|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
|
Органічні речовини крові
Вміст сухих речовин в крові прісноводних костистих риб в середньому становить 13 %. Проте їх вміст може змінюватись в залежності від різних факторів. Зокрема, у осетрових найбільш високим вмістом сухих речовин крові відрізняються статевозрілі самці (13,3 – 17,7 %); самиці мають декілька меншу кількість органічних речовин в крові, а найбільш низький вміст органічних речовин спостерігається у статевонезрілої молоді.
Білки. Серед органічних речовин найбільш важливими є білки. із ними пов'язана велика кількість функцій крові (дихальна, транспортна, захисна й інші). Відповідно велике і розмаїття білків крові. Сучасні методи дають можливість не тільки розділити білки крові за фракціями, але і визначити вміст окремих білків. Кількість білків в сироватці крові риб коливається в межах 2,5 – 7 %.
Таблиця 8.1 Вміст білків в сироватці крові риб
| Назва риби
| Маса риби, г
| Маса крові, %
| Вміст білків, %
| | Хрящові
| | Катран самка
|
| 5,2 – 4,4
| 3,21
| | самець
|
|
| 3,00
| | Кісткові
| | Осетроподібні
| | Білуга
|
| 3,4-5,0
|
| | Осетер російський (самка)
| 30-50
| 4-5
| 2,4 – 5,1
| | Севрюга (самка)
|
| 3,0
| 2,57 – 5,9
| | Костисті
| | Карась сріблястий
|
| 2,4 – 4,2
| 2,66 – 5,61
| | Карась золотий
|
|
| 3,75
| | Лин
|
| 1,9
| 2,80
| | Плітка
|
|
| 2,8 – 9,5
| | Сазан
|
| 2,5
| 4,1 – 5,7
| | Короп
|
|
| 2,8 – 6,0
| | Амур білий
|
|
| 2,71
| | Амур чорний
|
|
| 5,78
| | Товстолобик білий
| 16,4
|
| 4,36 – 5,88
| | Товстолобик строкатий
|
|
| 3,64 – 4,86
| | Судак
|
|
| 5,8 – 11,0
| | Річковий вугор
|
|
| 3,70 – 7.00
| | Тріска
|
|
| 2,50
| | Губан
|
|
| 2,59
| | Форель райдужна
|
| 2,4
| 1,2 – 9,6
| | Щука
|
| 2,0
| 3,3 – 7,8
| | Окунь
|
| 1,2
| 8,5
| | | | | | |
Дані таблиці взяті із різних джерел і дуже варіюють. Це є свідченням того, що вміст білків в крові риб залежить від великої кількості факторів (вік, стать, фізіологічний стан, пора року, забезпеченість кормами й у першу чергу білковими, наповнення шлунково-кишкового тракту, стан здоров'я тощо).
Коливання вмісту білків в сироватці крові коропа протягом вирощування збільшується із 2,2 до 6,7 % (табл. 8.2.) і варіює під впливом різних факторів.
