АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Етіологія неврозів

Зміст

Вступ

Етіологія неврозів

Типи неврозів

Симптоми неврозів

Лікування неврозів

Висновок

Використані джерела (Інтернет ресурси)

Вступ

Невроз. Група захворювань, що виникають внаслідок впливу психічної травми і супроводжуються порушенням загального самопочуття, нестійкістю настрою та сомато-вегетативними проявами. Невротичний зрив в принципі можливий у будь-якої людини, однак, його характер і форма визначаються цілою низкою чинників.

З одного боку, формування неврозу знаходиться в безпосередній залежності від особистісних особливостей людини, його спадкової виборчої переносимості зовнішніх впливів, рівня пристосувальних можливостей організму. З іншого боку, виникнення того чи іншого неврозу визначається характером психічної травми, яка може бути гострою, одномоментної (наприклад, раптова смерть близької людини) або довгостроково існуючої несприятливою ситуацією (конфліктна напружена обстановка в сім’ї, на роботі). Проте, в будь-якому випадку, психогенна ситуація повинна бути емоційно значущою для хворого, представляти певну життєву цінність. Крім цього, неврозчастіше виникає у осіб, які перенесли психічну травму в дитячому віці, які виховувалися у несприятливих сімейних умовах, які часто хворіють соматичними хворобами.

Невроз – це функціональний розлад, тобто оборотний (зникає сам через деякий час після дії психічної травми або піддається повному лікуванню). Хворі усвідомлюють факт психічного розлади і критично оцінюють свій стан.

Вітчизняні психіатри зазвичай виокремлюють три основні форми неврозів: неврастенію, істеричний невроз і невроз нав’язливих станів.

Етіологія неврозів

Важливим чинником, що викликає неврози виступають конфлікти людини, як внутрішні, так і зовнішні. До зовнішніх відносимо дію певних обставин, які викликають травму психологічного плану, а також тривале емоційне перенапруження і зачіпають інтелектуальну сферу психіки. Невроз – є нормою наших днів і він міцно увійшов у наше життя з часів Фрейда. В даний час вже не виникає питання в достовірності його існування, існує питання щодо людини до свого стану (неврозу) і душевним проблемам. Деякі звеличують свої страждання, а також облагороджують їх, знаходячи в них свій сенс. А інші страждають від них все своє свідоме життя, а також намагаються тримати їх на ігнорі, або по своєму витлумачити, але частіше тікають від них в роботу або в релігію, в інших людей, у фантазії, в хвороби, в алкоголь і так забуваються. Невроз відносять до тимчасових функціональних порушень нервової системи, які виникають під дією гострих, а також тривалих психотравмуючих чинників. Причини неврозів – перевтома, екологічна втома, вплив радіації, перенесені важкі захворювання. І.П. Павлов характеризував невроз, як захворювання хронічне з порушенням вищої нервової діяльності, що виникло після перенапруження в корі великих півкуль. Інші психоаналітичні теорії вважають невроз, а також його симптоматику наслідком психологічного глибинного конфлікту. Вважається, що цей конфлікт зароджується в умовах соціальної ситуації і вона заважає задоволенню базисних потреб, а також становить небезпеку або загрозу для свого майбутнього, яку він намагається, але ні як не може подолати або змінити. Зигмунд Фрейд вважав, що походженням невроз зобов’язаний протиріччям, що виникають з причини інстинктивного потягу (Воно) і забороною Понад-Я. Ця заборона являє мораль, а також закони моральності, які закладені в людини ще з дитинства. Карен Хорні стверджувала, що невроз виступає захистом від несприятливих соціальних факторів. Це можуть бути приниження, батьківська контролююча любов, соціальна ізоляція, зневажливе, а також агресивна поведінка батьків по відношенню до дитини. Щоб якось захиститися, у дитини формується своєрідний захист: від людей, далі рух до людей, а також проти людей. Рух від людей виступає потребою у свободі, незалежності, на віддалі від людей. Рух до людей включає собою потребу в любові, підпорядкуванні, в захисті. Рух ж проти людей є потребою в славі, в тріумфі над самими людьми, в успіху, у визнанні; в тому, щоб самостійно справлятися з життям і бути сильним. У кожного невротика існує всі три типи, але тільки один домінує, тому людей, які страждають від неврозу ділять на відокремлених, підлеглих, агресивних. На сьогоднішній день виділяють психологічні фактори розвитку неврозів, під якими розуміються особливості та умови розвитку особистості, а також виховання, рівень домагань і взаємини з соціумом; і біологічні фактори, під якими розуміється функціональна недостатність певних нейрофізіологічних, а також нейромедіаторних систем, що роблять захворілих сприйнятливими до психогенних впливів.

Дата добавления: 2015-11-28 | Просмотры: 376 | Нарушение авторских прав