АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Вітаміни групи В

План

1.Основні вітаміни і їх сучасна класифікація

2. Що таке водорозчинні вітаміни?

3. Загальна характеристика водорозчинних вітамінів

4. Причини та наслідки нестачі водорозчинних вітамінів

5. Передозування вітамінів і можливі наслідки

1. ОСНОВНІ ВІТАМІНИ І ЇХ СУЧАСНА КЛАСИФІКАЦІЯ

Одним з найбільших досягнень біохімії минулого століття було відкриття вітамінів і наступне вивчення їхніх властивостей. Вітаміни абсолютно необхідні для нормального росту і розвитку організму, повноцінного функціонування і своєчасного поновлення всіх органів і тканин, ефективного здійснення обміну речовин.

Вітаміни – це природні біологічно активні сполуки, різні за хімічною структурою та механізмом біологічної дії, які відіграють специфічну роль в клітинному обміні у надзвичайно малих концентраціях. [1]

До нинішнього часу вивчено понад 20 вітамінів і вітаміноподібних речовин, дефіцит чи відсутність яких призводить до значних порушень у функціонуванні організму. Незамінними для людини, за визначенням фахівців, є лише 13 із них.

Існує дві головні групи вітамінів – жиророзчинні, які розчиняються у жирах або органічних розчинниках, і водорозчинні, які добре розчиняються у воді.

Жиророзчинні вітаміни — група природних біосинтетично споріднених сполук. Ці сполуки нездатні розчинятися у воді, яка складає біля 80 % маси живої тканини, тому виключне значення для протікання процесів засвоєння, транспорту та реалізації біологічної дії цієї групи сполук мають специфічні для кожного вітаміну вітамінозв'язуючі білки, які беруть участь у "солюбілізації" (розчиненні) у водній фазі внутрішньоклітинного середовища жиророзчинних вітамінів. Група складається з чотирьох вітамінів.

Водорозчинні вітаміни відрізняються від жиророзчинних не тільки високою здатністю розчинятися у воді (гідрофільністю), але й значно вищою швидкістю обміну. Ці вітаміни, як правило, не накопичуються в організмі у великих кількостях. Група складається з дев’яти вітамінів, вісім з яких відносяться до комплексу В вітамінів, дев’ятий вітамін – аскорбінова кислота – стоїть окремо.

Подамо узагальнену сучасну класифікацію основних, незамінних для людини, вітамінів на рисунку 1

Жиророзчинні вітаміни:

· вітамін A

· вітамін D

· вітамін E

· вітамін K

Водорозчинні вітаміни:

· вітаміни комплексу В (близько двох десятків вітамінів, що відрізняються один від одного за хімічними та біологічними властивостями, що впливають на різні функції організму шляхом впливу на нервову систему)

· вітамін С

· вітамін PP

2.

Водорозчинні вітаміни розчиняються у воді і не відкладаються у тілі. Зайва кількість виводиться разом із сечею, тому запас вітамінів має щодня поновлюватися при дотриманні збалансованої дієти, щоб забезпечити безперервне надходження їх в організм.
Водорозчинні вітаміни легко руйнуються чи вимиваються під час зберігання або приготування їжі, але, дотримуючись правильної процедури цих двох операцій, можна звести до мінімуму такі втрати. Свіжі овочі, фрукти й зелень слід тримати в холодильнику, використовувати воду, в якій варилися овочі, для приготування соусів і супів, запобігати дії прямих сонячних променів на молоко й зернові.
Водорозчинні вітаміни абсолютно не шкідливі, позаяк надлишок їх виводиться з організму.

Добавки

Водорозчинні вітаміни можна отримувати як добавки до раціону, але слід пам’ятати, що у збалансованому раціоні харчування вже є достатня кількість цих вітамінів. У деяких випадках, наприклад при різних строках вагітності, рекомендується приймати спеціальні добавки фолієвої кислоти. Високий вміст деяких вітамінів групи В може бути шкідливим, але це трапляється в разі прийому великих доз добавок, а не при вживанні натуральних харчових продуктів, що містять цей вітамін. Наприклад, великі дози вітаміну В6 можуть викликати периферичну нейропатію, що призводить до появи нестійкої ходи й оніміння.

Стосовно будь-яких добавок: не можна перевищувати дозу, вказану на упаковці. [2]

3.

До водорозчинних вітамінів належить: вітамін С, Н, В13, В2, В1, В5, В6, В9, В12. Усі вони термостабільні, за винятком вітаміну С, який руйнується при нагріванні в присутності кисню та важких металів.

Тіамін (Thiaminum) (вітамін В1). Вітамін міститься в дріжджах, зернових і бобових рослинах (особливо в зародках рису, пшениці, гречки, жита), у пшениці, нирках, серці, молоці, яєчному жовтку. Всмоктується в тонкій кишці.

Тіамін нормалізує шлункову секрецію, поліпшує регенерацію тканин, підвищує тонус парасимпатичної частини вегетативної нервової системи.

Застосовується тіамін при гіпо- й авітамінозах, а також як неспецифічний фармакологічний засіб, при захворюваннях периферичної та центральної нервової системи (неврології, ішіас, каузалгія, поліневрити), порушеннях функції травного апарату, захворюваннях міокарда та при перевтомах.

При передозуванні тіаміну виникає шум у вухах, запаморочення, нудота, висипання на шкірі, кропив’янка, свербіння. Може виникати навіть тіаміновий шок, що є проявом алергічної реакції на препарат.

