Контроль знань і розподіл балів, які отримують студенти
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Навчально-науковий центр «Інститут біології»
Кафедра цитології, гістології та біології розвитку
«ЗАТВЕРДЖУЮ»
Заступник директора
з навчальної роботи
_______________Подобайло А.В.
«____»____________2013 року
РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
ПАТОЛОГІЯ КЛІТИН_
Для студентів
Галузь знань 0401 «Природничі науки»
Напрям підготовки 6.040102 «Біологія»
(заочна форма навчання)
КИЇВ – 2013
Робоча програма 6.04010201 «Біологія»
для студентів напряму підготовки 6.040102 «Біологія» (заочна форма навчання).
«____» ______________ 2013 року - ___с.
Розробники: Пазюк Любов Михайлівна, доц., канд. біол. наук
Робоча програма дисципліни “Патологія клітин” затверджена на засіданні кафедри цитології, гістології та біології розвитку
Протокол № від “ ” 20 13 року
Завідувач кафедри цитології, гістології та біології розвитку
_____________________ (Дзержинський М.Е.)
«_____» ___________________ 20 13 року
Схвалено науково - методичною комісією факультету/інституту (методичною комісією коледжу за напрямом підготовки 6.040102 «Біологія» (заочна форма навчання)
Протокол від «30» серпня 2013 року № 1
Голова науково-методичної комісії ____________________ (Кілочицький П.Я.)
«_____» _________________ 20___ року
© Пазюк Л.М., 2013 рік
© ______________, 20___ рік
© ______________, 20___ рік
ВСТУП
Навчальна дисципліна «Патологія клітин» є складовою освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» галузі знань 0401 «Природничі науки» з напряму підготовки 6.04010201 «Біологія».
Дана дисципліна є дисципліною за вибором циклу професійної та практичної підготовки з напряму підготовки 6.04010201 «Біологія».
Викладається на у 10 семестрі на 5 курсі заочної форми навчання (2 кредита ECTS) в обсязі 72 год., зокрема: лекції - 8 год., практичні – нема, семінарські заняття – нема, лабораторні – нема, самостійна робота – 64 год. У курсі передбачено 2 змістових модулі та 2 модульні контрольні роботи. Завершується дисципліна іспитом.
Мета дисципліни -детальне вивчення проявів структурних та функціональних змін, які виникають у клітинах в процесі альтерації на ультраструктурному, клітинному, тканинному, органному та організмовому рівнях.
Завдання дисципліни –
1. Сформулювати уявлення про роль порушення транспортної, церебральної та ендокринної систем організму у розвитку перших проявів альтерації клітин, тканин, органів.
2. Навчити оцінювати та описувати ультраструктурні зміни в будові клітини при різних патологічних станах.
3. Виявляти, розрізняти й аналізувати на макро- і мікроскопічному рівні різні види дистрофій, атрофій і некрозів.
3. Навчити використовувати і проводити комплексні методи дослідження для виявлення і класифікації різних видів компенсаторно-пристосувальних реакцій.
4. Розрізняти й аналізувати характер запалення та розвиток імунопатологічних процесів в організмі.
Структура курсу
В результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
знати:
1. Особливості ультраструктурної патології клітин та дистрофічні зміни гістологічної будови тканин та органів.
2. Відмінності між апоптозом та різними видами некрозу.
3. Характер впливу порушення крово- та лімофообігу на функціональний стан клітин, тканин, органів та особливості компенсаторно-пристосувальних реакцій організму.
4. Морфо- і патогенез запалення та розвиток імунопатологічних процесів в організмі.
вміти:
1. На підставі даних аутопсії, біопсії, операційного та експериментального матеріалу визначати етіологію, морфо- і патогенез для прогнозування наслідків альтерації для клітин, тканин, органів, організму.
2. В умовах лабораторії на підставі мікроскопії та результатів біохімічних досліджень оцінювати характер дистрофічних змін гістологічної будови тканин та органів, цитологічні особливості смерті клітин.
