АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Анатомо-фізіологічна характеристика щитовидної та паращиттовидної залоз; наслідки при відхиленнях функцій.

Щитовидна залоза є самою великою залозою внутрішньої секреції. Її маса30—50 г. У залозі розрізняють праву і ліву дольки і з'єднуючий їхній перешийок. Від перешийка нерідко відходить догори відросток, названий пірамідальною долькою. Залоза знаходиться в передньому відділі шиї і покрита фасцією. Права і ліва частки залози прилягають до щитовидного хряща гортані і до хрящів трахеї; перешийок розташований перед другого — четвертого трахеальних кілець.Зовні залоза має фіброзну капсулу, від якої усередину відходять перегородки, що розділяють речовину залози на дольки. У дольках між прошарками сполучної тканини, супроводжуваними судинами і нервами, знаходяться фолікули. Стінка фолікулів складається з одного шару залозистих кліток — тиреоцитів. Величина тиреоцитів змінюється в зв'язку з їхнім функціональним станом. При помірній активності вони мають кубічну форму, а при підвищеній секреторній діяльності набухають і приймають вид призматичних кліток. Порожнина фолікулів вистелена густою йодовмісною речовиною — колоїдом, що декретується тиреоцитами і складається переважно з тиреоглобуліну. Гормони щитовидної залози — тироксин і трийодтиронін впливають на різні види обміну речовин, зокрема підсилюють синтез білків в організмі. Вони впливають також на розвиток і діяльність нервової системи. До захворювань, викликаним порушенням функції щитовидної залози, відносяться тиреотоксикоз, або базедова хвороба (спостерігається при гіперфункції залози), і гіпотиреоз — мікседема в дорослих і уроджена мікседема або кретинізм у дитячому віці. Щитовидна залоза, навколощитовидні залози і вилочкова залоза розвиваються з зачатків зябрових кишень (ентодермального походження) і разом складають бронхіогенну групу залоз (branchiae — зябра). Паращитовидні залози — дві верхні і дві нижні — являють собою невеликі тільця овальної або округлої форми, масою кожна до 0,09 г. Вони знаходяться на задній поверхні правої і лівої дольки щитовидної залози по ходу її артеріальних судин. Сполучнотканинна капсула кожної залози посилає усередину відростки. Між прошарками сполучної тканини знаходяться залозисті клітки — паратиреоцити.Гормон паращитовидных залоз — паратгормон — регулює обмін кальцію і фосфору в організмі. Недостатність паратгормона приводить до гіпокальцемії (зниження змісту кальцію в крові) і підвищенню вмісту фосфору, при цьому змінюється збудливість нервової системи і спостерігаються судороги. При надлишковій секреції паратгормона мають місце гіперкальціємія і зниження змісту фосфору, що може супроводжуватися розм'якшенням кісток, переродженням кісткового мозку й інших патологічних змін.Вилочкова залоза

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 882 | Нарушение авторских прав