ТРАВМАТИЧНА ХВОРОБА. ПОЛІТРАВМА. СУЧАСНІ ПРИНЦИПИ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ З ПЕРЕЛОМАМИ
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
Тестові завдання базового рівня знань студентів V курсу до теми № 1:
ВВЕДЕННЯ В СПЕЦІАЛЬНІСТЬ.
ОСОБЛИВОСТІ ОБСТЕЖЕННЯ ТРАВМАТОЛОГІЧНИХ ТА ОРТОПЕДИЧНИХ ХВОРИХ. УШКОДЖЕННЯ ЗВ’ЯЗОК, СУХОЖИЛКІВ ТА М’ЯЗІВ. ТРАВМАТИЧНІ ВИВИХИ
Варіант 1
1. Для вимірювання анатомічного вкорочення плеча найчастіше використовують наступні кісткові орієнтири:
а) акроміальний кінець лопатки – великий горбик плечової кістки;
б) великий горбик плечової кістки – зовнішній надвиросток плеча;
в) акроміальний кінець лопатки – вінцевий паросток ліктьової кістки при розігнутому ліктьовому суглобі;
г) суглобовий кінець головки плечової кістки – вінцевий паросток ліктьової кістки;
д) суглобовий кінець головки плечової кістки – вінцевий паросток ліктьової кістки при зігнутому ліктьовому суглобі.
2. Вимірювання обсягу згинально-розгинальних рухів проводиться:
а) у фронтальній площині;
б) у двох взаємно-перпендикулярних площинах;
в) у сагітальній площині;
г) у будь-якій з площин;
д) у горизонтальній площині.
3. Анатомічне або дійсне вкорочення виникає:
а) при затримці росту кінцівки;
б) при наявності вивиху;
в) при неправильному положенні кінцівки;
г) при наявності анкілозу кінцівки;
д) при наявності контрактури кінцівки.
4. Який основний механізм травми, що спричиняє вивих у суглобі?
а) непрямий;
б) надмірне осьове навантаження;
в) прямий;
г) надмірна ротація кінцівки;
д) надмірна тракція кінцівки за віссю.
5. Як в нормі проходить вісь верхньої кінцівки?
а) через верхівку акроміального відростка – середину ліктьового суглоба – середину променево-зап’ясткового суглоба;
б) через головку плечової кістки – головку ліктьової кістки – головку променевої кістки;
в) через верхівку акроміального відростка – головчасте підвищення плечової кістки – головку променевої кістки – головку ліктьової кістки;
г) через головку плечової кістки – ліктьовий відросток – шилоподібний відросток ліктьової кістки;
д) через верхівку акроміального відростка – зовнішній надвиросток плечової кістки – шилоподібний відросток променевої кістки.
Варіант 2
1. Уявне вкорочення кінцівки виникає при:
а) затримці росту кінцівки;
б) вивиху у суглобі;
в) неправильному положенні кінцівки внаслідок контрактури суглоба;
г) переломі кісток кінцівки;
д) одночасному переломі кісток та вивиху.
2. Яких типів зміщень не існує в класифікації переломів?
а) зміщення по ширині;
б) косого зміщення;
в) зміщення по довжині;
г) зміщення під кутом;
д) ротаційного зміщення.
3. Вимірювання обсягу відвідно-привідних рухів проводиться:
а) у фронтальній площині;
б) у двох взаємно-перпендикулярних площинах;
в) у сагітальній площині;
г) вздовж вісі кінцівки;
д) у горизонтальній площині.
4. Качина хода виникає:
а) внаслідок болю;
б) внаслідок анкілозу суглоба в неправильному положенні;
в) внаслідок анкілозу колінного суглоба при повному розгинанні;
г) внаслідок спастичних паралічів;
д) внаслідок двобічного вивиху стегон.
5. Для вимірювання анатомічного вкорочення гомілки використовують наступні кісткові орієнтири:
а) нижній полюс надколінка – внутрішня кісточка гомілки;
б) нижній полюс надколінка – зовнішня кісточка гомілки;
в) зовнішній надвиросток стегнової кістки – верхівка зовнішньої кісточки гомілки;
г) внутрішній надвиросток стегнової кістки – внутрішня кісточка гомілки;
д) суглобова щілина колінного суглоба по внутрішній поверхні – верхівка медіальної кісточки гомілки.
