 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Печінкова часточка
Печінкові часточки (6.15) мають форму шестигранної призми із плоскою основою та опуклою вершиною, з шириною до 1,5 мм і дещо більшою висотою. До їх складу входять печінкові клітини – гепатоцити, кровоносні судини і жовчні протоки. Печінкові клітини – гепатоцити – мають багатогранну форму. 2 ряди гепатоцитів, між якими розташовані жовчі капіляри, утворюють печінкові балки. Кожний гепатоцит у печінковій балці має дві робочі поверхні: біліарну і васкулярну. Біліарна поверхня обернена до просвіту жовчного капіляра і секретує жовч. Васкулярна поверхня обернена до кровоносного капіляра (гемокапіляра). Нею гепатоцити виділяють глюкозу, білки, сечовину і інші речовини. Жовч у часточці тече від її центру до периферії. Особливостю кровопостачання печінки є те, що вона отримує кров з двох судин, які входять у її ворота. Це ворітня вена і печінкова артерія. Ворітня вена збирає кров від усіх непарних органів черевної порожнини і приносить у печінку речовини, що всмокталися в кишках, і є необхідними для процесу життєдіяльності. Печінкова артерія несе від аорти кров, багату на кисень. Ці дві судини розташовані поруч і в паренхімі печінки розгалужуються на більш дрібні судини: часткові, сегментарні, міжчасточкові, навколочасточкові, міжчасточкові вени та артерії. Міжчасточкова вена та артерія супроводжується жовчними протоками і разом вони утворюють так звану печінкову тріаду. Міжчасточкові вени та артерії йдуть уздовж бічних граней часточок, а навколочасточкові оперізують часточки на різних рівнях і дають початок гемокапілярам. Венозні й артеріальні гемокапіляри на периферії часточки зливаються, утворюючи синусоїдні капіляри, по яких тече змішана кров у напрямку від периферії до центру часточок. Синусоїдні капіляри йдуть радіально між тяжами печінкових клітин - печінковими балками - і зливаються в центральну вену. Кров виходить з часточок івпадає у збірні або підчасточкові вени, які розміщуються між печінковими часточками. Підчасточкові вени, зливаючись між собою, формують гілки печінкових вен, які у кількості 3-4 виходять з печінки і впадають у нижню порожнисту вену. Кров у печінковій часточці тече від периферії до центру, а жовч – від центру до периферії. ЖОВЧНИЙ МІХУР І ЖОВЧНІ ПРОТОКИ Жовчний міхур (vesica fellea) (6.3) (6.1) має грушоподібну форму. Він розташований у передньому відділі правої поздовжньої борозни печінки. Його розширена частина - дно дещо виходить з-під переднього краю печінки. Дно продовжується у тіло міхура, яке звужується в його шийку. З шийки виходить міхурова протока довжиною близько 3,5 см (6.4). Вона зливається із загальною печінковою протокою, утворюючи загальну жовчну протоку. Остання відкривається в низхідну частину дванадцятипалої кишки разом з протокою підшлункової залози, де утворюється розширення - печінково-підшлункова ампула. Загальна жовчна протока має довжину близько 7 см і проходить разом з печінковою артерією і ворітньою веною між листками печінково-дванадцятипалої зв'язки. Циркулярний шар м'язових волокон стінки жовчної протоки утворює м'яз-стискач, який регулює надходження жовчі в кишку. В ділянці ампули є ще м'яз-стискач ампули. Лише нижня поверхня жовчного міхура покрита очеревиною. Його дно прилягає до передньої черевної стінки в ділянці стикання правого прямого м'яза живота і реберної дуги. Стінку його становить також м'язовий і слизовий шари. Останній має численні складки. Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 2420 | Нарушение авторских прав |