АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Тверезість – норма життя

Що за дивовижне творіння – людина!

Шляхетна розумом! Безмежна в своїх здібностях,

обличчях і рухах! Точна і чудова в дії! Краса Всесвіту!

В.Шекспір

Чи легенда це, чи казка?

Склала я її сама.

Поміркуйте ви, будь-ласка,

Що було, чого нема.

Було це дуже давно. Так давно, коли ще людина була дійсно частинкою природи і повністю залежала від неї, а сама природа була ще не зіпсована людиною. Запашні трави і квіти на луках, дрімучі ліси з різноманітною дичиною, кришталево чисті ріки і озера, де була сила-силенна риби. А було це вісім тисяч років до нашої ери.

В одному великому племені жили добрі, дружні, працьовиті люди. Вони поважали старших і піклувалися про них, бо добре знали, що старість – це мудрість і слушні поради, які допоможуть вижити в скрутний час. Жителі цього племені любили дітей, бо діти – це майбутнє, це і їхня доглянута старість. Чоловіки ходили на полювання, жінки збирали насіння, ягоди, гриби.

Одного разу, ще невеликого хлопчину дорослі не взяли на полювання. Він вирішив піти за ними слідом. Пробігши по зеленій траві, хлопчик вийшов на стежку і побачив на глинистому ґрунті сліди. Поставивши і свої босі ноги у глину, він відчув її пластичність, взяв до рук і спробував щось зліпити та й захопився цією справою. Повернувшись до свого житла, хлопчина присів біля вогнища і поклав там свої вироби. Вони не горіли як дерево, а стали міцнішими. Мабуть, того хлопчика звали Гончар. Ось з того часу й пішло це ремесло. У керамічному посуді носили воду із струмка, варили їжу, зберігали ягоди і сік, мед диких бджіл.

…Декілька днів йшов дощ. Плем’я не виходи зі своїх печер. Запаси їжі вичерпувалися. Але в одному глечику був фруктовий сік, який дуже довго там зберігався. Напившись цього соку, люди відчули прилив тепла і бадьорості. З того часу стали залишати сік та мед в глиняному посуді для бродіння. Мабуть, так виникло виноробство. Але старійшини племені завжди розводили й без того неміцний напій водою. Ось чому людство живе і зараз, бо тверезість була нормою їх життя.

Легенда й інша є,

Яку розказують давно,

Як з’явилися міцні напої,

А не тільки пиво і вино.

За легендою, в одному середньовічному монастирі Італії жив чернець на ймення Валентіус, який полюбляв займатися алхімією. Він чаклував над різними склянками з порошками та рідинами. Одного разу, перегонкою вина, він отримав якусь рідину. Спробувавши її і відчувши стан сильного алкогольного сп’яніння, алхімік заявив, що відкрив чудодійний еліксир, який робить старця молодим, стомленого – бадьорим, сумного – веселим. З цього часу міцні алкогольні напої поширилися по всьому світі, а з ХVI століття почалося ввезення горілки і вина до Російської імперії. За часів Івана Грозного та Бориса Годунова засновуються «цареві шинки», які приносять до скарбниці чималі гроші. Але вже тоді намагалися обмежити споживання спиртних напоїв указом «продавати горілку по одній чарці людині»,бо зрозуміли, яку небезпеку вони несуть.

А що ж оце,чи легенда це, чи казка?

Це наша дійсність – ось підказка.

Наша рідна Україна має великі природні багатства: густі ліси, неозорі степи, тихоплинні ріки, глибокі озера, родючі чорноземи, корисні копалини. Але найбільша цінність нашої держави – це люди, які з давніх-давен славилися щирою вдачею, щедрістю та працьовитістю, силою волі та неабияким здоров’ям.

Але, що ж це коїться з нашим народом? Вживання алкогольних напоїв набуває катастрофічних масштабів. Відповідно до загальноприйнятих міжнародних норм, вимираючою вважається нація, яка вживає понад 8 літрів чистого спирту на душу населення на рік. Сьогодні рівень споживання алкоголю в Україні є одним з найвищих у світі і становить близько 20 літрів абсолютного спирту на душу населення в рік (офіційна статистика повідомляє 12-13 літрів). Щороку через алкоголізм в Україні помирає понад 40 тисяч людей, за даними Національної ради з питань охорони здоров’я. Всесвітня організація охорони здоров’я провела опитування школярів у 41 країні світу, чи вживають вони спиртне. Україна в списку перша. 40 відсотків дітей в Україні вживають алкоголь.

Алкоголь уживають, щоб зазнати позитивних емоцій, але часто результат буває іншим – погіршується настрій, виникає агресивність, загострюються хронічні хвороби. Наперед спрогнозувати такі наслідки неможливо, тому що дія спиртного на організм непередбачувана. До шкідливих наслідків уживання алкоголю належить і виникнення залежності від нього, яка обумовлюється спадковістю, особливостями організму, перенесеними хворобами. У чоловіків при постійному вживанні хвороба формується протягом півтора-двох років, жінкам та підліткам достатньо півроку-рік активного вживання.

