АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Гастрит – запалення стінки шлунка з порушенням його функцій ( секреторної, моторної, екскреторної і інкреторної ).Часто хворіють коні, свині і собаки.

Симптоми: зниження або втрата апетиту,пригнічення, стогін, зниження продуктивності, працездатності. Температура в нормі або трохи підвищена. Частота пульсу і дихання збільшена. Спотворений смак (лижуть стіни, п’ють гнойову рідину). Швидко худнуть. Слизова оболонка ротової порожнини покрита в’язкою, тягучою слиною. На язиці –сірий наліт, затхлий солодкуватий запах із рота. При гіпоацидному гастриті - посилення перистальтики кишок при аускультації, з’являється пронос. При гіперацидному гастриті перистальтика послаблюється і виникає запор. Фекалії темного кольору, вкриті слизом.

Гострий катаральний гастрит у коней характеризується частою зівотою, газовою відрижкою. Вони витягують голову, піднімають верхню губу; у м’ясоїдних – відрижка і блювання після прийому корму.

Лікування: голодна або напівголодна дієта на 1-2 доби, потім щадна дієта, дієтична годівля. На початку захворювання – слизові відвари з висівок, вівсяного, ячмінного борошна з додаванням 2 курячих яєць, ПАБК, АБК.

З метою виведення токсичних речовин шлунок промивають теплою водою, розчином натрію гідрокарбонату, іхтіолу, свиням призначають каломель. При довготривалому проносі танін, при запорах – натрію сульфат, магнію сульфат з великою кількістю води, рицинову олію, протимікробні антибіотики (синтоміцин, левоміцетин), суфаніламідні препарати (сульгін, фталазол, етазол), фуразолідон, фурацилін, ентеросептол, лігнін. При гіпоацидному гастриті гіркоти (полин), штучний або натуральний шлунковий сік, при гіперацидному гастриті – карловарську штучну сіль.

Профілактика: суворе дотримання гігієнічних умов годівлі, утримання і експлуатації. Необхідно контролювати технологію підготовки кормів до згодовування, не допускати згодовування недоброякісних кормів; щоденний моціон.

Гастроентерит – запалення слизової оболонки шлунку і тонкого кишечнику, яке супроводжується порушенням їх секреторної, моторної, екскреторної, всмоктувальної і захисної функції. За перебігом - гострим, хронічним; за характером запалення серозним,, геморагічним, фібринозним, катаральним; за поширенням – вогнищевим і дифузним, за локалізацією – поверхневим вражена переважно слизова оболонка і глибоким – інші тканини кишечнику; за етіологією – первинним і вторинним. Хворіють всі види і вікові групи, частіше молодняк, зокрема поросята.

Симптоми: гострий катаральний гастроентерит супроводжується симптомами: апетит збережений, посилена спрага, іноді неспокій і розлади дефекації. При гострому перебігу і дифузному запаленні температура тіла підвищена, апетит знижений, посилена перистальтика кишок, діарея, в калі велика кількість слизу і неперетравлені рештки корму. Залежно від локалізації та характеру запалення в калі виявляють кров (геморагічне), щільні згустки фібрину (крупозне, крихкувату некротичну тканину (дифтеритичне).

У коней – швидка втома під час роботи, підвищене потовиділення, посилена перистальтика кишок, яку чути на відстані, часта дефекація, кал рідкий, вкритий слизом, кислого запаху, виникають спазми та метеоризм кишок з проявами явищ колік.

У жуйних симптоми подібні до коней, крім того зменшення частоти вкорочень рубця і жуйок, неспокій тварин, явища колік. У телят при інтоксикації прискорений пульс, поверхневе дихання, при тяжкому перебігу – гіпотермія і коматозний стан. Хворі тварини пригнічені. Часто приймають позу для випорожнення, натужуються. Живіт підтягнутий, черевні стінки болісні. При аускультації перистальтика посилена. Характерний шум падаючої краплі, який вказує на посилене бродіння в кишках і метеоризм. У коней часто бувають коліки, які супроводяться сильним неспокоєм. Корови стогнуть, мукають, часто б’ють тазовими кінцівками по животу. Температура тіла нормальна або трохи підвищена.

У поросят зниження апетиту, спотворений смак, підвищена спрага, тварини лежать, перистальтика гучна. Калові маси рідкі з домішками газів, слизом, кров’ю. Температура підвищена на 1- 2⁰ С, пульс частий, малого наповнення, тони серця послаблені.

Лікування: голодна дієта (1-2 доби), потім дієтична годівля. Якщо ентерит з переважанням бродильних процесів, призначають корми з великим вмістом білків, з переважанням гнильних – корми в великим вмістом вуглеводів. Для очищення кишок – проносні препарати; при “ кислому “ катарі кишок – натрію сульфат, магнію сульфат з великою кількістю води, при “ лужному “ катарі – рослинну олію; для попередження кишкової інфекції – іхтіол, калію перманганат, фенілсаліцилат; антибіотики і сульфаніламідні. При стійкому проносі призначають в’яжучі і сповільнюючи перистальтику засоби: відвар дубової кори, танін, слизові відвари. Теплові компреси, грілки, діатермію. При зневодненні і виснаження застосовують розчин 5-10 % розчин глюкози, о,5 – 0,85 % розчин натрію хлориду, внутрішньовенно гемодез – по 5-10 мл/кг маси.

Профілактика: повноцінна годівля, правильне утримання і помірна експлуатація тварин, не допускати недоброякісних кормів у раціонах. Молодняку вводити в раціон АБК, ПАБК, вітамінні препарати, мікроелементи.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 627 | Нарушение авторских прав