АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Лікування неврозів

Безліч методів і прийомів лікування неврозів допомагають впоратися з цим захворюванням. У лікуванні неврозів успішно використовують психотерапію, а в більш важких варіантах медикаментозне лікування. Думка лікарів таке, що доцільно усвідомлення пацієнтом своїх протиріч, побудова більш точної картини своєї особистості. Основним завданням психотерапії виступає допомогу хворому в усвідомленні тих взаємозв’язків, які визначили розвиток неврозу. Буде результат в психотерапії, якщо хворий реально співвіднесе свій життєвий досвід з ситуацією, через яку вони вступили в протиріччя, і проявилася хвороба. Важливо привернення уваги захворілого до його особистих суб’єктивних переживань, а також до зовнішніх умов соціального середовища. Але Карен Хорні стверджувала, що одних усвідомлень протиріч категорично недостатньо, дуже важливо створити психотерапевтичні умови, які змінять особу і дозволять їй назавжди забути невротичні способи захисту від зовнішнього світу. Лікування неврозів включає безліч методів. До них відносимо посильні фізичну навантаження – фізичні вправи (аеробіка, плавання, біг, швидка ходьба). Все це стимулює роботу серця і збагачує його киснем. Фізичні заняття проводимо до 5 разів на тиждень по 15 хвилин. Методи лікування неврозів включають кольоротерапію. Правильно вибраний колір для мозку – це корисно, як і вітаміни для організму. Для гасіння у себе гніву, роздратування – уникайте червоний колір. У момент настання поганого настрою виключіть з гардероба чорні, темно- сині тони, оточуйте себе світлими і теплими тонами. Для зняття напруги дивіться на блакитні, зеленуваті тони. Замініть в будинку шпалери, підберіть відповідний декор. Ефективним методом лікування неврозу вважають музикотерапію, яку підбирають відповідно до настрою, потім музику змінюють у бік зміни бажаного настрою. Так радив Бехтерєв. Сильний ефект і хороший результат дає нескладна музика – пісні, романси. Французькі дослідники так радять скористатися механізмом дії музики. Спочатку визначаємо мелодію, що відповідає за душевний стан на даний момент. Далі підбирається мелодія, здатна протистояти дії першої композиції, нейтралізуючи її. При виборі другої мелодії керуються тим, щоб вона була повітряна, світла: дає бажане розраду і вселяє надію. При виборі третього композиції підбирають музику з найбільшою за силою емоційного впливу. Музика повинна бути динамічною, нести впевненість, волю і мужність. Методи лікування неврозів включають і гастрономічний метод. Доставляйте собі задоволення за допомогою їжі. Вуглеводи, що містяться в тортах, солодощах – добре заспокоюють. Бажаний результат дає і білкова їжа (морепродукти, м’ясо курки, молода телятина, яловичина), але уникайте вживати каву, міцний чай, напій “Кока-Кола” і йому подібні. Існує прямий зв’язок з великим прийомом цих напоїв і тривогою, депресією, а також дратівливістю.

Висновок

Неврози в дитячому віці є клініко-психологічним вираженням проблем родини в трьох поколіннях: прабатьків, батьків і дітей. У цих поколіннях відбувається відносне зменшення виразності характерологічних змін, найбільшою мірою представлених у прабатьківській родині, і збільшення невротичних, емоційних у своїй основі і психогенних по своєму походженню змін особистості. Центром перехрещення характерологічних і невротичних змін в сім'ї є батьки дітей з неврозами.
Зміни особистості у батьків передують розвитку неврозу у дітей, сприяючи виникненню конфліктних відносин у родині і несприятливо відбиваючись на їх вихованні. У зв'язку з цим виділяються егоцентризм, що утрудняє прийняття дитини та її індивідуальності і емпатичний контакт з нею надалі; тривожність, що лежить в основі гіперопіки; внутрішня конфліктність, що ускладнює відносини в родині; а також зайва принциповість, що веде до негнучкості і надмірного контролю у відносинах з дітьми.
Головним патогенним аспектом відношення батьків є те, що вони мимоволі використовують дітей для вирішення своїх особистісних проблем і кризових ситуацій у родині. Тут і одностороннє прив'язування дитини до себе, що запобігає страху самотності, і конфліктне неприйняття в ньому рис темпераменту і характеру іншого з батьків, гіперопіка, що зменшує почуття занепокоєння, ефективність у поводженні з дітьми, розряджають емоційну напругу батьків.
Якщо гіперсоціалізація і сенситивність в тій чи іншій мірі притаманні обом батькам, то тривожність – переважно матері, батьку ж більш властива недовірливість. Разом це утворює тривожно-недовірливу констеляцію рис характеру батьків.

Дата добавления: 2015-11-28 | Просмотры: 370 | Нарушение авторских прав