3. Уміти аналізувати дані мікроскопії та біохімічних досліджень, робити патогістологічний опис препаратів клітин, тканин, органів за умов розвитку патології.
4. Розрізняти і передбачати можливість розвитку того чи іншого виду компенсаторно-пристосувальної реакції
5. Використовуючи методи лабораторної діагностики аналізувати стадії запалення ті різні імунопатологічні стани органів центральної та периферичної імунної системи.
Місце дисципліни ( в структурно-логічній схемі підготовки фахівців відповідного напряму). Навчальна дисципліна «Патологія клітин» є складовою професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр" за напрямом підготовки «біологія» для отримання уявлення про патологічні зміни клітин і тканин при дії патогенних чинників, а також є базовою для засвоєння знань і вмінь зі спеціальних дисциплін у системі підготовки освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр», зокрема таких як «Клітинні механізми онкогенезу», «Порівняльна цитологія» і «Порівняльна гістологія», «Цитофізіологічні аспекти дії лікувальних засобів» тощо.
Зв’язок з іншими дисциплінами.
Основою для вивчення дисципліни «Патологія клітин» є нормативні курси на 3 і 4 курсі навчання – «Загальна цитологія» і «Гістологія». У подальшому знання та вміння дисципліни «Патологія клітин» будуть використовуватися для спеціальних дисциплін у системі підготовки освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр», зокрема таких як «Порівняльна гістологія» і «Порівняльна цитологія», «Клітинні механізми онкогенезу» і «Цитофізіологічні аспекти дії лікувальних засобів» тощо.
Контроль знань і розподіл балів, які отримують студенти
Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою. У змістовий модуль 1 (ЗМ1) входять теми 1 - 2, а у змістовий модуль 2 (ЗМ2) – теми 3 - 4. Обов’язковим для іспиту є успішна здача 2 модульних контрольних, по кожній не менше 40% правильних відповідей.
Оцінювання за формами контролю:
| ЗМ1
| ЗМ2
| Min –20балів
| Max.– 30 балів
| Min.–20балів
| Max.–30 балів
| Знання патогістологічних препаратів
| „5” х 1 = 5
| „5” х 2 = 10
| „5” х 1 = 5
| „5” х 2 = 10
| Модульна контрольна робота* 1
|
|
|
|
| Модульна контрольна робота 2
|
|
|
|
|
„5” – мінімальна/максимальна оцінку, яку може отримати студент.
1–мінімальна/максимальна залікова кількість робіт чи завдань.
* –усі модульні контрольні роботи (МКР) мають розрахунково-аналітичний характер.
|
Для студентів, які набрали сумарно меншу кількість балів ніж критично-розрахунковий мінімум – 40 балів для отримання іспиту обов’язковим для здачі є підсумковий тест на залишок балів рейтингу.
У випадку відсутності студента з поважних причин відпрацювання та перездачі МКР здійснюються у відповідності до «Положення про порядок оцінювання знань студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу» від 1 жовтня 2010 року.
При простому розрахунку отримаємо:
| Змістовий
модуль 1
| Змістовий
модуль 2
| іспит
| Підсумкова оцінка
| Мінімум
|
|
|
|
| Максимум
|
|
|
|
| При цьому, кількість балів:
· 1-34 відповідає оцінці «незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням дисципліни;
· 35-59 відповідає оцінці «незадовільно» з можливістю повторного складання;
· 60-64 відповідає оцінці «задовільно» («достатньо»);
· 65-74 відповідає оцінці «задовільно»;
· 75 - 84 відповідає оцінці «добре»;
· 85 - 89 відповідає оцінці «добре» («дуже добре»);
· 90 - 100 відповідає оцінці «відмінно».
·
Шкала відповідності (за умови іспиту)
За 100 – бальною шкалою
| За національною шкалою
| 90 – 100
|
| відмінно
| 85 – 89
|
| добре
| 75 – 84
| 65 – 74
|
| задовільно
| 60 – 64
| 35 – 59
|
| не задовільно
| 1 – 34
|
|
|
Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 485 | Нарушение авторских прав
|