АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Акушерська диспансеризація

Спотвореність плода

Вади розвитку плода можуть виявлятися спотвореннями –змінами цілого організму. Причинами аномалій бувають розлади обміну речовин у гаметах чи ембріоні,несприятливі впливи на них факторів внутрішнього та зовнішнього середовищ,мутації тощо.Основними з них є:

А)водянка плода-скупчення великої кількості серозної рідини в його тканинах внаслідок розладів крово та лімфо обігу в організмі плода і плодових оболонках.

Б)Водянка грудної або черевної порожнини-скупчення серозної рідини в грудній або черевній порожнинах.

В)Водянка голови плода-скупчення великої кількості серозної рідини –до 7л у черепній порожнині телят

Г)Шистозома-розщеплення черевної стінки та викривлення хребта плода у випадку неправильного зростання плодових оболонок,натягування урахуса і пуповини

Д)Персома- сильний перерозвиток голови і грудного пояса з анкілозом майже всіх суглобів,відсутністю попереку,крижів та хвоста.

Е)Подвійні спотворення біцефали(двоголові виродки),торакоомфалопаги(грудо-черевні двійні),цефалоторакопаги(голово-грудинні двійні)

Є)Ішіопаги(зміщенні тазом двійні)

Акушерська диспансеризація

Ефективність профілактичної терапії перевіряють по етапах диспансеризації. Роди повинні проходити в чистому, попередньо вимитому гарячою водою з лугом, продезинфікованому і побіленому боксі чи відповідно приготовленому стійлі. В ньому повинна бути чиста свіжа підстилка, на великих фермах обладнують родильні відділення, при вході в які повинен бути дезкилимок, зволожений 4%-ним розчином їдкого натрію чи 2%-ним розчином креоліну. В родильному відділенні організовують постійне чергування. З початком родів черговий повинен замити круп роділлі, корінь хвоста, зовнішні статеві органи, промежину та стегна розчином фурациліну чи хлораміну. Потрібно забезпечити високу ветеринарну культуру рододопомоги та догляду за коровами у післяродовий період. Оскільки однією з причин післяродових захворювань є невміла родова допомога, необхідно навчати чергових родильного відділення основним правилам її надання. Позитивний вплив на післяродову інволюцію статевих органів у корів має утримання їх разом з новонародженими телятами. Післяродову акушерську диспансеризацію проводять, як правило, на 2-3-й, 5-7-й, 13-14-й день і в кінці післяродового періоду. При цьому у корів досліджують стан геніталій, беруть при потребі проби крові та маткових виділень для біохімічних, бактеріологічних та імунологічних досліджень, а також для діагностики атонії чи гіпотії матки, ендометритів. При виявленні хворих тварин їх слід ізолювати, назначити відповідне лікування та провести дезінфекцію бокса. Тут потрібно бути особливо уважним, пам’ятаючи що під час отелення залозистий епітелій матки майже повністю руйнується і це триває ще 10 днів після родів. Первинна епітелізація ендометрію відбувається на 3-й тиждень після отелення. Лише після цього відновлюється секреція маткових залоз. При нормальних годівлі та догляді відновлення структури геніталій затягується до 30-45 днів, а при незадовільних умовах — до 90 днів. Одночасно проводять комплекс заходів з діагностиці, лікування та профілактики маститів. Дані диспансеризації заносять у відповідний журнал чи диспансерну картку, спрощена форма якого (для малих ферм) наведена в додатку. Метою даного етапу диспансеризації є забезпечення нормального перебігу післяродового періоду, недопущення запальних процесів та інших ускладнень, ініціація циклічної активності яєчників, швидке відновлення відтворної здатності тварини, створення в її геніталіях сприятливих умов для осіменіння та запліднення. Складовою диспансеризації є контроль за штучним осіменінням. Корів, у яких післяродова ациклія та анафродизія затягнулася довше 30-45 днів, піддають гінекологічній диспансеризації — проводять комплексне дослідження з детальною оцінкою стану геніталій і призначенням лікування. При відсутності патологічних змін в геніталіях і задовільній годівлі тварин можна застосувати стимулюючу терапію, починаючи від загальнотонізуючих та уретонічних препаратів аж до використання препаратів специфічної дії. Найкращими стимуляторами відтворної здатності корів є правильна підготовка їх до отелення, повноцінна годівля, добрі умови утримання, своєчасний запуск.

38. Згинання однієї чи обох кінцівок у карпал ьному суглобі.

