Загальна характеристика головного мозку та його відділів
Головний мозок людини займає всю порожнину черепа, кістки якого захищають масу мозку від зовнішніх механічних ушкоджень. Середня маса мозку у чоловіків – 1375 г, у жінок – 1275 г. У чоловіків він становить 2 % загальної маси тіла, у жінок – 2,5%. Довгий час панувала думка, що від маси мозку залежать розумові здібності людини: чим більша маса мозку, тим талановитіша людина. Індивідуальні коливання маси головного мозку сучасної людини, незалежно від її обдарованості, досить значні (найчастіше 1100-1700 г). У таких межах була маса мозку І.П. Павлова (653 г), Д.І. Менделєєва (1571 г) та інших талановитих людей. Поряд з цим маса мозку І.С. Тургенєва (2012 г), Байрона (1807г), І.Ф. Шиллера (1785 г) перевищила максимальну масу, а мозок Анатоля Франса (1017 г) мав мінімальну масу, відому для сучасної людини. Найважчий мозок – 2900 г – був виявлений у індивіда, який прожив усього 3 роки. Його мозок у функціональному відношенні був неповноцінним. Отже, поки що прямої залежності між масою мозку та розумовими здібностями людини не виявлено. Але з’ясована гранична маса мозку (900 г), за межею якої він вважається неповноцінним. Загалом ступінь розвитку мозку оцінюють за співвідношенням маси спинного мозку до головного. Так, у кішок це співвідношення становить 1:1, у собак - 1:3, у нижчих мавп - 1:16, у людини - 1:50.
Оболонки головного мозку. Головний мозок, як і спинний, покритий трьома оболонками: м’якою, павутинною і твердою.
М’яка, або судинна, оболонка головного мозку складається з пухкої сполучної тканини, в якій розгалужуються численні судини, що живлять мозок.
Павутинна оболонка головного мозку – тоненька, напівпрозора, не має судин. Вона щільно прилягає до звивин мозку, але не заходить у борозни, внаслідок чого між судинною й павутинною оболонками утворюються під павутинні цистерни, заповнені спинномозковою рідиною, за рахунок якої й відбувається живлення павутинної оболонки.
Тверда оболонка головного мозку – окістя для внутрішньої мозкової поверхні кісток черепа.
Головний мозок керує всією життєдіяльністю цілісного організму, містить вищі нервові аналітико-синтетичні структури, які координують життєво важливі процеси організму, забезпечують адаптацію до мінливих умов та психічну діяльність людини.
Головний мозок умовно поділяється на такі відділи:
- довгастий мозок;
- задній мозок (мозочок та варолієв міст);
- середній мозок (ніжки та дах середнього мозку);
- проміжний мозок (таламус, гіпоталамус, гіпофіз, епіфіз);
- кінцевий мозок (дві великі півкулі).
Довгастий мозок, міст, середній та проміжний мозок разом утворюють стовбур головного мозку.
Головний мозок складається з сірої (тіла нейронів та дендритів) та білої (аксони з мієліновими оболонками) речовин, а також з клітин нейроглії. Головний мозок має 12 пар черепно-мозкових нервів.
Рис. 2. Структура головного мозку.
Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 1453 | Нарушение авторских прав
|