Диспансеризація. Рецидивуючий бронхіт
Рецидивуючий бронхіт
РБ – це запалення бронхів, що повторюється не рідше 3-4 разів на рік (протягом, мінімально, 2-ох років спостереження), які мають затяжний перебіг (більше 2 тижнів) без клінічних ознак бронхоспазму та без незворотніх фіброзно-склеротичних змін в легенях.
До сьогоднішнього часу обговорюється питання про сутність рецидивуючого бронхіту і хронічного бронхіту. Більшість закордонних авторів], не виділяють окремо РБ, а називають захворювання хронічним бронхітом. В США для позначення клінічно різних форм рецидивуючих захворювань органів дихання використовується термін ‘’реактивний бронхіт’’ (reactive bronchitis). Це припускає широкий спектр патології, в тому числі і бронхіальну астму.
РБ є одним з найпоширеніших захворювань і складає третину від усіх ХНЗЛ.
Частота його виникнення на 1000 дітей у віці від 1 року до 15 років коливається в межах від 1,8 до 3,7. Частіше хворіють діти у віці 3-7 років. Після даного віку діти або виздоровлюють або РБ переходить в хронічний чи БА.
Етіологія
Ендогенні фактори:
- частіше це віруси грипу, парагрипу. Тривала персистенція вірусу після ГРВІ в організмі до 3-6 міс
- бактеріальна флора відіграє меншу роль: паличка інфлюенси, стафілококи, стептококи. У даних дітей часто є хронічна патологія ЛОР-органів: хронічні тонзиліти, аденоїди, синусити
- відіграє немаловажну роль змішана вірусно-бактеріальна флора
- сімейна схильність до ХНЗЛ
Екзогенні фактори:
- кліматичні особливості місцевості (підвищена вологість, низький атмосферний тиск, значні перепади температури)
- забруднення атмосфети. Частіше хворіють діти, які живуть у містах
- пасивне куріння
- несприятливі соціально-побутові умови
- рецидиви бронхіту спостерігаються здебільшого в холодні пори року
Патогенез
Пов’язане з недостатністю захисних механізмів зі сторони легень, зниженняю загальної імунологічної резистентності організму. Про це свідчить:
- зниження sIgA (місцевий імінітет)
- дисфункціаональні зміни клітинного імунітету: дисбалансс між Т- і В-лімфоцитами, зниження рівня Тхелперів → призводить до тривалого перебуванння віруса в організмі після чергового ГРВЗ→ виникають повторні затяжні бронхіти затяжного характеру
- пасивне куріння → порушується захисне функція миготливого епітелію→виділяється більше бронхіального слизу → бронх закупорюється → зменшується синтез сурфактанту → пригнічується місцевий імунітет → а при дії несприятливих факторів розвивається повторний бронхіт → запальний процес в легенях постійно підтримується цим пасивним вдихання диму від тютюну
Класифікація
Періоди:
- загострення
- ремісії
За морфологією:
- катаральний
- катарально-гнійний
Клініка
Клінічна картина під час загострення складається з симптомів затяжного бронхіту.
Загострення виникає на фоні ГРВІ, активації хронічних вогнищ інфекції ЛОР-органів, в разі переохолодження
- початок: помірне 2-4 денне підвищення температури тіла, але може бути і нормальною
- симптоми інтоксикації проходять протягом 2-3 днів
- появляється біль голови
- ознаки риніту: нежить
- ознаки фарингіту: сухий кашель, що мучить дитину
- в подальшому кашель стає вологим здебільшого зранку, продуктивним з виділенням слизистого або слизисто-гнійного харкотиння.
