АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Зовнішня будова мозочка

Прочитайте:
  1. Анатомічна будова зубів різцевої групи верхньої і нижньої щелепи.
  2. Анатомічна будова кістки
  3. Будова i з’єднання кiсток грудного пояса
  4. Будова i з’єднання кiсток передплiччя та кистi
  5. Будова автономної нервової системи.
  6. Будова гіпоталамуса.
  7. Будова гіпоталамусу III шлуночка та ретикулярної формації
  8. Будова глотки, її зв’язок із сусідніми органами.
  9. Будова голівки зрілого плода
  10. Будова довгастого мозку

(morphologia externa cerebelli)

Мозочок має:

- тіло мозочка (corpus cerebelli), яке складається з:

- двох півкуль мозочка (hemispheria cerebelli);

- черв’яка мозочка (vermis cerebelli), який розміщений між ними;

- долинку мозочка (valecula cerebelli) в якій розміщений довгастий мозок (medulla oblongata);

- черв’як мозочка (vermis cerebelli), який має такі частини (по колу зверху донизу):

- язичок мозочка (lingula cerebelli);

- вершину (culmen);

- схил (declive);

- листок черв’яка (folium vermis);

- горб (tuber);

- піраміду (pyramis);

- вузлик (nodulus);

- щілини мозочка (fissurae cerebelli), які є численними і різними за глибиною; вони пронизують півкулі мозочка (hemispheria cerebelli) та черв’як мозочка (vermis cerebelli). Є такі щілини:

- горизонтальна щілина (fissura horizontalis), яка поділяє мозочок на:

- вентральну частину (pars ventralis);

- дорсальну частину (pars dorsalis);

- міжпівмісяцева щілина (fissura intersemilunaris);

- задня верхня щілина (fissura posterior superior);

- задньобічна щілина (fissura posterolateralis);

- передпірамідна щілина (fissura prepyramidalis);

- друга щілина (fissura secunda).

Листки мозочка (folia cerebelli) розміщені між щілинами мозочка.

Щілини мозочка (fissurae cerebelli) поділяють мозочок (cerebellum) на такі частки і часточки:

1 Передню частку мозочка (lobus cerebelli anterior), що відділена від задньої частки мозочка (lobus cerebelli posterior) першою щілиною (fissura prima) і складається з:

- часточок черв’яка (lobuli vermis), до яких належать:

- язичок мозочка (lingula cerebelli);

- центральна часточка (lobulus centralis);

- вершина (culmen);

- часточок півкуль, до яких належать:

- крило центральної часточки (ala lobuli centralis);

- передня чотирикутна часточка (lobulus quadrangularis anterior).

Передня частка мозочка майже повністю складається з передньої чотирикутної часточки (lobulus quadrangularis anterior), що доповнена спереду центральною часточкою (lobulus centralis), яка представлена крилами центральної часточки (alae lobuli centralis).

Передня чотирикутна часточка (lobulus quadrangularis anterior) має:

- задню частину; дорсальну частину (pars posterior; pars dorsalis);

- передню частину; вентральну частину (pars anterior; pars ventralis).

Передня частка мозочка (lobus cerebelli anterior) належить до давнього мозочка (paleocerebellum), отримує волокна пропріоцептивної чутливості від спинномозково-мозочкових шляхів, і тому має ще назву – спинномозкомозочок (spinocerebellum), який підтримує тонус м’язів, контролює сили гравітації та інерції.

2 Задню частку мозочка (lobus cerebelli posterior), яка є більшою частиною нового мозочка (neocerebellum).

До задньої частки мозочка (lobus cerebelli posterior) йдуть мостомозочкові волокна (fibrae pontocerebellares) від ядер мосту (nuclei pontis), тому ця частка ще називається мостомозочок (pontocerebellum), який забезпечує тонку синхронізацію м’язового тонусу при свідомих рухах.

До складу задньої частки мозочка (lobulus cerebelli posterior) належать (зверху вниз):

- часточки півкуль, до яких належать:

- проста часточка, або задня чотирикутна часточка (lobulus simplex; lobulus quadrangularis posterior);

- верхня півмісяцева часточка (lobulus semilunaris superior);

- нижня півмісячева часточка (lobulus semilunaris inferior);

- присерединна часточка; тонка часточка (lobulus paramedianus; lobulus gracilis);

- двочеревцева часточка (lobulus biventer);

- мигдалик мозочка (tonsilla cerebelli).

Є часточки черв’яка (lobuli vermis), до яких відносять:

- схил (declive);

- листок черв’яка (folium vermis);

- піраміду (pyramis);

- горб (tuber);

- язичок (uvula).

3 Клаптиково - вузликову частку (lobus flocculonodularis), яка філогенетично належить до стародавнього мозочка (archicerebellum).

Ця частка (lobus flocculonodularis) функціонально пов’язана з присінковими ядрами VIII пари черепних нервів за допомогою присінково-мозочкових волокон (fibrae vestibulocerebellares), ще називається присінко-мозочком (vestibulocerebellum), розміщена знизу мозочка під задньобічною щілиною (fissura posterolateralis) та забезпечує рівновагу тіла людини.

Клаптиково-вузликова частка (lobus flocculonodularis) складається з:

- клаптика (flocculus);

- вузлика (nodulus);

- ніжки клаптика (pedunculus flocculi), яка з’єднує клаптик з вузликом.


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 564 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)