АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Альвеолярне дерево

Альвеолярне дерево є функціонально-структурною одиницею легені (ацинус – acinus - гроно), де відбувається газообмін між кров’ю, що знаходиться в капілярах легені, і повітрям, яке заповнює легеневі альвеоли.

Отже, ацинус складається з: дихальних (респіраторних) бронхіол, які є дихотомічним розгалуженням кінцевих (термінальних) бронхіол, альвеолярних ходів (відходять радіально від кожної дихальної бронхіоли) і альвеолярних мішечків, якими закінчуються ходи.

Стінки альвеолярних ходів і альвеолярні мішечки побудовані з міхурців – альвеол (це відкриті пухирці), які заповнені повітрям, через тонку стінку яких відбувається газообмін. Внутрішня поверхня альвеол вистелена одношаровим плоским респіраторним епітелієм, що лежить на базальній мембрані. З іншого боку до неї прилягають кровоносні капіляри. В легенях дорослого є від 300 до 500 млн. альвеол, дихальна поверхня яких складає близько 100 м². Зсередини альвеола вкрита тонкою плівкою сурфактанту – це складна суміш фосфоліпідів, білків та глікопротеїдів.

Його значення полягає в тому, що, зменшуючи поверхневий натяг, він запобігає злипанню альвеол під час вдиху, має бактерицидну дію, а також запобігає транссудації рідини з капілярів в альвеоли.

Кровообіг у легенях має свої особливості. Він здійснюється по двох системах судин. Легені отримують артеріальну кров із великого кола кровообігу по бронхіальних артеріях та венозну кров із легеневих артерій, утворюючи мале коло кровообігу. Легенева артерія галузиться в паренхімі легень відповідно до бронхів і утворює капілярну сітку навколо альвеол. Тут відбувається газообмін: кисень з повітря переходить у кров, а вуглекислота – з крові в повітря, що знаходиться в альвеолах. Кров насичується киснем і стає артеріальною.

Капіляри переходять у посткапілярні венули, потім венули і, зливаючись утворюють легеневі вени, по яких тече артеріальна кров до лівого передсердя. Бронхіальні артерії відходять безпосередньо від аорти, постачають бронхи і легеневу паренхіму артеріальною кров’ю.

ПЛЕВРА

Плевра (рlеиrа) - серозна оболонка, яка покриває легені з усіх боків і в ділянці кореня переходить на стінки грудної порожнини, утворюючи навколо легень замкнений плевральний мішок, окремий для кожної легені. Листок плеври, що вистеляє стінки грудної порожнини, мас назву парієтального (пристінкового). Залежно від того, яку ділянку він покриває, розрізняють реброву, діафрагмову та середостінну (медіастинальну) плевру. Плевра, що покриває легені і зростається з їх поверхнею називається вісцеральною (легеневою) плеврою. Між цими двома листками знаходиться щілиноподібна плевральна порожнина, в якій є 1-2 мл серозної рідини для зменшення тертя між листками під час дихання. В ділянках, де одна частина парієтальної плеври переходить в іншу, утворюються синуси (простори) плеври: реброво-середостінний, реброво-діафрагмальний, діафрагмово-середостінний. Вони заповнюються легенями під час дуже глибокого вдиху, за винятком реброво – діафрагмового синуса, куди легені ніколи не заходять. В спокійному стані їхні стінки щільно прилягають одна до одної. Найбільшим є реброво-діафрагмовий синус.

При захворюваннях плеври чи легенів синуси можуть заповнюватися випотом, гноєм, кров’ю.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 2220 | Нарушение авторских прав