Варіант 3
1. Яка рентгенологічна ознака ”бампер-перелому”?
а) проміжний уламок з двома поперечними лініями перелому;
б) поперечна лінія перелому кісткового сегмента;
в) повздовжня лінія перелому кісткового сегмента;
г) проміжний уламок з гвинтоподібною лінією перелому;
д) проміжний уламок трикутної форми.
2. Згідно бальної оцінки м’язової сили – повний обсяг рухів з подоланням власної ваги кінцівки але без подолання зовнішнього опору відповідає силі м’язів:
а) 5 балів, відповідає 100% м’язової сили кінцівки;
б) 4 бали, відповідає 75% м’язової сили кінцівки;
в) 3 бали, відповідає 50% м’язової сили кінцівки;
г) 2 бали, відповідає 25% м’язової сили кінцівки;
д) 1 бал, відповідає 5% м’язової сили кінцівки.
3. Відносне вкорочення зумовлене:
а) затримкою росту кінцівки;
б) вадою положення кінцівки при анкілозі;
в) наявністю вивиху;
г) зміщенням кісткових уламків при переломі;
д) вадним положенням кінцівки внаслідок контрактури.
4. Яка причина виникнення вивихів, котрі неможливо вправити?
а) інтерпозиція м’яких тканин в суглобі;
б) набряк м’яких тканин;
в) гемартроз суглоба;
г) больовий фактор;
д) післятравматичний неврит.
5. Викривлення осі кінцівки дозаду називається:
а) ротаційним зміщенням;
б) варусною деформацією;
в) антекурвацією;
г) вальгусною деформацією;
д) рекурвацією.
Варіант 4
1. Які з вказаних ознак характерні для вивиху стегна?
а) зовнішня ротація та відведення стегна при зігнутій кінцівці в колінному та кульшовому суглобах;
б) зовнішня ротація стопи при розігнутій кінцівці в колінному та кульшовому суглобах;
в) деформація стегна по типу ”галіфе”;
г) гіпотрофія м’язів стегна;
д) вальгусна деформація кінцівки в колінному суглобі.
2. Викривлення кінцівки дозовні називається:
а) ротаційним зміщенням;
б) варусною деформацією;
в) антекурвацією;
г) вальгусною деформацією;
д) рекурвацією.
3. Для вимірювання анатомічного вкорочення стегна використовують кісткові орієнтири:
а) верхівка великого вертлюга стегнової кістки – суглобова щілина колінного суглоба по зовнішній поверхні;
б) передньо-верхня ость клубової кістки – головка малогомілкової кістки;
в) передньо-верхня ость клубової кістки – великий вертлюг стегнової кістки;
г) верхівка великого вертлюга – нижній край надколінка;
д) верхівка великого вертлюга – зовнішня кісточка гомілки.
4. Для вимірювання анатомічного вкорочення передпліччя використовують наступні кісткові орієнтири:
а) верхівка ліктьового відростка – шилоподібний відросток ліктьової кістки;
б) верхівка ліктьового відростка – головка V п’ясткової кістки;
в) верхівка вінцевого відростка ліктьової кістки – шилоподібний відросток променевої кістки;
г) верхівка вінцевого відростка ліктьової кістки – шилоподібний відросток ліктьової кістки;
д) верхівка вінцевого відростка ліктьової кістки – головка ІІ п’ясткової кістки.
5. Викривлення кінцівки досередини називається:
а) ротаційним;
б) варусною деформацією;
в) антекурвацією;
г) вальгусною деформацією;
д) рекурвацією.
Варіант 5
1. Який вивих слід вважати застарілим?
а) після одного тижня з дня травми;
б) після двох тижнів з дня травми;
в) після трьох тижнів з дня травми;
г) після п’яти тижнів з дня травми;
д) після шести тижнів з дня травми.
2. Чим виконують іммобілізацію кінцівки після вправлення вивиху стегнової кістки?
а) деротаційним чобітком;
б) гіпсовою шиною;
в) кокситною пов’язкою;
г) дисциплінарним скелетним витягом;
д) іммобілізацію при вивиху стегна не проводять.
3. Серед яких вікових груп населення вивихи зустрічають рідко?
