АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ ПТОЗУ

3.1. Анамнез.

3.2. Офтальмологічне обстеження:

- огляд;

- візометрія;

- перевірка стану окорухового апарату;

- перевірка симптомів,характерних для особливих форм птозу.

3.3. Неврологічне обстеження.

ЛІКУВАННЯ

Лікування птозу проводиться в залежності від його походження:

4.1. Вроджений птоз- проводиться виключно хірургічне лікування. Вибір операції залежить від ступеню збереження функції леватора.

4.1.1. Операції, що посилюють функцію леватора верхньої повіки (резекція леватора за методом Джонса в модифікації Азнабаєва).

4.1.2. Операції посилення леватора дією лобного м’яза (спосіб Робертса в модифікації Колена і Фукса).

4.1.3. Операції посилення леватора з допомогою кругового м’яза ока (Спосіб Шоттера).

4.2. Набутий птоз.

4.2.1. Проводиться лікування основного захворювання, в результаті якого функція м¢язу повіки може покращитися або повністю відновитися.

Призначаються фізіотерапевтичні процедури:

- УВЧ;

- гальванізація;

- парафінотерапія.

4.2.2. Хірургічне лікування проводиться у випадку неефективності проведеної терапії основного захворювання одним із вище наведених методів.

4.3. Медикаментозне лікування в післяопераційному періоді.

4.3.1. Антисептичні препарати місцево (один із препаратів):

- фурацилін: 2кр. 5 разів на добу- 10 днів;

- офтадек: 2кр. 5 разів на добу- 10 днів.

4.3.2. Антибактеріальні препарати місцево (один із препаратів):

- левомецитин 0,25%:

- тобрекс: 2кр. 5 разів на добу- 10 днів;

- нормакс: 2кр. 5 разів на добу- 10 днів.

- тетрациклінова або еритроміцинова мазь в кон¢юнктивальну порожнину на ніч - 7 днів.

Диспансерний нагляд за показаннями.

Протокол

Лікування ПАТОЛОГІЇ

СЛЬОЗНИХ ОРГАНІВ у дітей

Термінологія

Патологія сльозних органів об¢єднує групу захворювань вродженого та набутого характеру, характерним проявом яких є порушення продукції або відтоку сльози, що спричиняє зниження функції ока.

Класифікація

2.6. За локалізацією:

- патологія слізних залоз;

- патологія слізних точок;

- патологія слізних канальців;

- патологія слізного мішка і носослізного протоку.

2.7. За характером:

2.7.1. Вроджені:

- анатомічні вади;

- функціональні порушення.

2.7.2. Набуті:

- запальні;

- травматичні;

2.7.3. Новоутворення:

- доброякісні;

- злоякісні.

2.8. За перебігом захворювання:

- гострий;

- хронічний.

H04.0 Дакріоаденіт - запалення слізної залози. Може бути гострим і хронічним.

Клініка: набряк, почервоніння шкіри верхньої повіки в зовнішньому відділі, болючість, обмеження руху очного яблука догори і дозовні, збільшення пальпебральної частини слізної залози.

Діагностичні критерії:

- анамнез;

- огляд;

- візометрія;

- проба Ширмера.

Лікування:

Антибіотики - перорально (ампіцилін, доксітроміцин, оксацилін) чи внутрішньом¢язево (пеніцилін, цефазолін, нетроміцин). Дози препаратів визначаються відповідно до віку.

Сульфаніламідні препарати (сульфадімезин, етазол). Місцево промивають кон¢юнктивальну порожнину розчинами фурациліну (1:5000), антибіотиками (цилоксан, нормакс, тобрекс), кортикостероїдами (дексаметазон 0,1%, фармадекс, софрадекс, максідекс).

При розвитку абсцесу проводиться хірургічне втручання - розтин абсцесу сльозної залози.

Хронічний процес лікується в стадії загострення.

Диспансерного нагляду потребують хворі з хронічним перебігом захворювання один раз на рік.

H04.1 Гіпофункція сльозної залози ( синдром сухого ока).

Клініка: свербіж, відчуття стороннього тіла за повікою, світлобоязнь, в кон¢юнктивальній порожнині тягучі виділення, помірна гіперемія кон¢юнктиви.

Діагностичні критерії:

- анамнез;

- огляд;

- візометрія;

- проба Ширмера.

Лікування:

Використовують замінники сльози (штучні сльози, Відісік).

Для стимуляції секреції сльози призначають 1-2% розчин пілокарпіну.

В тяжких випадках сухості ока показана пересадка в нижнє кон¢юнктивальне склепіння стенонового протоку (операція Філатова-Шевальова).

Диспансерний нагляд - 1 раз на рік.

H04.3, Н04.4, Q10.5 З апалення сльозних протоків, сльозного мішка (каналікуліт, дакріоцистит).

Каналікуліт

Класифікація

За перебігом:

- гострий;

- хронічний.

Клініка: шкіра по ходу канальця набрякла, гіперемована та болюча при натисненні. При натисненні на каналець із слізної точки виділяється слизово-гнійне відділяєме. Сльозотеча.

Діагностичні критерії:

- анамнез;

- візометрія;

- огляд;

- канальцева проба (West 1) розчином 3% коларголу або 1% флюоресцеїну.

Лікування:

Видалення вмісту шляхом натиснення на область канальця з послідуючим промиванням сльозних шляхів дезинфікуючими розчинами (фурациліну 1:5000). Інстиляції розчинів антибіотиків (нормакс, левоміцетін 0,25%, цилоксал, тобрекс, флоксал); кортикостероїдів (дексаметазон 0,1%); введення в просвіт канальця кортикостироїдів.

Хронічний каналікуліт лікується в стадії загострення.

Дакріоцистит

Класифікація

За перебігом:

- гострий;

- хронічний;

- дакріоцистит новонароджених, вроджений дакріоцистит Q10.5.

Дата добавления: 2015-11-26 | Просмотры: 436 | Нарушение авторских прав