АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Епідеміологічна інформація. Щорічно в середньому внаслідок механічної травми в Україні гине 16,5 тисяч осіб, з них 70% -- це особи працездатного віку

Щорічно в середньому внаслідок механічної травми в Україні гине 16,5 тисяч осіб, з них 70% -- це особи працездатного віку, що створюють ВВП країни. За підрахунками Українського НДІ економіки втрати такої кількості постраждалих призводить до втрат 42,7 міліардів гривень щорічно, а за американською методикою розрахунку це складає 3,5-5% ВНП країни. При тому потрібно зауважити, що смертність внаслідок травматичних ушкоджень в Україні в 4 рази перевищує таку у США, та залишається досить високою і складає 132 на 100 тис. населення. За даними ВООЗ летальність від травм займає 3-є місце по частоті після серцево-судинних та онкологічних захворювань, і має тенденцію до зростання. Смертність при поєднаній травмі кінцівок в залежності від тяжкості і кількості ушкоджень досягає 30-35% і займає перше місце серед причин смерті осіб до 40 років. На жаль, якість надання екстреної медичної допомоги постраждалим з травмою кінцівок є недостатньою, про що свідчить досить велика летальність, яка в Україні, як і в усіх країнах СНД значно вища ніж у розвинутих країнах Західної Європи. В структурі травматизму 60-65% припадає на травми кінцівок (з них 25-30% -- це переломи кінцівок). Пошкодження одного сегменту виявляється у 50-60% постраждалих, двох сегментів – 27-29%, трьох сегментів – 6-9%, чотирьох і більше – 3-5%. Найчастіше в структурі травми зустрічається травма дистального відділу верхньої кінцівки, а найрідше – травма проксимального відділу нижньої кінцівки.

ІІ. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА:

Особливістю даного протоколу є принципові зміни в організації системи надання екстреної медичної допомоги, заснованої на уніфікуванні дій диспетчера станції екстреної медичної допомоги та лікаря бригади екстреної медичної допомоги.

Основною метою даного уніфікованого клінічного протоколу було створення ефективної системи надання екстреної медичної допомоги потерпілим з травмою грудної клітки на основі впровадження наступності в системі дій диспетчера станції екстреної медичної допомоги, лікаря бригади екстреної медичної допомоги та лікаря стаціонара.

Цей уніфікований клінічний протокол надання медичної допомоги є комплексним протоколом медичної допомоги потерпілим з травмою кінцівок, а саме, екстрена медична допомога.

Вперше обґрунтування та положення цього уніфікованого клінічного протоколу побудовані на доказах (evidence-based medicine) і мають конкретні посилання на джерела доказової медицини, третинні джерела, які створювались на основі даних мета-аналізів, систематизованих оглядів літератури тощо:

1. Acute Care Surgery and Trauma: Evidence Based Practice / B. Russ, M.A. Price, C.L. Villarreal [et. al.]; under edition by S.M. Cohn. – London: Informa, 2009. – P. 611.

2. American Thoracic Society // Am J Respir Crit Care Med. - 2010.- Vol. 173.- P. 1730-1754.

3. Commits on Trauma Research, National Research Council Injury in America; Washington. DC, NAP, 2009, 398 p.

4. Guidelanes for the Acute Medical Management of Severe Traumatic Brain Injury in Infants, Childrern and Adolescent Pediatric Crit Care Med 2012 Vol.13, No1

5. National Center for Injury Prevention and Control “ Data elements for Emergency Department system “ USA, Atlanta, CDCP, 2011, 180 p.

УКПМД був розроблений мультидисциплінарною робочою групою, яка включала представників різних медичних спеціальностей (загальної практики-сімейної медицини, спеціалістів з невідкладної медичної допомоги, травматологів, інтервенційних хірургів та ін.)

Слід зазначити, що в даному УКПМД передбачена діюча організаційна структура надання медичної допомоги (наказ МОЗ України від 28.10.2002 р. № 385 «Про затвердження переліків закладів охорони здоров'я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров'я», зареєстрований Міністерством юстиції за № 892/7180 від 12.11.2002 р.), а також особливості надання медичної допомоги за новою організаційною структурою - відповідно до критеріїв розмежування медичних послуг (наказ МОЗ України від 05.10.2011 р. № 646 «Про порядок проведення реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві», зареєстрований Міністерством юстиції за № 1414/20152 від 07.12.2011 р).

Дата добавления: 2015-11-02 | Просмотры: 440 | Нарушение авторских прав