а) у дітей;
б) у людей працездатного віку;
в) у людей похилого віку;
г) у людей старечого віку;
д) частота вивихів серед людей різних вікових груп однакова.
4. В яких суглобах вивихи наступають найчастіше?
а) у кульшовому;
б) у колінному;
в) у суглобах верхніх кінцівок;
г) у суглобах нижніх кінцівок;
д) у суглобах кисті.
5. Що називають підвивихом суглоба?
а) неповне зміщення суглобових поверхонь;
б) зміщення суглобових поверхонь з пошкодженням капсули суглоба;
в) зміщення суглобових поверхонь та наявність гемартрозу;
г) зміщення суглобових поверхонь з пошкодженням судинно-нервового пучка;
д) перелом епіфізу зі зміщенням відламків.
Варіант 6
1. Виберіть правильне твердження щодо проведення рентгенографії кісток при травмах та захворюваннях опорно-рухового апарату:
а) рентгенологічне дослідження при переломі повинно проводитись тільки в двох проекціях;
б) якщо пошкоджено двохкістковий сегмент (гомілка, передпліччя), рентгенографію виконують без прилеглого суглоба;
в) при деяких захворюваннях і пошкодженнях необхідно проводити рентгенологічні дослідження хворої і здорової сторін;
г) якщо пошкоджено однокістковий сегмент (стегно, плече), рентгенологічне дослідження необхідно виконувати без прилеглого суглоба;
д) рентгенологічне дослідження при переломі може проводитись в одній проекції.
2. Викривлення кінцівки допереду називається:
а) ротаційним зміщенням;
б) варусною деформацією;
в) антекурвацією;
г) вальгусною деформацією;
д) рекурвацією.
3.Чи можна вважати невправимими застарілі вивихи?
а) так;
б) ні;
в) за умови невдалої спроби вправлення;
г) лише до третього тижня після невдалої спроби вправлення;
д) невправимі та застарілі – це вивихи різного ґенезу.
4. Чи слід перед вправленням вивиху виконувати рентгенологічне обстеження суглоба?
а) вирішується індивідуально, для кожного окремого випадку інший підхід;
б) обов’язково;
в) лише за умови ускладнених вивихів;
г) це питання вирішується рентгенологом;
д) необов’язково.
5. Який загальний термін іммобілізації після пластики Ахіллового сухожилка?
а) 3 тижні;
б) місяць;
в) 1,5 місяця;
г) 2 місяці;
д) 3 місяці.
Варіант 7
1. Яка основна причина виникнення звичних вивихів?
а) переломо-вивих суглоба;
б) порушення схеми лікування хворим зі свіжим вивихом;
в) застарілий вивих суглоба;
г) якщо вивих отримано в дитячому віці;
д) дисплазія суглоба.
2. Контрактура внаслідок рубців шкіри це:
а) дермогенна контрактура;
б) десмогенна контрактура;
в) тендогенна контрактура;
г) анталгічна контрактура;
д) привідна контрактура.
3. Який вивих слід вважати свіжим?
а) до п’яти днів;
б) до трьох діб;
в) після другого тижня;
г) після третього тижня;
д) з третього дня до третього тижня.
4. Спастична хода виникає:
а) внаслідок болю;
б) внаслідок анкілозу суглоба в неправильному положенні;
в) внаслідок анкілозу колінного суглоба при повному розгинанні;
г) внаслідок дитячого церебрального паралічу – хвороби Літтля (W.J.Little);
д) внаслідок двобічного вивиху стегон.
5. Через який термін після вправлення повного акроміального вивиху ключиці відновиться працездатність у хворого?
а) 1 місяць;
б) 1,5 місяця;
в) 2 місяці;
г) 3 місяці;
д) 4 місяці.
Варіант 8
1. Функціональне вкорочення зумовлене:
а) затримкою росту кінцівки;
б) вадою положення кінцівки;
в) наявністю вивиху;
г) зміщенням кісткових уламків;
д) сумою усіх вкорочень кінцівки.
2. Якими пошкодженнями супроводжується відкритий вивих?
а) повним зміщенням суглобових поверхонь;
б) пошкодженням капсули, м’яких тканин та шкіри;
в) переломом однієї із суглобових поверхонь з розривом капсули суглоба;
г) пошкодженням капсули та зв’язкового апарату;
д) гемартрозом та саднами шкірних покривів.