Алкоголізм – це біда не тільки тих, хто п’є, але і тих, хто поруч. Ця хвороба завдає великої шкоди суспільству: руйнує сім’ї, веде до травматизму, штовхає людей на аморальні вчинки, породжує злочинність. На жаль, у нас існує традиція влаштовувати випивки з будь-якого приводу, а іноді й без приводу: п’ють у державні та релігійні свята, п’ють з «радості» і з «горя», «відзначають» просування по службі, одержання зарплати, дні народження і т.п. Але історія показує, що ця традиція не є такою вже давньою. В Древній Русі пили дуже мало. Лише на певні свята варили медовуху або пиво, міцність яких не перевищувала 5-10 градудсів. Чарка («братчина») пускалася по колу, і з неї кожний відпивав кілька ковтків. У будні ніяких спиртних напоїв не дозволялося, і пияцтво вважалося великою ганьбою і гріхом. Отже,вже тоді люди обирали тверезий спосіб життя.

Життя без горілки – це щастя, це казка,

Це посмішки друзів, це мамина ласка.

Не пий, зупинися! Не йди у безодню!

Ти зможеш радіти життю вже сьогодні.

Головне для людини – це її життя і здоров’я. І прикро бачити, як викидаються чималі кошти на те, щоб зруйнувати його. Ще в ІV столітті до н.е. Демокріт висловив таку думку: «Люди вимолюють своє здоров’я у богів. Їм невідомо, що вони самі можуть впливати на своє здоров’я».

Наш світ – корабель, на якому мрії – вітрила, а розум – кермо. Кожна дитина з дитячих років мріє про гарне майбутнє. Я впевнена, що ніхто не хоче бачити себе деградованою особистістю через вживання алкоголю, ніхто не хоче згубити свої мрії, затьмарити розум, втратити здоров’я. Як же зробити, щоб тверезий спосіб життя став нормою для всіх? Насамперед, це пропаганда такого способу життя. Щоб у суспільстві була мода на тверезість, на здорове й розумне проведення дозвілля. Щоб життя дарувала позитивні емоції і без алкоголю. А для цього воно має бути насиченим, творчим. Необхідно створити всі умови для того, щоб людина могла займатися своєю улюбленою справою, мистецтвом, фізичною культурою. Радіти спілкуванню з рідними і близькими, спілкуванню з природою. Радіти життю можна і без вживання алкоголю.

Для багатьох підлітків випивка - це спосіб прикрасити монотонне існування, а розповіді про те, як вона діставалась, і які «приколи» були після, стають головною темою розмов. Але невже це найцікавіше, що ти можеш розповісти про себе і почути від інших? Взагалі зовсім не обов’язково пити в компанії для того, щоб привернути до себе увагу і почуватися гарно і комфортно. Придивися до себе, пізнай свої сильні сторони, вмій відстоювати свої погляди, і ти завжди зможеш зарекомендувати себе як цікаву, неординарну особистість.

Я хочу, щоб всі молоді люди пам’ятали, що алкоголь для них – більш страшна отрута ніж для дорослих. Особливо він небезпечний для дівчат, майбутніх матерів. Алкоголь – ворог розумової роботи, навчання, спортивних досягнень. Але, найстрашніше те, що алкоголь викликає звикання до нього, яке переходить у небезпечну хворобу – алкоголізм.

Я хочу, щоб молодь зробила свій вибір на користь тверезого способу життя!

Я хочу, щоб слова В. Шекспіра, поставлені епіграфом до мого твору, могли бути адресовані кожній людині.

Давайте жити цікаво, адже скільки задоволення можна отримати від улюбленої справи, від музики, від краси природи, від занять спортом, а найголовніше – від спілкування один з одним,бо життя – це те,що люди найбільш прагнуть зберегти й, трапляється, найменше бережуть.

Одного разу я спостерігала, як маленькій дівчинці в пишному рожевому платтячку, мама купила таку ж рожеву повітряну кульку і наказала міцно її тримати. Радості дівчинки не було меж. Аж раптом синтетична стрічка вислизнула з маленьких рученят і кулька стрімко злетіла в небо. Спочатку мала з цікавістю дивилася вгору допоки кулька не зникла з поля зору, а потім гірко заплакала. Звичайно ж її проблему можна легко вирішити купивши нову кульку,яку вона вже буде берегти. На мою думку, людина,найчастіше, починає щось цінувати тоді, коли вже втрачає. Так і наше повноцінне життя, гарне здоров’я, як та повітряна кулька, може легко вислизнути, якщо ми про них не будемо дбати.

Життя в людини лиш одне,

Цінуймо кожну його мить.

Я закликаю всіх: спиртне –

Не пить, не пить, не пить!

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 761 | Нарушение авторских прав