Печінка(hepar) - це залозистий орган масою близько 1500 г, який має наступніфункції:
1) 1) травну (виробляє жовч);
2) 2) бар'єрну (нейтралізує отруйні продукти білкового обміну);
3) 3) фагоцитарну (знешкодження непотрібних для організму речовин, які всмоктуються в кишечнику);
4) 4) обмінну (вуглеводи, що всмоктуються в кишечнику, в печінці перетворюються в глікоген, створюючи "депо" глікогену);
5) 5) кровотворну (в ембріональному періоді виробляє еритроцити).
Таким чином, печінка є одночасно органом травлення, кровообігу, усіх видів обміну речовин, деякі автори вказують на її гормональну функцію.
Печінка розташована у верхньому відділі черевної порожнини, в основному в правому підребер'ї, в надчеревній ділянці і незначна її частина - в лівому підребер'ї. У новонароджених печінка займає більшу частину черевної порожнини.
Через загальну жовчну протоку жовч, що виробляється печінкою, надходить у дванадцятипалу кишку.
Печінка має верхню (діафрагмальну) (6.5) опуклу поверхню, яка прилягає до діафрагми, і нижню (вісцеральну) (6.6), яка обернена вниз і прилягає до органів. Ці поверхні відокремлені одна від одної переднім гострим краєм і заднім тупим.
У печінці розрізняють 2 частки: праву – більшу і ліву – меншу, які на діафрагмальній (6.5) поверхні відокремлені серпоподібною зв'язкою печінки. У вільній частині цієї зв'язки знаходиться кругла зв'язка печінки, яка є залишком пупкової вени плода. На вісцеральній (6.6) поверхні межею між правою і лівою частками є ліва поздовжня борозна, в якій спереду лежить кругла зв'язка печінки, а ззаду - венозна зв'язка (залишок венозної протоки у плода).
Права частка на нижній поверхні (6.6) правою поздовжньою і поперечною борознами ділиться ще на квадратну і хвостату частки.
В передньому відділі правої поздовжньої борозни лежить жовчний міхур, а в задньому – нижня порожниста вена.
Поперечна борозна є воротами печінки, куди входять печінкова артерія, ворітна вена, нерви, а виходять лімфатичні судини та загальна жовчна протока. Квадратна частка лежить спереду від воріт печінки, хвостата – ззаду. Органи, які прилягають до вісцеральної поверхні печінки, утворюють на ній втиснення (стравохідне, шлункове, дванадцятипале, ободове, ниркове, надниркове). Відносно очеревини печінка лежить мезоперитонеально (не покрита лише задня поверхня, яка прилягає до діафрагми).
Очеревина, переходячи з діафрагми на печінку, утворює вінцеві (праву та ліву) і серпоподібну зв'язки. В ділянці воріт печінки очеревина переходить на малу кривизну шлунка і дванадцятипалу кишку, утворюючи відповідні зв'язки, що формують малий чепець (сальник). Під очеревиною знаходиться тонка фіброзна капсула (гліссонова капсула).
Структурно-функціональною одиницею печінки, згідно з класичними уявленнями, є печінкова часточка.