- кашель зберігається протягом 3-4 тижнів і більше
- кашель може посилюватись після фізичного навантаження з виникненням задишки. Діти викашлюють після 7 років
- перкуторно над легенями: можливо і без змін, ясний легеневий звук, вкорочення в міжлопатковій ділянці внаслідок збільшення внутрігрудних л/в
- аускультативно: жорстке дихання може зберігатись протягом 2-3 місяців
- розсіяні сухі або середньомухирцеві хрипи непостійної локалізації
- хрипи зникають раніше від кашлю
- можливий подовжений видих
Ремісія
- діти почувають себе здоровими
- кашлю немає або тільки вранці. Можлива підвищена кашлева готовність: кашель після фізичного навантаження, переоходження
- фізикальні зміни бронхолегеневої системи відсутні
- іноді вислуховується жорстке дихання, частіше у міжлопатковій ділянці
Рентгенологічно:
- розширення коренів легень і нечіткість контурів бронхів
- рівномірне посилення легеневого малюнку
- зміни зберігають тривалий час
Лабораторно:
- помірна гіпохромна анемія
- лейкопенія або незначний лейкоцитоз
- часто збільшення ШОЕ до 20 мм.год
- помірне підвищення α2- і γ-глобулінових фракцій, сіалових кислот, появляється С-реактивний протеїн
Спірографія:
- зниження ОФВ1, індексу Тіфно, помірне зниження ЖЄЛ
Лікування
В період загострення лікування в умовах стаціонару
Режим ліжковий чи напівліжковий протягом до 10 діб при наявності виражених ознак інтоксикації і дихальної недостатності
Харчування повноцінне, багате вітамінами
Медикаментозна терапія
Якщо захворювання є наслідком вірусної інфекції обов’язковим є введення препаратів противірусної дії:
- лейкоцитарний інтерферон інтраназально
- гама-глобулін
- ДНКаза
- РНКаза
- оксолінова мазь змазувати носові ходи з профілактичною метою 20-30 днів
- ремантадин дітям після 7 років, т,0,05. Добова доза 15 мг/рік життя
При бактеріальному запаленні, наявних ознаках інтоксикації, виділення харкотиння у тсарших дітей показане призначення антибактеріальних препаратів по можливості з урахуванням чутливості:
- пеніцилін 100тис/кг/д
- оксацилін100 тис/кг/д
- ампіцилін 100 тис/кг/д
- цефалоспорини: цефазолін, цефкроксим 50-80 мг/кг/д
- аміноглікозиди: гентаміцин 2-5-7 мг/кг/д
А/б препарати вводять як правило д/м, рідше всередину. При тяжкій інтоксикації, проведенні бронхоскопічних досліджень: вводять безпосередньо в бронхи чи д/в.
Середники, які сприяють розрідженню і виділенню харкотиння:
- бромгексин в добовій дозі: до 3 років – 0,004, 4-6 років – 0,008, 7-10 років – 0,012, старшим – до 0,016 протягом до 12 днів.
- ацетилцистеїн 20% для інгаляцій і 10%-2 мл для ін’єкцій, пероральний 100, 200, 500, 600-ретард. Д/м чи д/в до 1 року 10-15 мг/кг 2 рази на день, старшим 1 року – 0,5-1 мл 2 рази на день, але не більше 3-5 днів
- мукалтин від ¼ до 1 табл. 3 рази на день розчинити у воді
- корінь алтею, настій по 1чайній-столовій ложці 4-6 раз на день
- грудний еліксир (солодка+анісове масло+аміак+спирт+ вода). Скільки років – стільки капель на 1 прийом.
- 3% розчин йодиду калію запивати молоком
Якщо є численні вологі хрипи, рідке харкотиння в легенях, в анамнезі прояви алергії чи це дитина з ознаками ЕКД призначають антигістамінні середники, для підсушування слизової оболонки:
- дімедрол т.0,02,0,05, 1%-1мл. Добові дози: до 1року-6-15 мг, 1-5 років-15-45мг, 6-12 років – 45-100 мг.
- діазолін т.0,05. Добова доза 20-150 мг в залежності від віку.
- фенкарол т.0,025. Добова доза: до 3 років-10-15мг, 3-7років-20мг, 7-12 років-30-45 мг, старше 12 років-50-75мг
Відволікаюча терапія:
- ніжні вання
- вібраційний масаж
- постуральний масаж
Фізіотерапевтичні методи:
- УВЧ на грудну клітку
- УФО
- Е/форез з магезією для зняття спазму, йодидом калію для розрідження харкотиння, дімексидом, платифіліном для розширення судин, з в.С для укріплення судинної стінки
Диспансеризація
Спостерігають протягом 2 років. Проводиться спірографічне і по потребі рентгенографічне обстеження з інтервалом в 3-6 міс.
Призначають:
- стимулюючу терапію (нуклеїнат натрію, дибазол),
- імунотерапію рослинного чи хімічного походження,
- адаптогени (настойку елеутерокока, женьшеню),
- антиоксиданти (нікотинову кислоту, в. С, А, Е, ліпоєву кислоту).
Обов’язковим є вирішення питання про лікування хронічних фогнищ інфекції, особливо ЛОР-патологія
Систематичні заняття лікувальною фізкультурою для тренування мязевого апарату бронхів
Щорічне оздоровлення в санаторіях
Профілактика
- режим дня, рухливість, зменшення гіподинамії
- загартовування, плавання для розвитку дихальної мускулатури
- запобігання ГРВІ
- усунення дитини з шкідливого середовища і несприятливих умов проживання
- рання санація хронічних вогнищ інфекції
Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 485 | Нарушение авторских прав
|