АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Інтерстиціальні (проміжні) нефрити.

Інтерстиціальні нефрити - це такі захворювання нирок, які характеризуються первинним ураженням інтерстиціуму та канальців. Ці захворювання можуть бути різними за етіологією (токсичні, інфекційні, імунні, метаболічні, неопластичні, механічні) та за розвитком хвороби (гострі та хронічні), а також гнійні та негнійні.

Гнійні інтерстиціальні нефрити.

1. Гематогений (низхідний) – інфекція потрапляє до нирки гематогенним шляхом при сепсис, фурункульозі, карбункулах. Уражається більш кора.

2. Уриногенний (висхідний, пієлонефрит) - інфекція потрапляє із сечового пузиря по сечоводу до лоханки (миски) та в нирку, часто при наявності міхурно-сечовідного рефлюксу. Причини його: застій сечі: сечо-кам`яна хвороба, папілома сечового пузиря, інші пухлини сечового пузиря, аденоматозна гіперплазія передміхурової залози, вроджені вади.

При попаданні гнійної інфекції можливий розвиток багатьох дрібних абсцесів у нирці, або дифузне ексудативне запалення. При висхідному ураженні зміни виражені у мозковому слою більше, може спостерігатись некроз сосочків. Пієлонефрит часто має хронічний перебіг та призволить до зморщування нирки, появі асиметричного ураження, глибоких рубців у корі, деформація та розширення чашечок - “ пієлонефритично зморщена нирка ”, що може призводити до уремії. Мікроскопічно – «тироїдизація» нирок.

Негнійні інтерстиціальні нефрити характеризуються появою в стромі серозного ексудату.

Причини:

1. Інфекції та інтоксикації – дифтерія, скарлатина, грип.

2. Лікарські препарати - частіше анальгетики, наркотики, може призводити до уремії, можливо одужання при відміні препаратів.

3. Аутоімуний процес, коли тубулярна БМ стає АГ та відкладаються АТ у ній – дистрофія та загибель канальців - розвивається тубуло-інтерстицільний нефрит.

Уремія – стан при якому порушується виведення та затримка в організмі азотистих шлаків (сечовина, сечова кислота, креатинін, індикан), розвивається метаболічний ацидоз, порушується електролітний баланс (гіперкалійемія, гіпокальціемія), анемія, артеріальна гіпертензія.

Характеризується:

1. Тяжкі дистрофічні зміни в органах.

2. Хронічне недогрів`я.

3.Компенсаторно - сечовина крові виводиться зі шкірою (запах сечі, шкіра сіро-земляного відтінку, начебто припудрена), слизовими оболонками, завдяки шлунково-кишковому тракту, дихальним шляхам путями та в них розгортається запалення - серозне, геморагічне, фібринозне, або серозними оболонками - плеврит, перикардит (“волосате серце”), перитоніт.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 306 | Нарушение авторских прав