Неправильне розташування однієї чи обох кінцівок плода нерідко затримує перебіг родів. Це ускладнення, як правило, можна легко виправити. Але у деяких випадках воно викликає важкі наслідки залежно від вклинювання плода у родовий канал.Неправильні розташування кінцівок виникають при слабкості скорочень матки або при відсутності реакції плода на перебіг родів, внаслідок чого плід вклинюється у родові шляхи у тому положенні та членорозміщенні, в якому він знаходився у матці під час вагітності.Карпальне передлежання кінцівок. Дана патологія характеризується тим, що передня кінцівка, зігнута у плечовому, ліктьовому чи карпальному суглобах, що збільшує об’єм плечового поясу плода і перешкоджає проходженню плода у таз, або у родових шляхах.Діагноз. Відмічається затримка стадії народження плода. При односторонньому згинанні кінцівки із родових шляхів виступає одна кінцівка з повернутим донизу копитцем. Рукою можна виявити передлежачу головку і карпальні суглоби правильно розташованої і зігнутої кінцівки.Допомога. Витягування плода без попереднього виправлення неправильно розташованої кінцівки протипоказане: якщо сильно тягнути за карпальний суглоб, можна травмувати ліктем тканини родових шляхів.Перед виправленням кінцівки, перш за все, фіксують правильно передлежачу кінцівку і голову, потім захоплюють рукою п’ястну кістку, путовий суглоб і, копитце. Інколи для наближення копитця до тазу доводиться підтягувати кінцівку мотузкою, зафіксованою на п’ясті або на передпліччі, біля карпального суглобу. Кінцівку сильно згинають у всіх суглобах і поступово витягують у таз. Одночасно акушерським костилем, відштовхують плід. Костиль фіксують між кінцівкою і шиєю плода, у ділянці плечо-головного м’язу. Можна також тягнути ногу за копитце, відштовхуючи в той же час карпальний суглоб і сам плід у матку. При вклинюванні у таз мертвого плода показано відрізання кінцівки по карпальному суглобу.

39. І нвагінація і випадіння матки.

Випадання матки починається інвагінацією, яка залишається непомітною. Згодом матка виходить за межі вульви. у корів у формі грушоподібного тіла і досягає скакального суглоба. У жуйних тварин після відокремлення посліду помітні карункули. У кобил випала матка має бархатисту поверхню, у свиней вона, ковбасоподібної, а у собак і кішок — форми парних трубок. Вивертання матки іноді поєднується з вивертанням сечового міхура та прямої кишки. Вивернутий сечовий міхур є сечоводами, з яких періодично виділяється крапельками сеча. Колір слизової оболонки матки спочатку червоний. З розвитком застійних явищ вона набуває синього або темно-синього кольору, набрякає, стає соковитою, драглистою; від висихання на слизовій оболонці утворюються тріщини, які кровоточать.

Для полегшення вправлення матки тварину розміщують на дерев'яному настилі так, щоб трохи підняти задню частину тіла. Матку обробляють розчинами етакридину лактату, фурациліну, антибіотиків (до і після виділення посліду). Після сакральної анестезії акуратно відокремлюють послід. Тріщини змазують 5%-м спиртовим розчином йоду, а потім емульсією стрептоциду або синтоміцину. Матку, починаючи з верхівки і до її основи, щільно забинтовують і підтримують в горизонтальному положенні. Поступово розбинтовуючи, двома руками вправляють її в піхву до верхівки. Потім кулаком правої руки, натискаючи на верхівку, вводять всю матку в черевну порожнину і розправляють. Протягом 5—7 хв руку не виймають для врівноваження температури випалої матки з температурою тіла тварини. Після вправлення матки тварині 2—3 рази з проміжком у 1,5—2 год повторюють низьку сакральну анестезію і дають оглушливу дозу наркотику для ослаблення потуг і перейм. Кобилам вводять 10%-й розчин хлоралгідрату 100—150 мл інтравенозно. А великій рогатій худобі вливають 1000—1500 мл 40°-го спирту або горілки.

40. Правила запуску корів

За час лактації тварини витрачають на утворення молока велику кількість поживних речовин, використовуючи для цього навіть резерви свого тіла. Тому під кінець. лактації високопродуктивні корови худнуть або, як кажуть, здоюються. Досвід показує, що таким тваринам треба дати перепочинок для того, щоб вони мали змогу не тільки набути нормальної вгодованості й створити необхідний запас поживних речовин для майбутньої лактації, але й спрямувати зусилля на забезпечення сприятливих умов для росту і розвитку плода. Це тим більше необхідно, що в останні два місяці тільності плід росте так інтенсивно, що за цей період нарощує свою масу в два з лишком рази.

Запуск — це навмисне припинення лактації і переведення корови на сухостій. Запускають тварин звичайно за 45— 60 днів до отелення. Низькопродуктивні корови здебільшого припиняють доїтися раніше. Але єй такі, головним чином високопродуктивні, що можуть доїтися до отелення. Це дуже виснажує їх, негативно відбивається на розвитку плода і знижує майбутню продуктивність. Тому таких тварин запускають примусова Для корів з високою продуктивністю сухостійний період збільшують: їх запускають за 70—75 днів до отелення. Подовжувати тривалість сухостою слід також для молодих корів, що не закінчили росту, та з незадовільною вгодованістю.Час запуску встановлюють на підставі запису про дату осіменіння і календаря тільності, віднімаючи від дати отелення тривалість сухостійного періоду. Якщо корова на час запуску дає за добу до 5 кг молока, то її можна запускати зразу. При вищих надоях запуск проводять поступово, протягом п'яти-десяти днів. Спочатку таким тваринам зменшують даванки соковитих кормів і концентратів, обмежують напування водою. Влітку скорочують час випасання або зменшують відповідно кількість зеленої маси у раціоні, що знижує надої молока. Поступово переходять від триразового доїння до дворазового, потім одноразового. Як тільки добовий надій становитиме 3—5 кг молока, корів перестають доїти. Якщо тварина важко запускається після часткового вилучення кормів з раціону, даванку соковитих і концентрованих кормів припиняють, замінюючи їх доброякісним сіном.Під час запуску важливо слідкувати за станом вим'я, щоб не допустити появи маститу внаслідок припинення доїння. В такому разі молоко слід видоювати до зникнення маститу.

Дата добавления: 2015-11-02 | Просмотры: 1201 | Нарушение авторских прав