АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

БАНАЛЬНЕ І СПЕЦИФІЧНЕ ЗАПАЛЕННЯ

Прочитайте:
  1. Біологічно активні речовини – медіатори (модулятори) запалення
  2. Глава 10. Запалення
  3. Грануломатозне запалення
  4. Ділянка запалення характеризується значними змінами метаболізму.
  5. Ексудативне запалення
  6. Ексудація – це процес виходу рідини, білків, електролітів та формених елементів крові з судинного русла в осередок запалення.
  7. Еміграція лейкоцитів – це вихід лейкоцитів із кровоносних судин у осередок запалення.
  8. Етіологія запалення
  9. Етіологія запалення.

Запалення може бути:

- неспецифічним (банальним), яке розвивається за типом альтеративного, ексудативного та проліферативного запалення за загальними механізмами розвитку, як було розглянуто раніше.

- специфічним, яке розвивається як проліферативне грануломатозне запалення і гранульоми мають специфічну для певного збудника інфекційного захворювання морфологію (будову). До таких запалень можна віднести патологічні процеси при туберкульозі, сапі, актиномікозі і при деяких інших інфекціях.

Наприклад – туберкульозна гранульома має таку мікроскопічну будову: в центрі розташована ділянка казеозного некрозу, а по периферії – вал клітин, який має дві зони: внутрішню із епітеліоїдних та гігантських (Пирогова-Ланхганса) клітин і зовнішню із лімфоїдних клітин. По периферії гранульоми може утворюватися сполучнотканинна капсула. Некротична ділянка частіше всього підлягає петрифікації.

ЗАВЕРШЕННЯ ЗАПАЛЕННЯ

Запалення направлене на нейтралізацію або інактивацію агента, що заподіює пошкодження. Є декілька можливих завершень:

o Повне вирішення при неускладненому гострому запаленні тканина повертається до нормальної життєдіяльності шляхом розрідження і видалення ексудату і клітинного детриту макрофагами і лімфатичною системою. Тобто реєструється розсмоктування продуктів запалення і повна регенерація ушкодженої тканини.

o Неповне вирішення:

Ø якщо при гострому запаленні різко виражений некроз тканини, то відновлення її відбувається шляхом регенерації або заміщення сполучною тканиною з формуванням рубця.

Ø коли ушкоджувальний агент не нейтралізується при гострій запальній відповіді, остання може перейти в хронічне запалення з розростанням грубоволокнистої сполучної тканини з періодичними загостреннями, при цьому розвивається імунна відповідь організму.

Ø якщо в результаті хронічного запалення досягається видалення або нейтралізація ушкоджувального агента, тканина також регенерує як правило шляхом фіброзу.

o У випадках локалізації запального процесу в життєво важливих органах, при сильній аутоінтоксикації продуктами розпаду тканин запалення може завершуватися загибеллю організму.

ЗНАЧЕННЯ ЗАПАЛЕННЯ

Значення запалення подвійне. З біологічного погляду, ця реакція має захисно-пристосовний характер, вона направлена на знищення агента, що викликав пошкодження, і на відновлення пошкодженої тканини і в цьому його позитивне значення. З клінічного погляду, запалення – це хвороба. Запалення, як місцева реакція організму, характеризується не тільки місцевими, але і загальними проявами: лихоманкою, лейкоцитозом, змінами складу білків крові, явищами інтоксикації, яка наростає у міру збільшення площі пошкодження і вираженості альтерації внаслідок резорбції токсичних продуктів і може привести до смерті.

Хронічне запалення часто пов'язане з некрозом тканини і може приводити до серйозних клінічних порушень, наприклад, печінкової недостатності при хронічному гепатиті. Хронічне запалення лежить в основі великої кількості хронічних хвороб, які характеризуються або недостатнім відновленням тканин, або тривалим періодом відновлення (місяці або роки). У певних ситуаціях фіброзні зміни безпосередньо викликають хворобу, наприклад, фіброз перикардіальної сумки при хронічному перикардиті може викликати обмеження наповнення камер серця, що стає причиною серцевої недостатності; фіброз легенів може стати причиною дихальної недостатності.

Контрольні питання

1. Запалення, етіологія і патогенез.

2. Перебіг і завершення запалень, класифікація.

3. Альтеративний тип запалення: етіологія, патогенез, класифікація, патоморфологія, завершення.

4. Серозне запалення: патогенез, форми запалення, патоморфологія, завершення.

5. Фібринозне запалення: етіологія, патогенез, класифікація, патоморфологія, завершення.

6. Гнійне запалення: етіологія, патогенез, характеристика ексудату, форми запалення, патоморфологія, завершення.

7. Геморагічне запалення: етіологія, патогенез, патоморфологія в залежності від локалізації, завершення, диференціальна діагностика.

8. Катаральне запалення: етіологія, патогенез, класифікація, патоморфологія, завершення.

9. Гнильне запалення: етіологія, патогенез, локалізація, патоморфологія, завершення.

10. Проліферативний тип запалення: етіологія, патогенез, класифікація, патоморфологія, завершення.

11. Назвіть вид ексудативного запалення, що характеризується утворенням різних видів ексудату із домішками слизу та десквамованого епітелію.

12. Як називають гнійне запалення волосяної цибулини і оточуючих тканин?

13. Вкажіть форму серозного запалення, що характеризується накопиченням серозного ексудату в природніх порожнинах тіла.

14. Дайте визначення поняттям “крупозне запалення”, “дифтеритичне запалення.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Борисевич Б.В., Скрипка М.В., Лісова В.В. Довідник патологоанатомічних терміеів (загальнопатологічні процеси, органопатологія). – Полтава, 2005. – 124с.

2. Кокуричев П.И. Атлас патологической анатомии животных.–Л.: Колос, 1973. – 192 с.

3. Пальцев М.А., Аничков Н.М. Патологическая анатомия: Учебник в 2-х томах.– М.: Медицина, 2001. – Т. 1. – 780 с. – Т. 2. – 636 с.

4. Патологическая анатомия сельскохозяйственных животных / А.В. Жаров, В.П. Шишков, М.С. Жаков и др.; Под ред. В.П. Шишкова, А.В. Жарова, – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: Колос, 1999. – 568 с.

5. Патологічна анатомія тварин / П.П. Урбанович, М.К. Потоцький, І.І. Гевкан та ін. – К.: Ветінформ, 2008. – 896 с.

6. Пичугин Л.М., Акулов А.В. Практикум по патологической анатомии сельскохозяйственных животных. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Колос, 1980. – 288 с.

7. Повзун С.А. Патологическая анатомия в вопросах и ответах. – Санкт-Петербург, 1998. – 352с.

8. Ярыгин Н.Е., Серов В.В. Атлас патологической гистологии. – М.: Медицина, 1977. – 200с.

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………….  
Етіологія…………………………………………….…...  
Патогенез………………………….…………………….  
Класифікація……………………………………………………..  
Альтеративний тип запалення………………………………….  
Ексудативний тип запалення……………………………………  
Серозне запалення………..………………………………...  
Фібринозне запалення…….………………………………..  
Гнійне запалення………………………………………….…  
Геморагічне запалення………………………………………  
Катаральне запалення…………………………..…………..  
Гнильне (іхорозне, гангренозне) запалення…………….….  
Змішані форми запалення………………………….  
Проліферативний тип запалення………..…………….  
Банальне і специфічне запалення……………………...  
Завершення запалення………………………………….  
Значення запалення…………………………………….  
Контрольні питання……………………………………  
Рекомендована література…………………………….  

 


 


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 940 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.005 сек.)