АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Зовнішній ніс

Прочитайте:
  1. В. М”яз, що піднімає задній прохід, зовнішній стискач заднього проходу
  2. Е. Великий сідничий, зовнішній і внутрішній затульні
  3. Зовнішній масаж серця

Зовнішній ніс (nasus externus ) має основу, корінь, спинку, кінчик і крила. Він сполучається із зовнішнім середовищем через ніздрі. Зовнішній ніс має форму тригранної піраміди, основа якої з’єднана з лицевим черепом. Верхня вузька частина носа називається коренем носа, від якого вниз тягнеться спинка носа, що переходить у його кінчик. Бічні поверхні носа випуклі, особливо внизу, нижні рухомі частини яких називають крилами носа. Нижній вільний край крил носа утворює ніздрі. Форма носа залежить від розмірів і форми носових кісток та носових відростків верхньої щелепи, що прилягають до них зовні. Окрім кісток, у формуванні носа беруть участь і хрящі. Виступаючий зовнішній ніс є специфічною ознакою людини, ніс відсутній навіть у людиноподібних мавп, що ймовірніше пов’язано з вертикальним положенням тіла людини, ослабленням жувальної функції і розвитком мови.


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 872 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)