Диспансеризація молодняку в період вирощування і відгодівлі
Другі фаза вирощування і відгодівлі молодняку триває від переміщення технологічної групи з карантинного приміщення (телята 3—4-місячного віку) і до здачі на забій. Цей технологічний строк можна умовно поділити на три періоди: друга фаза вирощування тривалістю до 90 днів, вік молодняку - 4-6-міс; період дорощування - тривалість 240 днів, вік - 7-14 міс; період заключної відгодівлі, тривалість 90-120 днів, вік тварин — 15-18 міс.
Діагностичний етап диспансеризації складається із таких елементів: аналіз комплектування технологічної групи; аналіз умов утримання та відгодівлі молодняку; аналіз продуктивності, захворюваності, причті загибелі та вимушеного забою тварин (проводиться щомісячно); клінічний огляд молодняку; клінічне дослідження тварин контрольних груп; лабораторний аналіз крові молодняку контрольних гепатодистрофію (як наслідок шлунково-кишкових хвороб у перші дні життя).
А- і D-гіповітамінози частіше перебігають у прихованій формі, тому діагноз можна поставити лише за допомогою лабораторного аналізу крові. А-гіповітаміноз підтверджується низьким рівнем ретинолу (у здорових телят 12,5-25 мкг/100 мл, у телят одномісячного віку каротин не визначають), D-гіповітаміноз - низьким рівнем загального кальцію (менше 2,5 ммоль/л) та неорганічного фосфору (менше 1,7 ммоль/л).
Перспективними для діагностики рахіту є визначення біологічно активних метаболітів вітаміну D-25-гідроксихолекальциферолу, 1,25- і 24,25-дигідроксихолекальциферолу. Останні методи найвірогідніші. Якщо у геляї виявляють навіть приховані форми порушень обміну вітамінів А і D, то препарати вітамінів застосовують у лікувальних дозах, оскільки використання їх з профілактичною метою не запобігає подальшому розвитку патології.
Ппопластична анемія зустрічається у 20-30 % одномісячних телят, що надходять у спеціалізовані господарства. її діагностують за кольором кон'юнктиви та ви значенням вмісту гемоглобіну (мінімум 90 г/л).
Гепатоз у телят, що знаходяться на вирощуванні, є наслідком шлунково-кишкових хвороб, а в період карантинування він. крім того, виникає внаслідок респіраторних хвороб або різних токсикозів. Для діагностики захворювання визначають активність аспарагінової трансамінази, яка у здорових телят не перевищує 1,2 мкмоль/л, а у хворих підвищується. Можна також визначати кількість альбумінів - вона має бути більшою 25 г/л.
Найпоширенішими в період карантинування є гострі респіраторні захворювання (ГРЗ) вірусної етіології, які потім ускладнюються пнев монісю. Вони виникають на фоні низького імунного захисту, коли загальна кількість імуноглобулінів у сироватці крові нижча 18 мг/мл, високої мікробної забрудненості приміщень та порушення мікроклімат)'. Для діагностики ГРЗ використовують, крім клінічного дослідження, серологічне та вірусологічне.
Серед інших інфекційних хвороб у телят часто виникають сальмонельоз, диплококова інфекція, анаеробна ентеротоксемія, діагноз на які підтверджується бактеріологічними дослідженнями.
Аналіз утримання телят. Виробничі групи формують із клінічно здорового молодняку, вікова різниця якого має не перевищувати 5 днів. Ємність секції карантинного приміщення - 60-150 телят, а тривалість її заповнення - не більше 3-5 днів тваринами із 3-4-х господарств. Утримують телят групами по 5-10 у станку. Площа підлоги - 1,2-1,5 м2, об'єм приміщення - 14-20 м3 на одну тварину. В деяких господарствах телят утримують у групових станках на металевих решітках, піднятих над підлогою на 30-50 см.
Температура повітря в приміщенні;уія карантмігу вання одно-двомі-сячних телят мас бути в межах 14-16 °С, вологість не перевищувати 70 %, вміст вуглекислого газу - 0,2 %. аміаку - 10-15 мг./м\ мікробна забрудненість не більшою 50 тис. мікробних тіл у! м1. У теплу пору року швидкість руху повітря має становити 0,5-0,8 м/с, система вентиляції -створювати оптимальний обмін повітря: взимку - 17-20 м3/год, у перехідні періоди - 30-40, влітку - 50-70 м3/год на одігу тварину.
Анапіз годівлі телят. У день завезення на комплекс тваринам випоюють 1,5-2 л 5 %-пого розчину глюкози, що мас температуру 30-35 °С, і в перші 6 гол не напувають водою.
Потреба телят одно-тримісячпого віку в енергії становить 2,5-3,5 корм. од. із вмістом 125 г перетравного протеїну на кожну. В сирому протеїні раціону мас містишся 6-8 % лізину та 2-А % метіоніну. В перший місяць житія потреба телят у цукрі повністю забезпечується за рахунок лактози молока, а в наступні два - лише на 50-80 %. Тому із 30-денного віку до раціону слід вводити коренеплоди. Крохмаль і клітковина у цей період ще не нормуються.
Часто виникає необхідність збагачувати молочні корми вітамінами A, D, Е, групи В, а також мікроелементами, бо в зоні Лісостепу України корми збіднені на цинк і кобальт, інколи мідь, а в Поліссі - й на інші мікроелементи. Солі цих мікроелементів розчиняють у молочних продуктах або додають до комбікормів.
Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 626 | Нарушение авторских прав
|