоди. Небезпечним для людини може бути тривалий стрес, яким ускладнює або робить неможливим пристосування до потреб ситуації. Важливе значення для характеру наслідків дії стресу на організм має поведінка у відповідь на стресову ситуацію. Активний пошук способів її зміни сприяє стійкості організму і запобігає розвиткові хвороби.

У реакції людини на дію стресорів виділяють три стадії:

1. Реакція тривоги активується симпатичний відділ автономної нервової системи.

2. Стадія опору – організм мобілізує свої ресурси. Кожна людина проходить ці дві стадії багато разів. Коли опір виявляється успішним, організм повертається до нормального стану. Але якщо стресор діє тривалий час, ресурси організму виснажуються і розвивається хвороба.

3. Стадія виснаження (нервовий зрив, психічні захворювання).

відтікає з системи шлуночків мозку в підпавутинний простір головного і спинного мозку, де вона знову всмоктується в кров і лімфатичні капіляри мозкових оболонок. Рідина виконує функції: трофічну, захисну (оберігає мозок від токсичних речовин крові).

Довгастий мозок – центр життя, в ньому містяться життєво-важливі центри: дихання, серцевої діяльності, судиноруховий, обміну речовин, центри слиновиділення, секреції. шлункового соку, ковтання, смоктання, жування; центри захисних рефлексів кашлю, чхання, блювання. Там є один з центрів відчуття рівноваги. Провідними шляхами він зв’язується з корою головного мозку (висхідні шляхи) та спинним мозком (низхідні шляхи), а також з середнім, проміжним та мостом. В довгастому мозку є заглибина – ІV шлуночок, заповнений рідиною. В товщині розміщені ядра черепно-мозкових нервів (V-ХІІ пари).

Міст сполучає середній і довгастий мозок, через нього проходять шляхи нервових імпульсів із розташованих нижче відділів до вищих і в зворотному напрямку. Він контролює тонус скелетних м’язів у стані спокою. Він містить частину ретикулярної формації (з довгастим і середнім).

Ретикулярна формація – сіткоподібне утворення – скупчення нейронів, переплетення нервових волокон просіює інформацію, що надходить до кори і вирішує, яку затримати, а яку подати далі. У ньому міститься центр, що регулює процеси сну та неспання).

Мозочок розташований над довгастим мозком. Він складається з 2 півкуль, які з’єднані черв’яком, зверху вкритий корою, всередині є ядро – скупчення сірої речовини. Мозочок відіграє роль у регулюванні рівноваги тіла, координації (узгодженості) рухів і підтримуванні тонусу м’язів.

Середній мозок розташований між заднім і проміжним. У ньому розрізняють дах і ніжки. По ніжках ідуть висхідні і низхідні провідні шляхи та в них містяться ядра тіл нейронів (чорна субстанція), які відповідають за рухи скелетних м’язів. При їх пошкодженні порушується координація рухів кінцівок – хвороба Паркінсона. Дах середнього мозку – чотиригорбкове тіло, його поверхня містить підкіркові центри зору (верхні) і слуху (нижні). Вони забезпечують орієнтувальні рухові реакції у відповідь на звукові і зорові подразнення. Між тілом і ніжками міститься частина ретикулярної фармації, а також ядра ІІІ і ІV пар черепно-мозкових нервів.

Проміжний мозок розташований над середнім мозком, зверху вкритий півкулями великого мозку. Він складається з зорових горбів (таламуса) і підзорової ділянки (гіпоталамуса).

Таламус регулює дотикову, температурну, больову, смакову чутливість, слухове і зорове відчуття.

Гіпоталамус регулює терморегуляцію, обмін речовин, діяльність серцево-судинної системи, залоз внутрішньої секреції, травного апарату, сну, бадьорості, емоції.

Гіпоталамус утворює дно третього шлуночка, що заповнюється рідиною. Разом з гіпофізом гіпоталамус утворює нейрогуморальну систему, регуляцію фізіологічних функцій.

В проміжному мозку містяться ядра, ІІІ пари черепно-мозкових нервів (зоровий нерв).

Великий мозок (кінцевий) складається з 2 півкуль, з’єднаних мозолистим тілом (здійснює зв’язок між півкулями). Півкулі зовні вкриті корою, утвореною сірою речовиною, під якою знаходиться біла речовина. В ній містяться ядра сірої речовини – підкіркові. Поверхня півкуль зібрана в борозни і звивини, що збільшують площу її поверхні (2000-2500 кв.см.) Виділяють три найбільші борозни: бокова, центральна, тім’яно-потилична.

Борозни ділять кожну півкулю на частки: лобову, потиличну, тім’яну, скроневу.

Всередині півкуль мозку є порожнини, які називаються шлуночками (І та ІІ).

Ці шлуночки з’єднуються з ІІІ та ІV шлуночками стовбура мозку і дальше з спинномозковим каналом, а також з простором під оболонками мозку.

Шлуночки і простори заповнені рідиною (ліквором), яка разом з кровоносною системою забезпечує обмін речовин в нервовій системі, а також створює надійний механічний захист нервових клітин.

Товщина кори півкуль 1,5 – 4,5 мм, вона складається з 50 млрд нервових клітин, що розміщені 6 шарами (клітини різного розміру, форми, густоти розміщення). Вперше

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 1144 | Нарушение авторских прав