АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Ветеринарно - санітарні заходи в пташнику

При утриманні птиці в особистих селянських господарствах кожен власник повинен дотримуватись та виконувати ветеринарно-санітарні вимоги або проводити еквівалентні до них санітарні заходи, які дають змогу досягти рівноцінного рівня санітарного захисту птиці та людини. Для профілактики захворювань птиці власник повинен забезпечити комплекс заходів, які сприяють збереженню птиці в особистому господарстві, керуючись чинними Ветеринарно-санітарними правилами для птахівницьких господарств і вимогами до їх проектування, затвердженими наказом Головного інспектора ветеринарної медицини від 3 липня 2001 року N 53 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 5 липня 2001 року за N 565/5756, а саме:

- дотримання норм щільності птиці у вольєрі, пташнику;

- належна годівля птиці, своєчасне прибирання годівниць;

- дотримання основних параметрів мікроклімату, вентиляції, освітленості в приміщенні;

- дотримання зоогігієнічних умов утримання птиці;

- проведення своєчасного видалення посліду та дезінфекції сідала, кліток, приміщень, обладнання та інвентарю;

- своєчасне виявлення та знищення ектопаразитів і мишеподібних гризунів у приміщенні;

- забезпечення достатньою кількістю питної води, своєчасна заміна води та миття поїлок.

Приміщення, де утримується птиця, повинно бути непроникним для гризунів та підтримуватися в належному санітарно-гігієнічному стані. Санітарна обробка приміщення, де утримується птиця, повинна проводитися не рідше 1 разу на місяць за схемою: механічна очистка, миття гарячою водою з мийними засобами (2%-ним розчином кальцинованої соди тощо), нанесення дезінфекційних розчинів (20%-ного розчину свіжогашеного вапна, 2%-ного розчину хлорного вапна, 1%-ного розчину їдкого натру, 8%-ного розчину максисан, 8%-ного розчину дезЕкон, 8%-ного розчину неохлор тощо), витримка експозиції, промивання водопровідною водою. Після нанесення дезінфекційних розчинів (з розрахунку 1 л/кв.м) потрібно витримувати експозицію для хлорних розчинів не менше 30 хвилин, а для лужних (їдкий натр, кальцинована сода) - 45 хвилин, і після цього поверхні ретельно змивають водою. Дрібний інвентар необхідно дезінфікувати шляхом занурення на 5 хвилин в окріп або знезаражувати 1%-ним розчином їдкого натру або іншими деззасобами, які зареєстровані в Україні, згідно з настановами щодо їх застосування, великий інвентар та обладнання потрібно зрошувати дезрозчинами за допомогою гідропульта тощо. Передбачено обробляти паяльними лампами чи спеціальними пальниками з вогнем підлогу, сідала, клітки, годівниці, поїлки, виготовлені з негорючих матеріалів, що є водночас дезакарицидним механічним засобом. При цьому необхідно дотримуватися правил протипожежної безпеки [14].

До роботи з птицею не допускаються особи, які хворіють на туберкульоз, хронічну дизентерію та інші інфекційні хвороби (грип, кишкові розлади тощо). Власник повинен мати окремий робочий одяг і зберігати його в нежилій частині приміщення. При виявленні будь-яких відхилень від нормального фізіологічного стану птиці, при яких спостерігаються клінічні прояви хвороби або загибель птахів тощо, власник повинен терміново повідомити фахівця територіальної установи ветеринарної медицини, який відбере загиблу птицю або проби матеріалу від птиці та направить в лабораторію ветмедицини для проведення необхідних лабораторних досліджень в порядку, передбаченому законодавством. У цей період необхідно тимчасово до з'ясування та усунення причин, що викликали хворобу та обумовили загибель птиці, припинити вільний вигул птиці. Подальші дії повинні проводитися під контролем спеціаліста ветеринарної медицини. Для птиці, яка захворіла, необхідно мати окрему спеціальну клітку-ізолятор. Крім того, виділяється спеціальний інвентар та обладнання.

Для профілактики заразних хвороб, крім загальних санітарних заходів, проводять вакцинацію птиці. Всі щеплення птиці та діагностичні дослідження проводяться фахівцями державної служби ветеринарної медицини в порядку, передбаченому законодавством [7].

