АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Будова порожнини рота.

Ротова порожнина має дві частини:

1) 1) присінок

2) 2) власне ротова порожнина

Присінок ротової порожнини - це щілина, яка розташована між губами і щоками ззовні (спереду), а також зубами і яснами зсередини (ззаду). Він при закритому роті сполучається із власне ротовою порожниною простором, який розташований позаду великих кутніх зубів. Ротовий отвір обмежений верхньою та нижньою губами. Губи утворені коловим м'язом рота, який зовні вкритий шкірою, а зсередини - слизовою оболонкою. Слизова оболонка, переходячи на альвеолярні відростки щелеп, утворює вуздечки верхньої і нижньої губ. В ділянці альвеолярних відростків слизова оболонка щільно зростається з окістям, утво­рюючи ясна.

У товщі щік лежить щічний м'яз і жирова клітковина. У дітей жирове тіло щік розвинуте дуже добре. Воно сприяє зменшенню тиску з боку атмосфери під час акту ссання.

Власне порожнина рота спереду і з боків обмежена зубами і яснами, а ззаду переходить у глотку. Верхню стінку порожнини утворює м'яке і тверде піднебіння, нижню - діафрагма рота (щелепно-під'язиковий м'яз). На нижній поверхні ротової порожнини лежить язик, який при закритому роті майже пов­ністю заповнює її і своєю верхньою поверхнею прилягає до піднебіння. Під язиком, по боках від середньої лінії, знаходяться сосочки, на яких відкриваються протоки піднижньощелепної і під'язикової слинних залоз.

Язик - це м'язовий орган, який бере участь у механічній обробці їжі, формуванні харчової грудки, акті ковтання, він є органом смаку і мови. На язиці розрізняють тіло, верхівку, корінь. Верхня поверхня його називається спинкою і складається з двох частин: передня лежить в порожнині рота, а задня спрямована до глотки. На межі між ними знаходиться ямка – сліпий отвір. На слизовій оболонці язика розташовані сосочки, завдяки чому він має бархатний вигляд. Розрізняють ниткоподібні і конусоподібні сосочки (вони знаходяться на кінчику язика і виконують функціїю больової, тактильної і температурної чутливості). На межі із заднім відділом язика лежать валикоподібні, а на кінчику, спинці і краях язика розрізняють грибоподібні та листоподібні сосочки. Вони мають смакові цибулини. На корені і задньому відділі спинки знаходяться лімфоїдні фолікули, які формують язиковий мигдалик.

М’язи язика подідяються на скелетні та власні. До скелетних належать підборідно-язиковий, під’язиково-язиковий та шилоязиковий м’язи, які зміщують язик в різні сторони.

Власні м’язи язика представлені пучками волокон, які переплітаться у взаємно перпендикулярних напрямках і при скороченні змінюють його форму.

Зуби

Зуби розташовані в комірках альвеолярних відростків верхньої та нижньої щелепи. Розрізняють молочні та постійні зуби. Кожний зуб складається з коронки, шийки і кореня. Коронка знаходиться над яснами, шийка охоплюється яснами, а корінь вставлений у зубну альвеолу. Через отвір на верхівці кореня в зуб входять судини та нерви. Всередині зуба знаходиться порожнина, заповнена пульпою. Корені зростаються з поверхнею альвеоли за допомогою окістя, яке багате кровоносними судинами. Основну тканину зуба складає дентин, емаль покриває коронку, а корінь покритий цементом.

За формою коронки розрізняють такі зуби:

- - різці

- - ікла

- - малі та великі кутні зуби

Різці мають долотоподібну коронку і один корінь (їх є по чотири на кожній) щелепі. Ікла мають конусоподібну коронку і один корінь (їх є по два на кожній щелепі). Малі кутні зуби на жувальній поверхні ко­ронки мають два горбики і один корінь, який на кінці може бути роздвоєний (їх є по чотири на кожній щелепі). Великі кутні зуби мають кубоподібну ко­ронку, на жувальній поверхні якої є 3-4 горбики. Верхні зуби мають три корені, нижні - два.

Співвідношення зубів верхньої і нижньої щелеп називається прикусом.

Прорізування молочних зубів починається на 7-му місяці життя. Перши­ми прорізуються медіальні нижні різці. До року прорізується 8 зубів (усі різці). При деяких захворюваннях, наприклад, при рахіті, прорізування зубів затриму­ється. Закінчується прорізування молочних зубів у кінці 2-го року життя. Молоч­них зубів є 20. На кожній половині верхньої і нижньої щелеп є по 5 зубів: 2 різці, 1 ікло і 2 великих кутніх зуби.

Формула молочних зубів на половині кожної щелепи виглядає так:

2.1.0.2

2.1.0.2

Після 6-ти років у дітей молочні зуби замінюються на постійні. Прорізування починається з появи першого великого кутнього зуба і закінчується до 12-13 років. Третій великий кутній зуб називається зубом мудрості і він прорізується у віці 18-20 років. Формула постійних зубів на одній половині верхньої та нижньої щелепи представлена у вигляді дробу:

2.1.2.3

2.1.2.3 (2 різці, 1 ікло, 2 малих і 3 великих кутніх зуби), всього 32 зуби.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 1438 | Нарушение авторских прав