АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

АЛЕРГІЧНІ ДІАГНОСТИЧНІ ПРОБИ (ШКІРНІ).

Алергічні діагностичні проби засновані на місцевій або загальній реакції сенсибілізованого організму у відповідь на введення специфічного алергену. Шкірні проби - найбільш безпечний і простий вид алергічних діагностичних проб в залежності від способу введення алергену застосовують: аплікаційні, скарифікаційні та внутрішньошкірні проби. Слід пам'ятати, що деякі алергени при постановці алергічних діагностичних проб пацієнту можуть викликати тяжкі ускладнення, а саме анафілактичний шок, тому перед проведенням будь-якої діагностичної проби необхідно ретельно зібрати алергічний анамнез. Якщо в анамнезі є вказівки на непереносимість даного препарату, то проба не ставиться (особливо це стосується антибіотиків).

АПЛІКАЦІЙНІ ПРОБИ застосовують при підвищеній чутливості до простих хімічних речовин (бензол, бензин та ін.), деяких медикаментів (йод, новокаїн та ін.) У пацієнтів з контактним дерматитом.

Методика:

1. Марлеву серветку, складену у 2-3 шари, змочити розчином алергену в концентрації, яка не викликає подразнення шкіри у здорової людини.

2. Накласти марлеву серветку з розчином на неушкоджену ділянку шкіри передпліччя, спини чи живота.

3. Заклеїти пластиром на 20 хвилин.

4. Результат проби оцінити через 20 хвилин, 12 та 24 години з моменту нанесення алергена. Поява на шкірі в місці контакту з алергеном гіперемії та набряку свідчить про наявність гіперчутливості до даного алергену.

СКАРИФІКАЦІЙНІ ПРОБИ застосовують при підвищеній чутливості організму до різних медикаментів. Особливу роль скарифікаційні проби відіграють при підвищеній чутливості до алергенів, які можуть викликати такі алергічні захворювання, як бронхіальна астма, кропивниця, набряк Квінке тощо.

Якщо в анамнезі пацієнта є вказівка на непереносимість даного антибіотика, то проба не ставиться.

Методика:

1. Заповнити стерильний шприц, ємністю 1 мл розчином антибіотика, який містить 10000 ОД препарату в 1 мл розчинника (навик "Е").

2. Внутрішню поверхню передпліччя однієї руки протерти стерильною ватною кулькою, змоченою у 70° розчині етилового спирту, двічі.

3. Коли шкіра передпліччя підсохне, нанести на неї декілька крапель розчину антибіотика через голку з наповненого шприца. Пацієнтам з алергічними захворюваннями (бронхіальна астма, кропивниця, екзема), а також людям, які мають професійний контакт з антибіотиками (медичним сестрам, фармацевтам), для проби використовують розчин антибіотика, який містить 1-10 ОД в 1 мл розчинника.

4. Стерильним скарифікатором або тупим кінцем стерильної голки, здійснити паралельно дві скарифікації епідермісу довжиною 1 см, і на відстані одна від другої 2-3 см. Скарифікації повинні бути не глибокими, при їх виконанні не повинна з'явитися кров.

5. Для контролю Іншим стерильним шприцом, заповненим 0,9% розчином натрію хлориду, через голку (після дворазового протирання внутрішньої поверхні передпліччя другої руки) нанести декілька крапель розчину і зробити паралельно дві скарифікації епідермісу іншим стерильним скарифікатором.

6. Результати проб перевірити через 20 хвилин.

Оцінка проб:

- гіперемія без набряку = сумнівна (+ -) проба;

- чітка нитка при натягуванні шкіри = слабо (+) проба;

- набряк в місці скарифікації, що помітний без натягування, = позитивна середнього ступеня (++) проба;

- пухир до 10 мм = різко позитивна (+++) проба;

- проба вважається негативною, коли повністю відсутні гіперемія і на- бряк, а залишився тільки слід від скарифікатора.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 704 | Нарушение авторских прав