Власники птиці особистих селянських господарств спільно з фахівцями ветеринарної медицини зобов'язані проводити заходи щодо профілактики і ліквідації заразних хвороб птиці, передбачені Законом України "Про ветеринарну медицину", нормативно-правовими актами Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України.

Носіями вірусу можуть бути пасивноімунні курчата, інфіковані в перші дні життя, та доросла птиця з низьким імунним фоном. Факторами передавання збудника можуть бути трупи, інкубаційні яйця, мясо, піря, одержані від інфікованої птиці, а також контаміновані вірусом корми, вода, інвентар, тара, одяг обслуговуючого персоналу. Висловлюється припущення про можливість передавання вірусу через деяких паразитів (Е. tenella, E. noccatrix, Ascaridiae galli, кокцидії), мух та пташиних кліщів. Вірус заноситься у благополучне господарство транспортними засобами, бродячими собаками, дикими птахами, гризунами. Зараження птиці відбувається через корми та воду респіраторним і аліментарним шляхами при спільному її утриманні з інфікованим поголівям, а також через ушкоджені шкірні покриви й слизові оболонки. У разі первинного виникнення хвороба Ньюкасла проходить у вигляді епізоотії, з гострим перебігом та значним охопленням поголівя (до 100 %) і високою (до 60 -- 90 %) летальністю. Внаслідок значної стійкості збудника в зовнішньому середовищі, постійної персистенції в організмі недостатньо імунної птиці й пасивноімунних курчат у деяких господарствах хвороба може набувати стаціонарного характеру

Профілактика хвороб

Сальмонельоз (паратиф). Хвороба раннього віку. Симптоми: втрата апетиту, пронос з рідким, пінистим калом, сльози з очей. Смертність досягає до 80%.

Лікування:

— тримеразин — 1 г на 1 кг ваги птаха (суточная потреба);

— мепатар — 10 г на 5 л питної води;

— дитриеет — 2 г на 1 л води.

Для профілактики здоровим птахам дають:

— фуразолидон по 2,0-4,0 мг на голову;

— биомицин и левомицетин по 5,0-10 мг. Препара­ти дають з кормом 2-3 рази на день, курс профілактики — 5-6 діб.

Авітаміноз(А, О та В). Джерелами поповненння вітамінів в весняно-літній період є запроваджувані в раціон високовітамінні корми: морква, люцерна, кропива та ін. В інші пори року необхідно давати каченятам концентрати виітамінів Е, винамина В рибячого жиру, пушновита, биовіта-80, -120, мінерально-іитамінні добавки.

Аспергилльоз. Захворювання, викликане патогенними плісневими грибами, протікае гостро, смертність до 60%. Основна міра профілактики - не допускати пліснявіння кормів і підстилки.

Вірусний гепатит. Захворювання качок 1 - 15-денного віку. Хвороба проявляється у відмові від корму, сонливості, малорухомості, перекиданні на спину або на бік, здійсненні плавальних рухів. Заходи боротьби: своєчасна вакцинація, ретельна дезінфекція, боротьба з гризунами.

Пастерилльоз (холера). Вражає каченят будь-якого віку, ефективних методів боротьби з нею практично немає. Основними залишаються два чинники - отримувати каченят від здорової птиці і не допускати контакту з хворою. Лікувати сульфаніламідами: сульфадіметок-син, сульфадимезин, сульгін, тімеразін, дітріеет. Молодняк: 0,3 г на 1 кг живої ваги.

Розклей птиці (канібалізм). Слідство глибоких порушень обміну речовин, пов'язаних з нестачею в раціоні відразу кількох компонентів: білка, вітамінів, мінеральних речовин, води і гравію. Можуть бути й інші причини - скупчене утримання, недолік годівниць та напувалок, висока вологість. З профі-лактичною метою рекомендується повноцінне годування і поліпшення умов утримання, а також збільшення кількості кухонної солі до 1-1,5% до добового раціону.

Відсутність оперення. Частіше зустрічається у 40 - 50-денних каченят. Неоперені каченята погано ростуть, схильні до інфекційних захворювань. Профілактика:- створення нормальних умов утримання, повноцінне годування. У раціон слід включити макуху, мелений овес, пір'яне борошно.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 723 | Нарушение авторских прав