3. Який термін іммобілізації гіпсовою шиною після тенорафії сухожилку розгинача пальця кисті?
а) 10 днів;
б) 2 тижні;
в) 3 тижні;
г) місяць;
д) 1,5 місяці.
4. Якими додатковими пошкодженнями супроводжуються ускладнені вивихи?
а) внутрішньосуглобовими переломами;
б) позасуглобовими переломами;
в) пошкодженням магістральних судин;
г) пошкодженням нервових стовбурів;
д) можливі всі вище перераховані варіанти.
5. Які рухи відсутні при порушенні цілості сухожилка довгого розгинача І пальця кисті внаслідок різаної рани тильної поверхні на рівні дистального міжфалангового суглоба?
а) відсутнє активне згинання всього І пальця кисті;
б) відсутнє активне розгинання всього І пальця кисті;
в) відсутнє активне розгинання нігтьової фаланги;
г) відсутнє активне згинання нігтьової фаланги;
д) всі рухи збережені.
Варіант 9
1. Які рухи відсутні при пошкодженні сухожилка глибокого згинача ІІ пальця кисті в результаті різаної рани долонній поверхні на рівні проксимального міжфалангового суглоба?
а) відсутнє активне згинання всього ІІ пальця кисті;
б) відсутнє активне розгинання всього ІІ пальця кисті;
в) відсутнє активне розгинання нігтьової фаланги;
г) відсутнє активне згинання нігтьової фаланги;
д) всі рухи збережені.
2. Анталгічна контрактура виникає:
а) після опіків ділянки суглоба;
б) після дегенеративно-дистрофічного ураження суглоба;
в) після запалення суглоба;
г) внаслідок болю;
д) внаслідок розриву сухожилка.
3. Які рухи відсутні при пошкодженні сухожилка поверхневого згинача ІІІ пальця кисті в результаті різаної рани долонній поверхні на рівні п’ястково-фалангового суглоба?
а) відсутнє активне згинання всього ІІІ пальця кисті;
б) відсутнє активне розгинання всього ІІІ пальця кисті;
в) відсутнє активне розгинання нігтьової фаланги;
г) відсутнє активне згинання нігтьової фаланги;
д) всі рухи збережені.
4. Яким вимогам повинен відповідати сухожильний шов?
а) для сухожильного шва використовується синтетична розсмоктуюча нитка;
б) сухожильний шов, для міцності, повинен проходити по сухожилку на певну відстань від місця розриву в обидві сторони та не потребує адаптації кінців сухожилка;
в) сухожильний шов потребує адаптації кінців сухожилків, та згідно техніки виконання повинен розміщуватися всередині сухожилка;
г) сухожильний шов згідно техніки виконання прошиває сухожилок разом із піхвою сухожилка;
д) сухожильний шов використовують тільки при свіжих розривах сухожилків.
5. Через який термін після вправлення відновиться працездатність у хворого з повним вивихом стегна?
а) 1 місяць;
б) 2 місяці;
в) 3 місяці;
г) 4 місяці;
д) 6 місяців.
Варіант 10
1. Невправлений вивих якої давності слід вважати несвіжим?
а) до 5 днів;
б) до кінця першого тижня;
в) до кінця другого тижня;
г) до кінця третього тижня;
д) після першого місяця з дня травми.
2. Через який термін після вправлення відновиться працездатність у хворого з повним вивихом V пальця в п’ястково-фаланговому суглобі?
а) 4 тижні;
б) 4-6 тижнів;
в) 2 місяці;
г) 3 місяці;
д) 4 місяці.
3. Які шви використовуються для зшивання сухожилків?
а) кисетний шов;
б) шов Кюнео;
в) безперервний шов;
г) шов Донатті;
д) вузловий шов.
4. Виберіть патогномонічний симптом вивиху.
а) вкорочення кінцівки;
б) порушення функції кінцівки;
в) біль;
г) пружнього опору;
д) порушення вісі кінцівки.
5. Вивихи якої локалізації називають за проксимально-розташованою частиною кісткового сегменту?
