АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Варіанти відкритих черепно-мозкових травм

Прочитайте:
  1. A.Головний біль постійний, що з’явився після травми.
  2. BBTape в травматологии и ортопедии
  3. C)травмадан кейінгі пневмония
  4. I. Общая травматология
  5. I. Понятие электротравмы.
  6. I. ТРАВМЫ ПОЗВОНКОВ
  7. II. Классификация электротравм.
  8. II. Неогнестрельные травмы
  9. II. Частная травматология
  10. III. Причины электротравм.

V. Зміст теми

Черепно-мозкова травма – вид травми голови, при якій механічною енергією пошкоджуються м’які тканини голови, череп і внутрішньочерепний вміст (головний мозок, мозкові оболонки, судини, черепні нерви). Черепно-мозкова травма відіграє домінуючу роль у захворюванні і смертності населення економічно розвинутих країн, це глобальна проблема не тільки нейрохірургії, це є мультидисциплінарна проблема медицини взагалі і всієї соціальної сфери.

Щороку статистика фіксує черепно-мозкову травму в межах 200 випадків на 10000 населення. Вона є основною причиною смертності та інвалідизації хворих у віці до 45 років. Із 4-х летальних випадків внаслідок травм всіх локалізацій - один є результатом черепно-мозкової травми.

 

Черепно-мозкову травму поділяють на:

І.

а). ізольовану – коли є ураження головного мозку з пошкодженям тільки мозкової ділянки голови;

б). поєднану – пошкодження двох або більше органів та частин тіла топографічно різних областей чи різних систем (краніофаціальна, краніоторакоабдомінальна та ін.) при одному механізмі враження;

в). комбіновну - коли ушкодження виникають внаслідок дії на організм різних травмуючих факторів (механічних, хімічних, термічних, тощо), але не менше двох одночасно.

З врахуванням загрози інфікування мозкової речовини, черепно-мозкову травму поділяють на закриту (70-75%) - первинно не інфіковану та відкриту – первинно інфіковану з наявністю відкритих шляхів для проникнення інфекції у черепну коробку.

ІІ.

З врахуванням загрози інфікування мозкової речовини, черепно-мозкову травму поділяють на закриту (70-75%)-первинно не інфіковану та відкриту – первинно інфіковану з наявністю відкритих шляхів для проникнення інфекції у черепну коробку.

Закрита черепно-мозкова травма – відсутні порушення цілості м’яких тканин голови, або є останні але без порушення цілості апоневроза чи ушкодження кісток черепа в області повітроносних пазух або основи черепа.

Відкрита черепно-мозкова травма – це травма при якій є:

1) пошкодження всіх шарів м’яких тканин голови і підлеглої кістки (переломи лінійні, уламчасті, дирчаті);

2) перелом кісток черепа в ділянці повітроносних пазух чи переломи основи черепа;

3) рани м’яких тканин голови з пошкодженням апоневроза.

 

Відкрита черепно-мозкова травма буває проникаючою (пошкоджена тверда мозкова оболонка) і не проникаючою (без пошкодження твердої мозкової оболонки).

 

Варіанти відкритих черепно-мозкових травм

1. Невогнепальні.

2. Вогнепальні: І. сліпі (38,5%)

а) прості

б) сегментарні

в) радіальні

г) діаметральні

 

ІІ. Наскрізні (4,5%)

а) сегментарні

б) діаметральні

ІІІ. Дотичні (45,9%)

ІV. Рекошетуючі (11,1%)

 


Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 410 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)