Порушення прохідності ШКТ внаслідок запальних або пухлин-них процесів.
Передопераційна підготовка і проведення післяопераційного періоду у деяких хворих.
Цироз печінки, з порушенням білкового обміну.
Гострий панкреатит, коли не можна приймати їжу через рот.
Тяжкі опіки з вираженою плазмовтратою.
Анаеробна інфекція та інші інфекційні хвороби, які супроводжуються тяжкими порушеннями функцій ШКТ.
Тяжкі множинні механічні пошкодження з широкими порушен-нями м’яких тканин.
Найбільш зручним є в/в шлях введення засобів для парентерального живлення, в окремих випадках через катетер, проведений в підключич-ну або яремну вену.
Калорійність при повному парентеральному живленні повинна бути 30-40 ккал на 1 кг маси тіла на добу, або всього 21000-2800 ккал/доб.
При значних травмах або після значних операцій калорійність живлення повинна бути збільшена на 30-40%.
УСКЛАДНЕННЯ І РЕАКЦІЇ ПРИ ПЕРЕЛИВАННІ КРОВІ
ГЕМОТРАНСФУЗІЙНИЙ ШОК
При переливанні несумісної крові. Відбувається внутрішньосудинний гемоліз.
Клініка - розвивається відразу при переливанні.
Скарги на біль в попереку, головний біль, стиснення в груді. Озноб, нудота, блювота, тахікардія, гіперемія обличчя, потім блідість і ціаноз. В тяжких випадках втрата свідомості, падіння АТ. З 2-3 дня розвива-ється ниркова недостатність, уремія і смерть.
Перша допомога - негайно зупинити переливання і викликати лікаря.
Лікування - кровопускання, замісне переливання одногрупної сумісної крові, введення в/в промедолу 1%-1,0; димедролу 1%-1,0; атропіну 0,1%-0,5, серцевих засобів, обложити грілками і зігріти. В/в поліглюкін, реополіглюкін, гемодез, 4% сода. Плазмаферез і гемодіаліз за допомо-гою апарату «штучна нирка».
АНАФІЛАКТИЧНИЙ ШОК
Попадання в організм чужорідного білка плазми.
Клініка - підвищення температури, озноб, учащання пульсу, нудота, блювота і розвиток шоку.
Лікування - введення антигістамінних препаратів: в/в димедрол 1%-1,0, супрастин 1,0; наркотики: промедол 1%-1,0, гормони: преднізолон, гідрокортизон, гемодез, реополіглюкін.
ЦИТРАТНИЙ ШОК
Розвивається гіпокальціємія (кальцій зв’язується цитратом натрію).
Клініка - блідість шкірних покровів, тремор, судороги, аритмія серця, гіпотонія. Знижується вміст калію, розвивається набряк легень, мозку.
Профілактика - на кожні 500 мл цитратної крові, влитої хворому, необхідно вводити 10 мл 10% хлористого кальцію або глюконату кальцію.
Лікування - введення хлористого кальцію 10% в судинне русло під контролем вмісту кальцію в крові.