АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Будова, функції та розвиток спинного мозку.

Прочитайте:
  1. E. - Бічний ріг сірої речовини спинного мозку на рівні СVIII – ThI.
  2. E. - Зарощення водопроводу головного мозку.
  3. E. - Кутова закрутка тім’яної частки великого мозку.
  4. II. Завдання і функції спеціального будинку-інтернату
  5. II. Завдання та функції відділення і порядок надання соціальних послуг
  6. VII. БОЕВЫЕ ПОВРЕЖДЕНИЯ ПОЗВОНОЧНИКА И СПИННОГО МОЗГА
  7. Анатомія спинного мозку
  8. Анатомія спинного мозку
  9. Анатомія та функції сечовивідних шляхів
  10. Анатомо- фізіологічна характеристика білої та сірої речовин спинного мозку.

ЦНС людини складається з спинного та головного мозку.

Спинний мозок розташовується у порожнині хребетного каналу, має форму довгого тяжа (до 45 см з діаметром 10-13 мм), умовно поділяється на 31 сегмент, від кожного з яких відходить одна пара нервів. У центрі спинного мозку знаходиться спинномозковий канал та сіра речовина, а на периферії – біла речовина, яка представлена аксонами, вкритими мієліновою оболонкою.

Спинний мозок поділяється на 5 відділів, або частин: шийний, грудний, поперековий, крижовий і куприковий. Має два потовщення: шийне, пов’язане з іннервацією рук, і поперекове, пов’язане з іннервацією ніг.

Спиний мозок має сегментарну будову. Розрізняють 8 шийних, 12грудних, 5 поперекових, 5 крижових сегментів і 1 куприковий. Спинний мозок закінчується на рівні І-ІІ поперекового хребця, тому рівень розташування сегментів спинного мозку не відповідає однойменним хребцям. Причому поділ на сегменти є функціональним. Кожен сегмент утворює передні і задні корінці. Задні є чутливими, тобто аферентними, передні – руховими, еферентними. Ця закономірність називається законом Белла-Мажанді. Корінці кожного сегмента іннервують три метамери тіла, але в результаті перекривання кожен метамер (фрагмент) іннервується трьома сегментами. Тому при вражені передніх корінців одного сегмента, рухова активність відповідного метамера лише послаблюється.

Основні функції спинного мозку – рефлекторна та провідна. Перша забезпе-чується його нервовими центрами, друга – провідними шляхами.

Усі рефлекси спинного мозку діляться на соматичні, тобто рухові і вегетативні. Соматичні рефлекси поділяються на сухожильні і шкірні. Сухожильні рефлекси виникають при механічному подразненні м’язів і сухожиль. До сухожильних рефлексів відносяться колінний, Ахіллів, ліктьовий та ін., що виникають при механічному подразнені відповідних сухожиль. Шкірні рефлекси зумовлені подразненням рецепторів шкіри, але проявляються руховими реакціями. Ними є підошвенний і черевний. Вегетативні рефлекси спинного мозку діляться на симпатичні і парасимпатичні (рис.1). Ті й інші виявляються реакцією внутрішніх органів на подразнення рецепторів шкіри, внутрішніх органів, м’язів. Вегетативні нейрони спинного мозку людини утворюють нижчі центри регуляції тонусу судин, серцевої діяльності, просвіту бронхів, потовиділення, сечовиділення, дефекації, ерекції тощо.

У спинному мозку знаходяться рефлекторні центри м’язів тулуба, кінцівок та шиї (рефлекси на розтягування м’язів, сухожильні рефлекси), рефлекси підтримання пози, вегетативні рефлекси (сечовиділення, дефекації, статеві).

Провідна функція здійснює взаємозв’язок діяльності спинного і головного мозку і забезпечується висхідними (від спинного до головного мозку) та низхідними (від головного до спинного мозку) провідними шляхами спинного мозку).

У спинному мозку людини розрізняють сіру та білу речовини. Всередині спинного мозку мітиться сіра речовина, утворена тілами нейронів і безмієліновими аксонами. Сіра речовина утворює з кожного боку по два виступи: передні і задні роги. Зовнішня частина спинного мозку – біла речовина, утворена мієліновими аксонами, які здійснюють двосторонні зв’язки між спинним і головним мозком.

Спинний мозок у дитини розвивається раніше головного, але його ріст та диференціація продовжується до 20 років, вага спинного мозку збільшується приблизно у 8 разів у порівнянні з першими днями після народження. Найбільш інтенсивно спинний мозок росте у дітей в період перших 10 років життя.

Моторні нейрони розвиваються раніше, ніж чутливі, тому дітям значно легше копіювати рухи інших, ніж виробляти власні рухові акти.

 

Рис. 1. Симпатичний та парасимпатичний відділи нервової системи.

 


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 948 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)