АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Дніпропетровськ - 2011

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА НОРМАЛЬНОЇ І ПАТОЛОГІЧНОЇ АНАТОМІЇ

СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТВАРИН

В.В.СЕНТЮРІН, Е.В.ЄСІНА

Методичні рекомендації до самостійного вивчення загальної патологічної анатомії

ТЕМА:

З А П А Л Е Н Н Я

Дніпропетровськ - 2011

Методичні рекомендації до самостійного вивчення загальної патологічної анатомії. Тема: “Запалення” / Дніпропетр. держ. аграрн. ун-т. – Дніпропетровськ, 2011. – 31с.

В опублікованому матеріалі наведена інформація про етіологію, патогенез, термінологія, класифікацію, морфологію та значення для організму різних видів одного з найбільш поширених патологічних процесів – запалення. Для підготовки фахівців в аграрних вищих навчальних закладах ІІІ – IV рівнів акредитації із спеціальності «Ветеринарна медицина»

Укладачі: кандидати ветеринарних наук, доценти В.В.Сентюрін, Е.В.Єсіна

Рецензент: В.М.Сухін, кандидат ветеринарних наук, доцент.

Методичні рекомендації розглянуто і схвалено на засіданні кафедри нормальної і патологічної анатомії с.-г. тварин

Протокол № 14 від “ 5” травня 2011 року.

Методичні рекомендації розглянуто і схвалено до друку науково-методичною радою факультету ветеринарної медицини ДДАУ

Протокол № 6 від “07” червня 2011 року.

©, Сентюрін В.В., Єсіна Е.В., 2011 р.

ВСТУП

Зовнішні ознаки запалення відомі дуже давно. Вони сформульовані в знаменитій пентоді Цельса — Галена. Це припухлість (tumor), по червоніння (rubor), жар (calor), біль (dolor) і порушення функції (functio laesa). Хоча ці симптоми відомі вже більше 2000 років, вони не втратили свого значення і сьогодні; з часом мінялося лише їх пояснення.

Запалення є важливою проблемою і предметом вивчення всіх галузей медицини та ветеринарії. Відмінність полягає лише в методах дослідження. Наприклад, лікар-терапевт спостерігає перебіг запалення легенів (пневмонії) у ліжка хворого, патологоанатом — при розтині трупа, а патофізіолог — в експерименті на тваринах.

Учень Вірхова Конгейм (1867 р.) вперше вивчив в дослідах на жабах кровообіг в брижі при запаленні, встановивши при цьому всі стадії його від гіперемії до стазу. Конгейм також описав процес еміграції лейкоцитів через судинну стінку. Експериментальна модель його широко використовується і в даний час на практичних заняттях із студентами (дослід Конгейма) і в наукових дослідженнях.

У 1920 р. Е. Л. Кларк і Е. Р. Кларк застосували наступну методику. На двох протилежних ділянках шкіри вуха кролика видалили епідерміс і на його місце вставили диски із слюди. Між дисками знаходився тонкий шар тканини. У такому прозорому віконці можна було безперервно спостерігати кровообіг, у тому числі і при дії запальних агентів. По цій же методиці вивчають кровообіг в мозкових оболонках.

Пізніше Селье запропонував вивчати кровообіг в судинах защічних мішків хом'яка. Роздуваючи мішки повітрям, можна вивчати мікроциркуляцію крові в них за допомогою мікроскопа. Дана методика дозволяє вивчати цей процес і в динаміці. Сьогодні для цього сконструйовані досконалі мікрокінематографічні пристосування.

Найважливішим етапом у вивченні запалення було застосування біохімічних методик. Одним з перших дослідників, що застосували ці методики, був Менкин (1948). В даний час виділено багато біологічно активних речовин –– медіаторів запалення і детально вивчено їх дію.

За допомогою електронної мікроскопії, ультрацентрифугування і інших методів одержані відомості про біологічні мембрани, сприяючі розкриттю механізму запального набряку, проходження лейкоцитів через судинну стінку, скупчення їх у вогнищі запалення і т.д.

Експеримент важливий ще і тим, що з його допомогою були детально вивчені і упроваджені в клініку багато протизапальних засобів.

У вивченні запалення особливу роль зіграли експерименти І.І. Мечникова. Особливість його досліджень полягала у тому, що запалення він розглядав з еволюційних позицій. І.І. Мечников був першим, хто вивчив запалення у філогенезі, тобто у тварин, що стоять на різних ступенях еволюційного розвитку. На прозорій личинці морської зірки, представнику безхребетних, він відкрив явище фагоцитозу і відвів йому основну роль в динаміці запалення. На підставі цих спостережень була побудована теорія запалення, яка увійшла до науки під назвою порівняно-патологічної або еволюційної. Надалі патологи стали широко використовувати еволюційний принцип в експериментальному моделюванні.

Запалення – місцевий прояв загальної захисно-пристосувальної судинно-мезенхімальної реакції організму на дію патогенних факторів, спрямованої на знищення патогенного агента та відновлення пошкодженої тканини, що характеризується складним комплексом альтеративних, ексудативних та проліферативних змін. Альтерація, ексудація та проліферація – обов’язкові фази (послідовні стадії) запалення, відсутність хоча б одного з них є підставою для виключення такого процесу із складу запалень.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 407 | Нарушение авторских прав