АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Етап медичної евакуації та його завдання.

Прочитайте:
  1. IV рівень надання медичної допомоги (УДСЛ, ІПАГ та інші НДІ)
  2. IV. Тактика медичної сестри при гемотрансфузіях
  3. V. Знеболювання в діяльності медичної сестри.
  4. А.3.2.2. Етапи надання медичної допомоги вагітним з артеріальною гіпертензією
  5. Б. Ситуаційні завдання.
  6. Види та обсяг медичної допомоги
  7. Вирішіть тестове завдання.
  8. Відповіді на завдання.
  9. Гігієнічні аспекти медичної біоритмології. Основи хроногігієни
  10. Дії медичної сестри

Медична допомога пораненим i хворим (окрім першої i долікарської) та їх лікування здійснюється на медичних пунктах i в лікувальних установах які розгортуються на шляхах евакуації i розміщених від фронту в тил у певній послідовності. Медичні пункти i лікувальні установи отримали узагальнюючу назву етапів медичної евакуації.

Етап медичної евакуації - це сили i засоби медичної служби (медичні пункти i лікувальні установи), що розгорнуті на шляхах медичної евакуації для прийому, сортування поранених i хворих, надання їм медичної допомоги, лікування i підготовки до подальшої евакуації тих з них, хто цього потребує.
У сучасній системі лікувально-евакуаційних заходів основними етапами медичної евакуації являються: медичний пункт полку, окремий медичний батальйон дивізії, окремий медичний загін армії (фронту), лікувальні установи госпітальної бази фронту, тилові госпіталі Міністерства охорони здоров’я.
До числа етапів медичної евакуації може бути занесений МПБ, якщо він розгортується i працює на місці (наприклад, в обороні). Кожному етапу медичної евакуації характерний визначений (типовий) вид медичної допомоги (медичному пункту полку – перша лікарська допомога, окремому медичному батальйону і окремому медичному загону – кваліфікована медична допомог, госпітальній базі фронту – спеціалізована медична допомога).
Всім етапам медичної евакуації властиві певні особливості в організації роботи, які залежать від їх завдань i місця в загальній системі лікувально-евакуаційних заходів, а також від бойової, тилової та медичної обстановки. Однак, у складі кожного етапу медичної евакуації, як правило, розгортується ряд типових функціональних підрозділів, які виконують наступні, загальні для кожного з них завдання: прийом, реєстрацію, медичне сортування поранених і хворих, що надходять; проведення по показанням санітарної обробки поранених і хворих, дезинфекції, дезактивації та дегазації їх одягу та знаряддя; надання пораненим та хворим медичної допомоги; стаціонарне лікування поранених та хворих (починаючи з окремого медичного батальйону, окремого медичного загону); підготовку до евакуації поранених та хворих, що підлягають лікуванню на наступних етапах; ізоляцію інфекційних хворих.

 

Основні функціональні підрозділи, які розгортаються на етапі медичної евакуації, основні вимоги щодо районів розміщення ЕМЕ.
У складі кожного етапу медичної евакуації, як правило, розгортується ряд типових функціональних підрозділів, які виконують наступні, загальні для кожного з них завдання: прийом, реєстрацію, медичне сортування поранених і хворих, що надходять; проведення по показанням санітарної обробки поранених і хворих, дезинфекції, дезактивації та дегазації їх одягу та знаряддя; надання пораненим та хворим медичної допомоги; стаціонарне лікування поранених та хворих (починаючи з окремого медичного батальйону, окремого медичного загону); підготовку до евакуації поранених та хворих, що підлягають лікуванню на наступних етапах; ізоляцію інфекційних хворих.

Для прийому і сортування поранених i хворих, призначені сортувально-евакуаційні (на медичному пункті полку, в окремому медичному батальйоні, окремому медичному загоні) або приймально-сортувальні (у лікувальних установах госпітальної бази) відділення. Якщо у відповідності з установленим обсягом медичної допомоги частина поранених буде евакуйована далі в тил безпосередньо після сортування, без спрямування їx в інші функціональні підрозділи окремого медичного батальйону (окремого медичного загону), вони розміщуються i готуються до евакуації в евакуаційних наметах сортувально-евакуаційного відділення. 3 лікувальних установ евакуація поранених i хворих ведеться, як правило, безпосередньо із госпітальних (лікувальних) відділень.