Таблиця 8.2. Зміна вмісту білків в сироватці крові коропа в залежності від різних факторів
| Фактори
| Вміст білків, %
| | Вік
|
| | цьогорічки
| 2,2 — 3,9
| | садкове вирощування
| 3,5 – 4,8
| | ставкове вирощування
| 2,4 – 4,4
| | дворічки
| 3,3 — 6,0
| | трьохрічки
| 4,37 – 6,7
| |
|
| | Стать:
|
| | самці
| 4,25
| | самиці
| 3,57
| | Перед нерестом
| 5,7
| | Після нересту
| 4,1
| | Пора року
|
| | Після зимівлі
| 2,76 – 3,4
| | Весна
| 2,8 – 3,0
| | Літо
| 4,0 – 5,0
| | Осінь
| 5,2 – 6,0
|
Таблиця 8.3. Білкові фракції крові, %
| Назва риби
| Альбуміни
| α-глобуліни
| β-глобуліни
| γ-глобуліни
| | Севрюга
| 13,0
| 18,0
| 39,0
| 30,0
| | Лосось
|
|
|
|
| | Форель
|
|
|
|
| | Щука
|
|
|
|
| | Лин
|
|
|
|
| | Лящ
|
|
|
|
| | Карась
|
|
|
|
| | Сазан
|
|
|
|
| | Короп
|
|
|
|
| | Цьоголітка (осінь)
| 56,2 (59,7 –54,3)
| 13,5 (16,0 – 10,6)
| 22,2 (24,9 – 19, 8)
| 8,1 (10,3 – 5,8)
| | Цьогорічка (весна)
| 45,9 (49,1 – 43,5)
| 8,9 (11,7 – 8,5)
| 33,0 (35,4 – 31,3)
| 12,0 (15,2 – 8,1)
| | Короп
| 31,24 (20,0 – 55,0)
| 30,0 (14,0 – 40,0)
| 29,26 (19,0–30,0)
| 8,97 (4,0 – 14,0)
| | Окунь
|
|
|
|
| | Сом
|
|
|
|
|
Вміст білків різних фракцій в крові риб залежить від багатьох факторів, у першу чергу від часу року й умов годівлі. Так, у коропів, що харчуються природним кормом, у сироватці крові міститься більше глобулінів, ніж у коропів, що харчуються сумішшю природних кормів із борошняними і зерновими відходами. Під час зимівлі в цьоголітків дзеркального коропа спостерігали зменшення вмісту білка, майже повне зникнення альбумінів, значне зменшення кількості α-, β-глобулінів і різке збільшення вмісту γ-глобулінів. Співвідношення вмісту альбумінів до глобулінів (білковий коефіцієнт) у риб коливається в межах від 0,223 до 0,770, але в дослідах (Томиленко і Сярий, 1987) білковий коефіцієнт в осінній період був 1,10 – 1,49, а весною 0,78 – 0,97.
Азотисті речовини. Крім білків в крові утримується значна кількість речовин, що містять азот. До цієї групи речовин належать: сечовина, сечова кислота, аміак, аміни, креатин, креатинін, триметиламіноксид тощо. Кількість азотистих речовин в крові залежить від пори року та інтенсивності годівлі. Також цей показник має значні індивідуальні коливання. В крові коропа вміст остаточного азоту літом 59,4, весною 37,0 мг%,.
Цукор. Вміст цукру в крові різних видів риб коливається в широких межах. У хрящових риб вміст цукру достатньо низький. В акул і скатів він підтримується на рівні 20 – 40 мг%.
Вміст цукру в різних видів костистих риб виявилося пов'язаним із особливостями біології і способом життя. Найменш рухливі риби мають у середньому і менший вміст цукру в крові (від 15,4 до 31 мг%). Найнижчий вміст цукру спостерігається в морського чорта (який більшу частину життя проводить на дні, закопавшись в мул). Найбільш високий вміст цукру серед морських риб мають активно плаваючі пелагічні риби. У них вміст цукру коливається від 59 до 90,7 мг%.
У прісноводних костистих риб рівень цукру виявляє значні видові коливання. У коропа, минька, озерної форелі і лосося вміст цукру в крові в нормі – 30 – 50 мг%, у той час як у ляща, судака і сига вміст цукру значно вище (122 – 230 мг%). Але можливо, що настільки високий вміст цукру в крові не залежить від видової належності риб, а є реакцією на погані умови утримання в неволі і гіпоксію.
Кількість цукру в крові осетрових риб коливається в тих же межах, що й у кісткових. Найбільший вміст цукру визначався у стерляді – 104 мг% у самців і 115 мг% у самиць. У севрюги й осетра середній вміст цукру коливається від 34 до 73 мг%.
Ліпіди крові. До них належать крім нейтральних жирів також жирні кислоти, холестерин, жовчні кислоти та їхні солі, фосфоліпіди тощо. Здавалося б, така велика кількість нерозчинних у плазмі ліпідів повинна утворювати досить густу емульсію, проте цього не відбувається завдяки тому, що переважна кількість ліпідів перебуває в складі водорозчинних ліпопротеїдів. В нормі у різних видів риб рівень неестеріфікованих жирних кислот (НЕЖК) складає 0,18 – 1, 15 мкекв/мл.
Дата добавления: 2015-11-02 | Просмотры: 714 | Нарушение авторских прав
|