Підшлункова залоза(pancreas)(6.8) (6.17) одна з найбільших залоз тіла людини. Довжина її у дорослого 16—22 см, ширина близько 4 см, маса 70—80 г.
Підшлункова залоза розміщена позаду шлунка, в заочеревинному просторі, біля задньої черевної стінки, на рівні тіла І або II поперекового хребця. Залоза лежить поперечно до хребтового стовпа таким чином, що 1/3 знаходиться праворуч від серединної площини тіла, а 2/3 — ліворуч.
Підшлункова залоза має три частини: голівку, тіло та хвіст:
- - голівка розміщена в підкові дванадцятипалої кишки і є найбільшою частиною залози;
- - тіло має тригранну форму і три поверхні: передню, задню та нижню. Передня поверхня покрита очеревиною і прилягає до черевної частини аорти та до черевного сплетення, а нижня розташована нижче від кореня брижі поперекової ободової кишки;
- - хвіст підшлункової залози досягає селезінки (6.8).
Вздовж усієї товщі підшлункової залози розміщена підшлункова протока, в яку відкриваються протоки часточок залози (6.18).Часточки залози (видимі простим оком) розмежовані прошарками пухкої волокнистої сполучної тканини. В цих перегородках розміщені судини, нерви та міжчасточкові вивідні протоки. Останні утворюються після злиття внутрішньочасточкових проток, кожна з яких починається від ацинуса (структурно-функціональної одиниці залози), де й виробляються травні ферменти.
Підшлункова протока відкривається разом із загальною жовчною протокою на великому сосочку дванадцятипалої кишки. Іноді підшлункова залоза має додаткову підшлункову протоку(6.7), яка відкривається на малому сосочку дванадцятипалої кишки. Таким чином, підшлункова залоза виділяє у просвіт дванадцятипалої кишки підшлунковий сік, який містить ряд ферментів (трипсин, амілазу, ліпазу, мальтазу та ін.), що розщеплюють білки, жири та вуглеводи. Ця функція залози називається екзокринною.
Крім того, в підшлунковій залозі є особливі скупчення залозистих клітин —острівці підшлункової залози(6.16), вкраплені між ацинусами залози. Секрет цих залозистих клітин (інсулін) надходить безпосередньо в кров. Інсулін впливає на цукрозатримну функцію печінки. В разі зменшення або припинення виділення інсуліну печінка втрачає здатність затримувати цукор, концентрація його в крові зростає, а це призводить до захворювання на цукровий діабет. Ця функція підшлункової залози називається ендокринною.