Будова глотки, її зв’язок із сусідніми органами.
Їжа з порожнини рота потрапляє у глотку. Крім того, через глотку проходить повітря з порожнини носа в гортань і навпаки. Розміщена глотка спереду тіл шийних хребців, а на рівні VI шийного хребця переходить у стравохід.
Глотка має верхню, задню, передню та бічні (праву і ліву) стінки.
Верхню стінку глотки називають ще склепінням глотки. Вона щільно з'єднана з основою черепа за допомогою добре вираженої фасції.
Задня стінка глотки відокремлюється від шийних хребців передхребтовою фасціальною пластинкою та жировою тканиною.
До бічних стінок глотки, які визначаються лише у верхній частині глотки, прилягають великі кровоносні судини та нерви.
На передній стінці глотки є отвори, крізь які порожнина глотки сполучається з порожниною носа (хоани), рота (перешийок зіва) та гортані (вхід у гортань).Порожнину глотки умовно поділяють на носову, ротову та гортанну частини.
Носова частина глотки за допомогою хоан сполучається з порожниною носа. З боків у носову частину глотки відкриваються також глоткові отвори слухових (Євстахієвих) труб, крізь які порожнина глотки з'єднується з барабанною порожниною середнього вуха. Це потрібно для вирівнювання тиску між зовнішнім середовищем та порожниною середнього вуха.
Ротова частина глотки розміщується від піднебінної завіски до входу в гортань. Крізь зів вона сполучається з порожниною рота. При ковтанні м'яке піднебіння набуває горизонтального положення, і їжа не потрапляє в носову частину глотки.
Гортанна частина глотки розташована позаду гортані і простягається до нижнього краю перснеподібного хряща, де переходить у стравохід. Крізь отвір, обмежений надгортанником та черпакувато-надгортанними складками, глотка сполучається з гортанню. На бічній стінці гортанної частини глотки розміщені значні заглиблення — грушоподібні закутки, в яких можуть затримуватися шкаралупки зерняток, горошинки, риб'ячі кістки тощо.
Стінка глотки складається з трьох оболонок.
Зовнішня оболонка побудована із сполучної тканини.
Найскладнішою за будовою та функцією є м'язова оболонка глотки, що складається з п'яти м'язів та сполучнотканинних утворів — швів. До м'язів, що піднімають глотку, відносять шилоглотковий та трубно-глотковий м'язи.
Шилоглотковий м'яз формою нагадує віяло. Починається від шилоподібного відростка скроневої кістки. Переважна більшість його волокон вплітається між волокнами верхнього та середнього м'язів — стискачів глотки, а менша — прикріплюється до верхнього краю щитоподібного хряща. Функція: піднімає глотку.
Трубно-глотковий м'яз починається разом з піднебінно-глотковим м'язом у нижньому відділі глотки і прикріплюється до нижнього краю внутрішньої пластинки хряща слухової труби. Функція: піднімає разом з піднебінно-глотковим м'язом нижню частину глотки.
До складу м'язів, що стискують глотку, входять верхній, середній та нижній м'язи — стискачі глотки.
Верхній м'яз — стискач глотки починається від присередньої пластинки крилоподібного відростка, крилонижньощелепного шва, нижньої щелепи та поперечного м'яза язика. Пучки м'яза йдуть дугоподібно назад та присередньо, по серединній лінії тіла з'єднуються з пучком протилежного м'яза і утворюють шов глотки. У верхньому м'язі —стискачі глотки розрізняють крилоглоткову, щічно-глоткову, щелепно-глоткову та язикоглоткову частини. Функція: звужує порожнину глотки.
Середній м'яз — стискач глотки починається від великого рогу під'язикової кістки та шилопід'язикової зв'язки. Пучки м'яза йдуть угору, частково покривають нижню частину верхнього стискача глотки і закінчуються у шві глотки. Цей м'яз також поділяють на частини: щелепно-глоткову та ротоглоткову. Функція: звужує порожнину глотки.
Нижній м'яз — стискач глотки починається від зовнішньої поверхні щитоподібного хряща гортані та від бічної поверхні перснеподібного хряща гортані. Верхні пучки м'яза лежать поверх нижньої частини середнього стискача глотки. Як і вищезгадані м'язи, його поділяють на щито-глоткову та перснеглоткову частини. Волокна м'яза прикріплюються до шва глотки. Функція: звужує порожнину глотки.
Порожнина глотки сполучається:
1) з порожниною носа через хоани,
2) з барабанною порожниною (середнє вухо) через отвори слухових (євстахієвих) труб, які знаходяться на бічній стінці глотки;
3) з порожниною рота через зів;
4) з гортанню через вхід у гортань;
5) із стравоходом (глотка безпосередньо продовжується у стравохід).
Під м'язовою оболонкою глотки лежить підслизовий шар, в товщі якого знаходяться глоткові залози та скупчення лімфатичних вузликів, що утворюють носоглотковий і трубні мигдалики (функція цих утворів подібна до функції піднебінних мигдаликів).
Слизова оболонка глотки є продовженням слизової оболонки порожнини носа та рота, тому в носовій частині глотки вона вкрита псевдобагатошаровим війчастим епітелієм, а в ротовій та гортанній частинах — багатошаровим плоским епітелієм.
Глотка виконує кілька важливих функцій. Так, в її ротовій частині перехрещуються дихальний та травний шляхи. З порожнини носа повітря проходить через хоани в гортань. При цьому м'яке піднебіння опускається, а надгортанник піднімається. Коли їжа, завдяки скороченню м'язів порожнини рота, потрапляє на корінь язика, м'яке піднебіння піднімається і повністю закриває знизу вхід у носову частину глотки. Харчова грудка проштовхується в глотку, а надгортанник закриває вхід до гортані. М'язи глотки послідовно скорочуються і проштовхують їжу у стравохід.
Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 1395 | Нарушение авторских прав
|