Часткова або повна санітарна обробка поранених i хворих, часткова дегазація i дезактивація, дезинфекція їх одягу, а також санітарного транспорту та нош здійснюється у відділенні (на майданчику) спеціальної обробки.
Надання медичної допомоги пораненим i хворим в обсязі, властивому даному етапові медичної евакуації, здійснюється у перев'язувальній медичного пункту полку, операційно-перев'язувальному або госпітальному відділеннях окремого медичного батальйону (окремого медичного загону), в операційних, перев'язувальних, процедурних різних госпіталів.
Для госпіталізації та лікування поранених i хворих призначається госпітальне відділення.
Для ізоляції інфекційних хворих розгортується ізолятор.

У складі етапів медичної евакуації передбачаються підрозділи, які здійснюють керівництво їх роботою та матеріально-технічне забезпечення - управління (штаб), аптека, лабораторія, кухня, склади та iн.
Місця (райони) для розгортання медичних пунктів i лікувальних установ вибираються з врахуванням конкретних умов (характеру бойових завдань військ та їx шикування, організації тилу, наявності та якості шляхів, радіаційної та хімічної обстановка, наявності джерел доброякісної води, санітарно-епідемічного стану району, можливості використання місцевих засобів для захисту i маскування).

Однак у всіх випадках слід намагатись розгортати медичні пункти та лікувальні установи поблизу шляхів підвозу та евакуації; по можливості в стороні від об'єктів, які можуть привернути увагу противника; у районах, де забезпечується вигідне розміщення функціональних підрозділів, їх достатній захист i маскування, а також можливість організації наземної охорони i оборони.
Етапи медичної евакуації повинні бути постійно готовими до роботи в різних умовах, до швидкої зміни місця розташування, до одночасного прийому великої кількості поранених i хворих, у тому числі i безпосередньо з осередків масового ураження.

Райони, терміни розгортання i порядок переміщення окремого медичного батальйону (окремого медичного загону), медичного пункту полку визначається начальником медичної служби дивізії (полку) у відповідності з вказівками командира дивізії (командира полку).

Визначення поняття “медичне сортування”, його завдання. Групи поранених, що виділяються при проведенні сортування.
Основою організації лікувально-евакуаційних заходів являється медичне сортування. Медичне сортування поранених і хворих є найважливішим заходом, який забезпечує чітку організацію роботи етапів медичної евакуації щодо надання медичної допомоги пораненим і хворим. Особливо зростає її значення при масовому надходженні поранених і хворих.

Медичне сортування - це розподіл поранених i хворих на групи за ознаками потреби в однорідних лікувально-евакуаційних i профілактичних заходах у відповідності з медичними показаннями, обсягом наданої медичної допомоги і прийнятим порядком евакуації.

Сортування поранених і хворих проводиться на кожному етапі медичної евакуації та здійснюється у всіх його функціональних підрозділах.
Зміст сортування залежить від завдань, що покладаються на ті чи інші функціональні підрозділи та етапи медичної евакуації у цілому, а також від умов бойової та медичної обстановки.

Мета медичного сортування – забезпечити поранених та хворих своєчасним проведенням лікувально-профілактичних заходів та подальшу їх евакуацію.
Завдання медичного сортування: визначити характер ураження; встановити черговість, місце (функціональний підрозділ) надання пораненим (хворим) медичної допомоги (лікування); визначити порядок евакуації поранених і хворих: куди евакуювати, у яку чергу, на якому транспорті, у якому положенні.

Медичне сортування, як правило, здійснюється на основі з`ясування діагнозу ураження (захворювання, його прогнозу і тому завжди носить діагностичний та прогностичний характер.

В залежності від завдань, які вирішуються у процесі медичного сортування поранених і хворих, розрізняють два його види: внутрішньопунктове та евакуаційно-транспортне сортування.

Внутрішньопунктове сортування має за мету розподілити поранених і хворих на групи для направлення у відповідні функціональні підрозділи даного етапу медичної евакуації та встановити черговість їх направлення у ці підрозділи. Евакуаційно-транспортне сортування проводиться з метою розподілення поранених і хворих на групи у відповідності з направленням, черговістю, способами та засобами подальшої їх евакуації.

При проведені медичного сортування поранені i хворі розподіляються на групи:

- виходячи з потреби в санітарній обробці i необхідності ізоляції;
- виходячи з потреби в медичній допомозі, місця i черговості її надання;
- виходячи з можливості i доцільності подальшої евакуації, виду транспортних засобів, які використовуються для евакуації, черговості і способу транспортування, евакуаційного призначення (починаючи з окремого медичного батальйону, окремого медичного загону).

Медичне сортування проводиться сортувальними бригадами у складі лікаря, двох медичних сестер (фельдшерів), двох регістраторів та однієї – двох ланок санітарів-носіїв.

Результати медичного сортування фіксуються при допомозі спеціальних сортувальних марок, а також у первинній медичній карті, історії хвороби.


Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 1558 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)