а) в колінному суглобі;
б) в першому плюснево-фаланговому суглобі;
в) в хребті;
г) в променево-зап’ястному суглобі;
д) в плечовому суглобі.
Тестові завдання базового рівня знань студентів V курсу до теми № 2:
ТРАВМАТИЧНА ХВОРОБА. ПОЛІТРАВМА. СУЧАСНІ ПРИНЦИПИ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ З ПЕРЕЛОМАМИ
Варіант 1
1. З метою швидкого поповнення ОЦК при політравмі лікування слід починати з введення:
а) кристалоїдних розчинів;
б) еритроцитарної маси;
в) колоїдних розчинів;
г) ізотонічного розчину;
д) цільної крові.
2. Труднощі діагностики при політравмі найбільш часто зумовлені:
а) безсвідомим станом постраждалого;
б) проведенням неправильних дій з надання допомоги на дошпитальному етапі;
в) тим, що деякі симптоми взаємно себе перекривають, згладжують і затушовують симптоматику;
г) відсутністю належної медичної апаратури для додаткових методів обстеження;
д) відсутністю характерних клінічних проявів даної патології.
3. Чи допустиме транспортування потерпілого в стані шоку?
а) допустиме з будь-якого етапу до висококваліфікованого хірурга тільки повітряним шляхом;
б) допустиме, якщо шок діагностовано на ФАП, лікарській амбулаторії, після введення знеболення, іммобілізації, струменевого переливання плазмозамінників;
в) загального правила немає, для кожного хворого приймається індивідуальне рішення;
г) допустиме з ЦРЛ в ОКЛ при умові, що в ЦРЛ немає хірурга, який зробить кінцеву зупинку кровотечі;
д) недопустиме.
4. До причин виникнення ішемічної контрактури Фолькмана не відноситься:
а) первинне ушкодження магістральних судин під час травми, запізніла діагностика і оперативне лікування розриву судин або тромбозу при закритих переломах;
б) тривале стиснення артерії зміщеним уламком, джгутом і т.д.;
в) порушення артеріального кровообігу внаслідок надмірної гематоми і набряку м’яких тканин;
г) порушення кровообігу внаслідок тісної гіпсової пов’язки і збільшення набряку;
д) фіксація в гіпсовій пов’язці двох суміжних суглобів.
5. Вкажіть найбільш раціональний шлях поповнення ОЦК при гемотораксі:
а) введення кристалоїдних розчинів;
б) введення колоїдних розчинів;
в) введення кристалоїдних та колоїдних розчинів;
г) реінфузія крові;
д) введення донорської крові.
Варіант 2
1. Поєднана травма це:
а) ушкодження різних систем організму людини (скелета і головного мозку, скелета і органів грудної клітки і т.д.);
б) ушкодження тіла людини різними етіологічними факторами (механічні, радіаційні і т.д.);
в) однотипний вид травматичних ушкоджень тіла людини різної локалізації;
г) травма, що призводить до високої летальності (>50%);
д) жодна з перерахованих.
2. При травматичному шоці до зупинки фільтрації в гломерулярній системі нирок внаслідок артеріальної гіпотензії призводить зниження тиску до:
а) 80 мм рт. ст.;
б) 60 мм рт. ст.;
в) 70 мм рт. ст.;
г) 90 мм рт. ст.;
д) 75 мм рт. ст..
3. При переломі стегнової кістки крововтрата може складати:
а) 800 мл;
б) 600 мл;
в) 1500 мл;
г) 2000 мл;
д) 1000 мл.
4. При зниженні АТ у хворого з переломами обох стегнових кісток слід:
а) ввести глюкокортикоїди;
б) провести аерацію легень киснем;
в) ввести препарати, що підвищують тиск крові;
г) виконати місцеве знеболення;
д) терміново розпочати довенну інфузію.
5. Переломи якої локалізації, найбільш часто не зростаються:
а) переломи плечової кістки;
б) медіальні переломи шийки стегнової кістки;
в) переломи ключиці;
г) переломи кісток гомілки;
д) переломи кісток передпліччя.
Варіант 3
1. Множинна травма – це:
а) ушкодження різних систем організму людини (скелета і органів черевної порожнини, скелета і головного мозку і т.д.);
б) ушкодження в межах однієї системи або однієї порожнини тіла;
в) ушкодження тіла людини різними етіологічними факторами – механічними, термічними і т.д.;
г) травма, що призводить до високої летальності на місці події;
д) ушкодження двох і більше порожнин.
