АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ГОРТАНЬ

Гортань (Іаrупх) – непарний порожнистий орган завдовжки 4 см. Гортань знаходиться в ділянці шиї на рівні ІУ-УІ шийних хребців, нижче під'язикової кістки. У дітей гортань розташована вище (на рівні IV шийного хребця), у старшому віці внаслідок ослаблення зв'язок вона опускається до рівня VII шийного хребця. Спереду до гортані прилягають підпід'язикові м'язи і верхній полюс часток щитоподібної залози. Позаду до неї прилягає глотка, а по боках -судинно-нервовий пучок шиї, внизу гортань переходить у трахею.

Стінка гортані складається з:

1) внутрішньої оболонки, яка має назву слизової оболонки і вистелена війчастим епітелієм, у ній відсутні складки (окрім пристінкової та голосової складок), відсутня підслизова основа, містяться залози, які виробляють слиз, лімфоїдна тканина утворює поодинокі лімфатичні вузлики;

2) середньої оболонки, яка складається із хрящів, зв’язок та м’язів.

Скелет гортані утворений парними і непарними хрящами. До парних належать: щитоподібний (утворює передньобічні стінки), перснепо­дібний (розташований у нижньому відділі органа) та надгортанний (прикриває вгорі вхід у гортань) хрящі. Найбільший із них щитоподібний, який складається з двох пластинок, цей хрящ можна промацати. У чоловіків на щито­подібному хрящі виражений гортанний виступ - "Адамове яблуко" - вторинна чоловіча ознака. Меншим за розміром є перснеподібний та надгортанник. Останній міститься позаду від язика і під час ковтання закриває вхід у гортань, завдяки чому їжа не потрапляє в дихальні шляхи. Ззаду знаходяться дріб­ніші парні хрящі: черпакуваті, ріжкуваті, клиноподібні. Всі хрящі з'єднуються між собою суглобами та зв'язками і можуть змінювати своє розташування відносно один одного завдяки м'язам.

М’язи гортані у функціональному відношенні поділяються на:

А) констриктори (м’язи, які звужують порожнину гортані або голосову щілину);

Б) дилататори (м’язи, які розширюють порожнину гортані і голосову щілину);

В) м’язи, які змінюють натягування голосових зв’язок.

3) зовнішню оболонку – адвентиціальну, вона оточує хрящі гортані і містить багато еластичних волокон.

Порожнина гортані має форму піскового годинника, у ній виділяють:

Ø Присінок гортані – проміжок між надгортанником та парними складками слизової оболонки, які розташовуються на бічній стінці й мають назву несправжніх або присінкових складок.

Ø Голосова частина - середній відділ, де на бічних стінках знаходиться дві пари складок: верхні (присінкові) і нижні (голосові). Між ними утворюється заглибина – шлуночки гортані. У товщі голосових складок лежать однойменні зв’язки та голосовий м’яз. Проміжок між правою і лівою голосовими складками називається голосовою щілиною. Це найвужча частина гортані.

Ø Підголосова порожнина – та частина гортані, яка розташовується під голосовими складками.

Голосові зв’язки натягнуті між щитоподібним та черпакуватим хрящами і слугують для голосоутворення, яке відбувається наступним чином: скорочення м'язів призводить до зміни положення хрящів, внаслідок чого ширина голосової щілини і напруження голосових зв'язок теж змінюються. Повітря, що видихається, коливає голосові зв'язки, і виникають звуки. Це коливання відбувається не пасивно під дією струменя повітря, а завдяки взаємодії з голосовими м’язами, скорочення яких відбувається під дією ритмічних імпульсів, що надходять із центрів головного мозку. У членороздільній мові беруть участь також язик, губи, порожнина рота і носа. Розширює голосову щілину задній персне-черпакуватий м'яз, а звужу­ють - поперечний та косий черпакуваті, бічний персне-черпакуватий м'язи. Під час розмови, співу, кашлю гортань зміщується.

ТРАХЕЯ

Трахея (trahеа) - дихальне горло - є продовженням гортані, має форму трубки завдовжки 9-15 см, завширшки 1,5-2,7 см. Трахея розташовується в ділянці шиї і тягнеться від VI шийного хребця до V грудного, де ділиться на два головних бронхи. Це місце називається біфуркацією трахеї. Стінка трахеї складається з 16-20 хрящових півкілець, між якими знаходяться фіброзні зв'язки. Кожне кільце на 2/3 утворене хрящем, а на 1/3 (задня поверхня трахеї) – пучками непосмугованих м’язових волокон, які йдуть у поздовжньому й поперечному напрямках, забезпечуючи рухи трахеї під час дихання, кашлю тощо. Тому задня стінка називається перетинчаста.

Слизова оболонка вистелена миготливим епітелієм і багата лімфоїдною тканиною.

Зовнішня оболонка – адвентиціальна.

У шийному відділі спереду до неї прилягає перешийок щитоподібної залози, ззаду -стравохід, а з боків - сонні артерії.

У грудному відділі спереду трахеї знаходиться груднина, а в дітей - вилочкова залоза (або її залишки у дорослих) і великі судини.

Трахея виконує дихальну функцію.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 942 | Нарушение авторских прав