АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ. В схемах генераторів використані транзистори: Q1-2N3020 у схемі 5 а), Q1-2N3903 у схемі 5 б), Q1, Q2 -BC107A у схемі 5 в)

В схемах генераторів використані транзистори: Q1-2N3020 у схемі 5 а), Q1-2N3903 у схемі 5 б), Q1, Q2 -BC107A у схемі 5 в), а також джерела живлення V1-9В у схемі 5 а), в) і V1-12В у схемі 5 б).

Проведемо аналіз часових залежностей вхідних та вихідних та інших характеристик, для цього виберемо з меню команд Анализ/Переходные процессы. Задамо параметри аналізу для кожної схеми генератора: див. рис.6. для схеми 5 а), див. рис.7. для схеми 5 б), див. рис.8. для схеми 5 в),. Мінімальні та максимальні значення величин по осях X таY(XRange та YRange) при першому запуску рекомендується встановити Auto, оскільки нам невідомо верхня межа значень у заданих вузлах, або згідно рекомендованого прикладу див.рис.7.

Рис.6. Вікно аналізу перехідних процесів у схемі5 а).

Рис.7. Вікно аналізу перехідних процесів у схемі5 б).

Рис.8. Вікно аналізу перехідних процесів у схемі5 в).

Після натискання кнопки Запуск ми отримаємо на екранівіртуальні залежності напруги від часу в заданих вузлах схеми.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 491 | Нарушение авторских прав