2. При ЧСС 100 ударів за 1 хв. і систолічному АТ 100 мм. рт. ст. шоковий індекс Альговера-Баррі (Allgower-Burry) становить:
а) 0.5;
б) 2.0 і вище;
в) 1.0;
г) 0.8-1.0;
д) 0.
3. При якому з типів ушкоджень найбільш часто виникає травматичний остеомієліт:
а) переломо-вивихи кісток гомілково-ступневого суглоба;
б) перелом обох кісток передпліччя;
в) відкриті переломи кісток гомілки;
г) вивихи плечової кістки;
д) відкриті переломи плечової кістки.
4. Чи можливі хірургічні втручання у хворих до виведення з шоку ІІ-ІІІ ст.
а) не можливі, ні при яких обставинах;
б) можливі, якщо знеболення проводиться досвідченим анестезіологом та при достатньому забезпеченні медикаментами;
в) можливі, якщо потерпілий настоює на негайній операції;
г) можливі при наявності внутрішніх кровотеч, які без операції зупинити неможливо;
д) можлива ПХО ран, остеосинтез в АЗФ.
5. До пізніх післяопераційних ускладнень при переломах не належать:
а) сповільнене зрощення або незрощення перелому;
б) остеомієліт кісток, як наслідок неповноцінного та неефективного лікування або відкритого перелому;
в) міграція або злам фіксатора;
г) жирова емболія;
д) нагноєння м’яких тканин біля черезкісткових елементів.
Варіант 4
1. Причиною утворення хибного суглоба є:
а) тривала іммобілізація кінцівки в гіпсовій пов’язці;
б) стабільна фіксація відламків;
в) стабільна фіксація відламків та рання функція в суміжних суглобах;
г) інтерпозиція м’яких тканин між кістковими відламками;
д) раннє навантаження ушкодженої кінцівки після операції.
2. Вкажіть оптимальний вид фіксації закритого діафізарного перелому стегнової кістки зі зміщенням відламків:
а) інтрамедулярний стержень ЦІТО;
б) апарат зовнішньої фіксації;
в) блокуючий інтрамедулярний фіксатор;
г) гіпсова іммобілізація;
д) скелетний витяг.
3. Який метод є найбільш оптимальним для лікування хворих з переломом ускладненим післятравматичним остеомієлітом:
а) накістковий остеосинтез;
б) інтрамедулярний остеосинтез;
в) скелетний витяг;
г) черезкістковий компресійно-дистракційний остеосинтез;
д) гіпсова іммобілізація.
4. Основною ланкою патогенезу травматичного шоку є:
а) больовий синдром;
б) синдром взаємного обтяження;
в) гіповолемія;
г) гіперволемія;
д) синдром ДВЗ.
5. Які з перерахованих ознак є абсолютними ознаками перелому:
а) набряк;
б) біль;
в) крепітація уламків;
г) висока температура тіла та локальна гіперемія;
д) порушення функції кінцівки.
Варіант 5
1. Комбінована травма – це:
а) однотипний вид травматичних ушкоджень тіла людини різної локалізації;
б) ушкодження тіла викликані різними етіологічними факторами (хімічними, термічними, механічними тощо);
в) ушкодження різних систем організму людини (скелета і органів черевної порожнини, скелета і головного мозку тощо);
г) складне пошкодження з високим відсотком летальності;
д) ушкодження двох і більше порожнин організму людини.
2. Який обсяг долікарської медичної допомоги при множинних переломах кісток кінцівок?
а) зупинка зовнішньої кровотечі, введення знеболюючих середників, транспортна іммобілізація, інфузійна терапія;
б) зупинка зовнішньої кровотечі, введення знеболюючих середників, транспортна іммобілізація;
в) введення знеболюючих середників, локальна гіпотермія, транспортна іммобілізація кінцівок;
г) введення знеболюючих середників, транспортна іммобілізація;
д) транспортування потерпілого, як можна швидше, в лікувальний заклад.
3. Який стан свідомості при 3 балах за шкалою ком Глазго?
а) ясна свідомість;
б) смерть мозку;
в) кома;
г) сопор;
д) ступор.
