Інструктивна картка
по навчальній практиці № 9
з навчальної дисципліни
“ Внутрішні незаразні хвороби тварин “
Тема: Засвоєння різних способів введення лікарських речовин.
Робоче місце: скотобаза “Поліс”.
Тривалість: 6 год.
Мета: Набути практичних навичок з введення лікарських речовин через рот, підшкірно, внутрішньом'язово, внутрішньовенно, внутрішньотрахеально, внутрішньочеревно.
Обладнання і матеріали: приладі, інструменти, матеріали, лікарські речовини для введення через рот (носоглоткові зонди; спринцівка з гумовим наконечником, гумова пляшка, лійка із гумовою трубкою, ложка, болюсодавачі, шпатель, клиноподібні зівники, імітовані розчини лікарських речовин, болюси, кашки, капсули, порошки, таблетки); прилади, інструменти, матеріалиілікарські речовини для введення підшкірно, внутрішньом'язово, нутрішньовенно, внутрішньотрахеально, внутрішньочеревно (шприци різної місткості з набором голок, джгути, пінцети, гумові трубки зконтрольними стеклами і канюлями, апарати Боброва, імітовані лікарські препарати).
Правила охорони праці і техніки безпеки:
- працювати з тваринами у спецодязі (халат, косинка);
- підходити до тварини обережно, сміливо;
- підходити: до великої рогатої худоби – з правого боку, до коней – спереду зліва дещо збоку;
- коні можуть кусатись і бити тазовими кінцівками назад;
- врх може вдарити рогами і тазовими кінцівками назад і вбік;
- заспокоюють врх, погладжуючи у ділянці міжщелепового простору шиї, лопатки;
- коней погладжують і поплескують по шиї в ділянці лопатки і крупа;
- свині і собаки – гладять;
- кози – поплескують між вухами і по спині;
Теоретичні положення: розрізняють зовнішні та внутрішні методи застосування тваринам лікарських препаратів. До зовнішніх відносять: аплікацію, примочки, припарки, зрошення, втирання, укутування, застосування компресів, грілок, озокериту, парафіну, гірчичників, глини та грязей.
Внутрішні методи поділяються на ентеральні та парантеральні. До ентеральних належать: введення лікарських речовин через рот, у шлунок – коням, свиням, дрібним домашнім та іншим тваринам; пряму кишку. До парентеральних методів відносять: підшкірні, внутрішньошкірні, внутрішньом’язові, внутрішньовенні, внутрішньоаортальні ін’єкції; введення лікарських речовин в органи дихання, сечостатевої системи, молочну залозу, вуха, на кон’юнктиву ока.
Зміст і послідовність виконання:
1. Введення лікарських препаратів через рот.
2. Введення лікарських препаратів за допомогою зонда.
3. Парентеральні введення ліків.
1. Введення лікарських препаратів через рот.
Введення ліків тваринам через рот залежать від форми і властивостей ліків, виду тварин. Ліки, що не мають неприємного запаху і смаку, тварини легко приймають з кормом, бовтанкою або водою. Не можна давати лікарські речовини насильно через рот тваринам з порушеним актом ковтання (закупорка стравоходу, ларингіт, параліч глотки та ін.), щоб вони не потрапили в дихальні шляхи, бо це може призвести до тяжких захворювань.
Рідкі лікарські речовини вводять всередину за допомогою гумової пляшки, спринцівки, шприца або зонда. За допомогою пляшки лікарські речовини частіше вводять великій і дрібній рогатій худобі. При введенні ліків помічники надійно фіксують тварину. Голову тварині піднімають, через беззубий край вставляють в ротову порожнину пляшку і повільно виливають розчин, слідкують за актом ковтання. Вміст пляшки слід виливати за 3—5 прийомів. Якщо тварина починає кашляти, припиняють вводити ліки і голову її опускають.
Дрібним тваринам рідкі лікарські речовини вводять за допомогою шприца, ложки. Ложкою вводять дрібним тваринам в стоячому положенні і піднімають голову. У собак і котів шпателем відтягують щоку в ділянці кута рота. В утворений карман вливають ліки.
За допомогою шприца - наконечник шприца з невеликим відрізком гумової трубки вставляють за щоку тварині і видаляють розчин в необхідній дозі.
Болюси дають за допомогою болюсодавача. Тваринам розкривають рот, лівою рукою відтягують язик і відводять його у правий бік, великим пальцем лівої руки натискують на піднебіння, від чого рот відкривається ще більше, правою рукою вводять болюсодавач в ротову порожнину і виштовхують болюс на корінь язика і язиквідпускають. Для відкривання рота у великих тварин користуються зівником.
Капсули вводять так, як і болюси, за допомогою болюсодавача, корнцанга або капсулодавача, але при цьому потрібна особлива обережність, щоб не роз давити капсулу.
Кашки дають тваринам за допомогою шпателя або лопатки. Тварин надійно фіксують, з ротової порожнини убік відтягують язик і на його корінь намазують кашку. Після цього язик відпускають, голову тварини піднімають і в рот з гумової пляшки заливають невелику кількість теплої води
Порошки середнім або дрібним тваринам зручно давати з кормом або водою. Нерозчинні у воді порошки дають з водою у вигляді емульсії або бовтанки. Дрібним тваринам невелику кількість зволоженого порошку дають безпосередньо у відкритий рот. Великим тваринам зволожений порошок вводять в ротову порожнину столовою ложкою і після цього відразу дають невелику кількість води. Собакам, кішкам і хутровим звірам порошки дають з м'ясним фаршем або хлібом.
Таблетки в основному дають дрібним тваринам і птиці. М'ясоїдним тваринам їх краще давати з невеликими шматочками м'яса, м'якого хліба за допомогою корнцанга. Птиці лікарські речовини кладуть у дзьоб і пальцем проштовхують у порожнину глотки.
Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 875 | Нарушение авторских прав
|