Добова потреба у вітаміні для дорослої людини 2-3 мг. При фізичній роботі, у дітей, у вагітних, в період годування груддю потреба у вітаміні зростає до 5-6 мг на добу.

Рибофлавін (Riboflavinum) (вітамін В2). Жовто-оранжений кристалічний порошок, гіркий на смак, без запаху мало розчинний у воді. Рибофлавін дуже поширений у природі. Він міститься у дріжджах, яєчному жовтку, печінці, серці, нирках, молоці, ікрі, рибі, м’ясі, зародках і оболонках злаків, гороху, листкових овочах. Рибофлавін термостабільний, не руйнується при кулінарній обробці.

Цей вітамін входить до складу ферментних систем, що регулюють процеси окислювання і відновлення, а також білковий, жировий і вуглеводний обміни.

Добова потреба у рибофлавіні 1-3 мг. Велике значення для профілактики гіповітамінозу мають такі продукти, як пивні і пекарські дріжджі, гриби сир, печінка, молоко, бобові. Тепер рибофлавіном вітамінізують хліб і хлібобулочні вироби.

Рибофлавін застосовують для лікування гіпо- і авітамінозів цього вітаміну, а також як лікувальний препарат при екземах, дерматичних виразках, ранах, опіках, тріщинах сосків, блефаритах, кон’юктивітах, при ураженнях рогівки ока.

Кислота нікотинова (Acidum nicotinicum) (вітамін РР, вітамін В3). Білий кристалічний порошок, без запаху. В організмі нікотинова кислота перетворюється в амід (вітамін РР). Цей вітамін відіграє важливу роль в окислювально-відновних процесах, входить до складу ферментів, які переносять кисень, регулюють тканинне дихання. Нікотинова кислота й її амід стимулюють кротворення і кістковому мозку, прискорюють процеси загоєння ран і виразок, посилюють секрецію шлунка та перистальтику кишок, а також поліпшують всмоктування різних речовин із кишок.

Ціанокабаламін (Cyanocobalaminum) (вітамін В12). Кристалічний порошок темно-червоного кольору без запаху, гігроскопічний, мало розчинний у воді. Синтезується мікрофлорою кишок людини, але в недостатній кількості порівняно з витратами організму. Тваринні продукти є основним джерелом вітаміну. В людському організмі ціанокобаламін нагромаджується в печінці, нирках, стінці кишок. Всмоктування й засвоєння вітаміну погіршується або зовсім припиняється, якщо немає "внутрішнього фактора” – речовини білкової природи (мукопротеїду), яка виробляється залозами слизової оболонки шлунка і, з’єднуючись із вітаміном, запобігає його руйнуванню в кишках.

Ціанокобаламін застосовується при перніціозній (мегалобластичній) анемії, анемії вагітних, порушеннях кровотворної функції кісткового мозку, при захворюваннях нервової системи (розсіяний склероз, гострий період поліомієліту, радикуліти, каузальгії, фантомний біль), при гострих і хронічних гепатитах, алергічних та шкірних захворюваннях, променевій хворобі, порушення росту й розвитку у дітей.

Вітаміни групи В

Вітаміни групи В допомагають організму отримувати енергію з їжі, а також контролюють такі важливі процеси, як апетит, зір, здорова шкіра, здорова нервова система, формування червонокрівців.

Вітаміни групи В включають:

В1 – тіамін

В2 – рибофлавін

В3 – ніацин

В5 - пантотенова кислота

В6 – піридоксин

В12 – кобаламін

біотин

фолат (фолієву кислоту)

Джерела

Вітаміни групи В є в різних продуктах, зокрема:

зернах хлібних злаків,м’ясі,домашній птиці,рибі,яйцях,молоці,бобах і горосі,свіжих овочах[3]

4.

При малому надходженні елемента С, в організм людини, простежується:
• Висока стомлюваність;
• Зменшення апетиту;
• Слабкість;
• Гемофілія ясен;
• Катар слизових оболонок рота.

При нестачі вітамінів групи В виникають:
• Відчуття слабкості;
• Нудота, що супроводжується іноді запамороченням;
• Судоми в нижніх кінцівках;
• Стає гірше пам'ять.

При недостатньому вмісті рибофлавіну:
• Можливі прояви знервованих розладів;
• З'являється нестерпність колоритного освітлення (фотофобія);
• На тілі з'являються вади і тріщини.

При нестачі В6 простежуються:

• Почуття втоми;

• Депресивні стани;

• Підвищений випадання волосся;

• Патологічні зміна кровообігу;

• Млявість м'язів;

• Шкірні захворювання дерматологічного характеру;

• Анемія.

У разі нестачі вітамінів групи Р виникають:

• Больові відчуття в ногах і плечах;

• Висока стомлюваність;

• Загальна слабкість, розбитість

Якщо в раціоні людини повністю відсутні водорозчинні вітаміни, або порушені процеси їх засвоєння, це провокує розвиток авітамінозів. При недостатній кількості вітамінів в продуктах, які вживаються людиною щодня, виникає гіповітаміноз. У разі якщо вживання водорозчинних вітамінів перевищує їх щоденну потребу, з'являється - гіпервітаміноз.

Це не найкращим чином позначається на багатьох обмінних реакціях, а так само може стати причиною гальмування процесів розвитку і росту організму і зниження імунологічної резистентності. Тому вживати водорозчинні вітаміни потрібно розумно, щоб уникнути виникнення авітамінозу або гіповітамінозу. [4]

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 1198 | Нарушение авторских прав