4. До ознак травматичного остеомієліту не належить:
а) наявність нориці з гнійними виділеннями;
б) підвищення температури тіла та зсув лейкоцитарної формули вліво;
в) наявність рентгенологічних ознак секвестрації;
г) наявність ознак місцевого запалення;
д) наявність багатовідламкового перелому.
5. Вкажіть місце введення дренажної трубки в плевральну порожнину при гемотораксі:
а) по нижньому краю VIІ ребра по середній аксілярній лінії;
б) по верхньому краю ІІI ребра по середньо-ключичній лінії;
в) по верхньому краю VIIІ ребра по середньо-ключичній лінії;
г) по нижньому краю VIІ ребра по середньо-ключичній лінії;
д) по верхньому краю VIIІ ребра по середній аксілярній лінії.
Варіант 6
1. До консервативних методів фіксації переломів належить:
а) накістковий остеосинтез;
б) інтрамедулярний остеосинтез;
в) скелетний витяг;
г) черезкістковий компресійно-дистракційний остеосинтез;
д) остеосинтез спицями.
2. Найбільш ефективним заходом профілактики тромбоемболії легеневої артерії у хворих з переломами довгих кісток є:
а) призначення антикоагулянтів до операції;
б) проведення оперативного втручання в ургентному порядку та рання активізація хворого після операції;
в) призначення антикоагулянтів після операції;
г) призначення тромболітичної терапії;
д) тривалий ліжковий режим.
3. За шкалою ком Глазго оцінюється:
а) відкривання очей, визначення АТ та пульсації на сонних артеріях;
б) можливість самостійного дихання, вербальна та рухова реакції;
в) відкривання очей, вербальна та рухова реакції;
г) можливість самостійного дихання, визначення АТ та пульсації на сонних артеріях;
д) можливість самостійного дихання, вербальна та рухова реакції.
4. Якої тактики слід дотримуватись при наявності у хворого переломів обох стегнових кісток та кісток гомілки?
а) операція після стабілізації гемодинаміки;
б) операція за життєвими показаннями;
в) консервативне лікування;
г) погодинний моніторинг стану хворого;
д) симптоматичне лікування.
5. В нормі індекс Альговера-Баррі (Allgower-Burry) становить:
а) 0,5-0,6;
б) 0,8-1,0;
в) 2,0 і вище;
г) 1,0-1,7;
д) 0,2-0,3.
Варіант 7
1. У хворого з множинними відкритими переломами кісток обох гомілок на дошпитальному етапі недоцільно проводити:
а) зупинку зовнішньої кровотечі;
б) знеболення;
в) іммобілізацію;
г) інфузійну протишокову терапію;
д) ПХО рани.
2. Вкажіть оптимальний вид фіксації багатоуламкового діафізарного перелому стегнової кістки зі зміщенням відламків, який необхідно провести в ургентному порядку у хворого з політравмою?
а) остеосинтез пластинкою і шурупами;
б) остеосинтез в апараті зовнішньої фіксації;
в) остеосинтез блокуючим інтрамедулярним фіксатором;
г) гіпсова іммобілізація;
д) скелетний витяг.
3. При ЧСС 120 ударів за хвилину та АТ 60/ 40 мм рт. ст. шоковий індекс Альговера-Баррі (Allgower-Burry) становить:
а) 1,0-1,7;
б) 2,0;
в) 0,5;
г) 0,8-1,0;
д) 1,0.
4. До консервативних методів фіксації переломів належить:
а) фіксація шурупом;
б) інтрамедулярний блокуючий остеосинтез;
в) фіксація серкляжем;
г) черезкістковий компресійно-дистракційний остеосинтез;
д) скелетний витяг.
5. При переломах кісток тазу крововтрата складає:
а) 1000 мл;
б) 800 мл;
в) 600 мл;
г) 500 мл;
д) 1500-2000 мл.
Варіант 8
1. До якого виду пошкоджень належить: множинні переломи ребер, пневмоторакс та перелом кісток гомілки?
а) множинні пошкодження;
б) комбіновані пошкодження;
в) поєднані пошкодження;
г) асоційовані пошкодження;
д) спонтанні пошкодження.
2. Що є найбільш частою причиною низького артеріального тиску у хворих з політравмою?
