АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Диспансеризація молодняку в період вирощування і відгодівлі

Прочитайте:
  1. E. Період напівиведення
  2. IX. Догляд за хворими в післяопераційному періоді.
  3. VIII. Догляд за хворими в передопераційному періоді.
  4. Активне ведення третього періоду пологів
  5. Акушерська диспансеризація
  6. Акушерська тактика має відповідати фазі другого періоду пологів
  7. Акушерська тактика при ПВНРП під час вагітності та на початку І періоду пологів
  8. Білет №3 1.Перебіг і ведення II періоду пологів.
  9. В короткостроковому періоді
  10. Ведення III періоду пологів

Другі фаза вирощування і відгодівлі молодняку триває від пере­міщення технологічної групи з карантинного приміщення (телята 3—4-місячного віку) і до здачі на забій. Цей технологічний строк можна умовно поділити на три періоди: друга фаза вирощування тривалістю до 90 днів, вік молодняку - 4-6-міс; період дорощування - тривалість 240 днів, вік - 7-14 міс; період заключної відгодівлі, тривалість 90-120 днів, вік тварин — 15-18 міс.

Діагностичний етап диспансеризації складається із таких елементів: аналіз комплектування технологічної групи; аналіз умов утримання та відгодівлі молодняку; аналіз продуктивності, захворюваності, причті загибелі та вимушеного забою тварин (проводиться щомісячно); клінічний огляд молодняку; клінічне дослідження тварин конт­рольних груп; лабораторний аналіз крові молодняку контрольних гепатодистрофію (як наслідок шлунково-кишкових хвороб у перші дні життя).

А- і D-гіповітамінози частіше перебігають у прихованій формі, тому діагноз можна поставити лише за допомогою лабораторного аналізу крові. А-гіповітаміноз підтверджується низьким рівнем ретинолу (у здорових телят 12,5-25 мкг/100 мл, у телят одномісячного віку каротин не визначають), D-гіповітаміноз - низьким рівнем загального кальцію (менше 2,5 ммоль/л) та неорганічного фосфору (менше 1,7 ммоль/л).

Перспективними для діагностики рахіту є визначення біологічно активних метаболітів вітаміну D-25-гідроксихолекальциферолу, 1,25- і 24,25-дигідроксихолекальциферолу. Останні методи найвірогідніші. Якщо у геляї виявляють навіть приховані форми порушень обміну вітамінів А і D, то препарати вітамінів застосовують у лікувальних до­зах, оскільки використання їх з профілактичною метою не запобігає подальшому розвитку патології.

Ппопластична анемія зустрічається у 20-30 % одномісячних телят, що надходять у спеціалізовані господарства. її діагностують за кольо­ром кон'юнктиви та ви значенням вмісту гемоглобіну (мінімум 90 г/л).

Гепатоз у телят, що знаходяться на вирощуванні, є наслідком шлун­ково-кишкових хвороб, а в період карантинування він. крім того, вини­кає внаслідок респіраторних хвороб або різних токсикозів. Для діагно­стики захворювання визначають активність аспарагінової трансамінази, яка у здорових телят не перевищує 1,2 мкмоль/л, а у хворих підвищуєть­ся. Можна також визначати кількість альбумінів - вона має бути більшою 25 г/л.

Найпоширенішими в період карантинування є гострі респіраторні захворювання (ГРЗ) вірусної етіології, які потім ускладнюються пнев монісю. Вони виникають на фоні низького імунного захисту, коли за­гальна кількість імуноглобулінів у сироватці крові нижча 18 мг/мл, ви­сокої мікробної забрудненості приміщень та порушення мікроклімат)'. Для діагностики ГРЗ використовують, крім клінічного дослідження, серологічне та вірусологічне.

Серед інших інфекційних хвороб у телят часто виникають сальмо­нельоз, диплококова інфекція, анаеробна ентеротоксемія, діагноз на які підтверджується бактеріологічними дослідженнями.

Аналіз утримання телят. Виробничі групи формують із клінічно здорового молодняку, вікова різниця якого має не перевищувати 5 днів. Ємність секції карантинного приміщення - 60-150 телят, а тривалість її заповнення - не більше 3-5 днів тваринами із 3-4-х господарств. Утримують телят групами по 5-10 у станку. Площа підлоги - 1,2-1,5 м2, об'єм приміщення - 14-20 м3 на одну тварину. В деяких господарствах телят утримують у групових станках на металевих решітках, піднятих над підлогою на 30-50 см.

Температура повітря в приміщенні;уія карантмігу вання одно-двомі-сячних телят мас бути в межах 14-16 °С, вологість не перевищувати 70 %, вміст вуглекислого газу - 0,2 %. аміаку - 10-15 мг./м\ мікробна забруд­неність не більшою 50 тис. мікробних тіл у! м1. У теплу пору року швидкість руху повітря має становити 0,5-0,8 м/с, система вентиляції -створювати оптимальний обмін повітря: взимку - 17-20 м3/год, у пе­рехідні періоди - 30-40, влітку - 50-70 м3/год на одігу тварину.

Анапіз годівлі телят. У день завезення на комплекс тваринам випо­юють 1,5-2 л 5 %-пого розчину глюкози, що мас температуру 30-35 °С, і в перші 6 гол не напувають водою.

Потреба телят одно-тримісячпого віку в енергії становить 2,5-3,5 корм. од. із вмістом 125 г перетравного протеїну на кожну. В сиро­му протеїні раціону мас містишся 6-8 % лізину та 2-А % метіоніну. В перший місяць житія потреба телят у цукрі повністю забезпечується за рахунок лактози молока, а в наступні два - лише на 50-80 %. Тому із 30-денного віку до раціону слід вводити коренеплоди. Крохмаль і клітко­вина у цей період ще не нормуються.

Часто виникає необхідність збагачувати молочні корми вітамінами A, D, Е, групи В, а також мікроелементами, бо в зоні Лісостепу Украї­ни корми збіднені на цинк і кобальт, інколи мідь, а в Поліссі - й на інші мікроелементи. Солі цих мікроелементів розчиняють у молочних про­дуктах або додають до комбікормів.


Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 626 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)