а) черепномозкова травма;
б) прихована кровотеча;
в) можливий розвиток перитоніту;
г) низький венозний тиск;
д) серцево-легенева недостатність.
3. Яка найбільш часта локалізація травматичного остеомієліту довгих кісток?
а) епіфіз;
б) метафіз;
в) діафіз;
г) метаепіфіз;
д) всі вище перелічені.
4. Який вид знеболення необхідно виконати хворому з відкритим переломом кісток гомілки та черепно-мозковою травмою на дошпитальному етапі?
а) місцева інфільтративна анестезія;
б) провідникове знеболення;
в) загальний наркоз закисом азоту;
г) дом’язове введення наркотичних анальгетиків;
д) дом’язове введення ненаркотичних анальгетиків.
5. Якої тактики слід дотримуватись при множинних переломах з пошкодженням паренхіматозних органів?
а) операція після стабілізації гемодинаміки;
б) операція за життєвими показаннями;
в) консервативне лікування;
г) погодинний моніторинг стану хворого;
д) симптоматичне лікування.
Варіант 9
1. З чим найбільш вірогідно може бути пов’язана неефективність гемотрансфузії у хворих з політравмою?
а) розрив паренхіматозних органів;
б) супутні ушкодження серця;
в) недостатня швидкість переливання крові;
г) недостатнє знеболення хворого;
д) розрив порожнистих органів.
2. Який стан свідомості при 15 балах за шкалою ком Глазго?
а) ясна свідомість;
б) смерть мозку;
в) кома;
г) сопор;
д) ступор.
3. Найбільш вагомою причиною виникнення спицевого остемієліту є:
а) охолодження спиці під час проведення;
б) проведення спиці на низьких оборотах електродрилі;
в) проведення спиці поблизу суглобів;
г) використання спиць з упорами;
д) проведення спиці на високих оборотах електродрилі.
4. При переломах великогомілкової кістки крововтрата може складати:
а) 800 мл.;
б) 650 мл.;
в) 1500 мл.;
г) 2000 мл.;
д) 1000 мл.
5. У хворого з множинними переломами кісток та без свідомості на місці події необхідно в першу чергу:
а) провести іммобілізацію;
б) перевірити прохідність дихальних шляхів;
в) провести знеболення;
г) провести протишокову терапію;
д) виконати конікотомію.
Варіант 10
1. Що слід зробити в хірургічному відділі райлікарні при безсвідомому стані потерпілого та підозрі на внутрішньочеревну кровотечу?
а) лапараскопію;
б) лапаротомію;
в) лапароцентез;
г) КТ живота;
д) оглядову рентгенографію черевної порожнини.
2. Найбільш оптимальна тактика при поєднаній травмі органів черевної порожнини та нестабільному переломі кісток тазу:
а) стабілізація кісток тазу в АЗФ;
б) зупинка внутрішньочеревної кровотечі та стабілізація кісток тазу в АЗФ;
в) зупинка внутрішньочеревної кровотечі та остеосинтез кісток тазу пластинками;
г) зупинка внутрішньочеревної кровотечі та монтування системи скелетного витягу за стегнові кістки;
д) зупинка внутрішньочеревної кровотечі та ліжковий режим в положенні за Волковичем.
3. Показаннями до проведення торакотомії є виділення через дренажну трубку:
а) 50 мл. крові за год.;
б) 100 мл. крові за год.;
в) 1000 мл. крові одномоментно або 100 мл. крові за год.;
г) 1000 мл. крові одномоментно або 150 мл. крові за год.;
д) 1500 мл. крові одномоментно або 150 мл. крові за год.
4. Який стан свідомості при 8 балах за шкалою ком Глазго?
а) ясна свідомість;
б) смерть мозку;
в) кома;
г) сопор;
д) ступор.
5. При гострій дихальній недостатності при політравмі на місці події необхідно в першу чергу:
а) перевірити прохідність дихальних шляхів;
б) інтубувати трахею та розпочати штучну вентиляцію легень;
в) відновлення дихання методом “рот-до-рота”;
г) виконати трахеотомію;
д) виконати конікотомію.
Тестові завдання базового рівня знань студентів V курсу до теми № 3:
Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 871 | Нарушение авторских прав
|