АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Процес травлення

Травна система поділяється на травний канал і залози. Вона забезпечує приймання, механічну та хімічну обробку їжі, всмоктування продуктів її розщеплення й вилучення неперетравлених залишків.

У людини травний канал має довжину 8-10 м і складається з ротової порож­нини, глотки (горла), стравоходу, шлунка, тонкої і товстої кишок.

Травлення - складний фізіологічний процес, під час якого їжа, що потрапи­ла в травний канал, підлягає механічним і хімічним перетворенням, а поживні речовини, які в ній містяться, після деполімеризації всмоктуються в кров і лімфу. У процесі травлення бере участь функціональна система травлення, яка являє собою органи травлення і нервово-гуморальні механізми регуляції. У кожному відділі травної системи послідовно виконуються всі три функції: секре­торна, моторна, всмоктування. Їжа поступово видозмінюється у кожному відділі, між якими існує функціональний взаємозв'язок. Порушення в будь-якому з них призводить до погіршення травлення у наступному.

Поживні речовини - білки, жири, вуглеводи, мінеральні солі, вода і віта­міни, що входять до складу їжі, необхідні для життєдіяльності організму. Вони є джерелом енергії та будівельним матеріалом.

Поживні речовини у тому вигляді, в якому вони вживаються з їжею, не можуть всмоктуватись і використовуватись організмом. Тільки вода, мінеральні солі та вітаміни всмоктуються і засвоюються у вихідному вигляді.

У травному тракті білки, жири і вуглеводи зазнають фізичних перетворень, які полягають у механічній обробці, подрібненні, набуханні і розчиненні. Поживні речовини зазнають і хімічних змін, що відбуваються під впливом ферментів, які містяться всекретах травних залоз – слинних, шлунковому, підшлунковому і кишковому соках Це секреторна функція шлунково-кишкового тракту. Фер­менти. які розщеплюють білки - протеази, жири - ліпази, вуглеводи - карбогідрази. Кількість і співвідношення ферментів у секретах відповідає кількості і характеру спожитої їжі Наприклад, під час приймання багатої на білки їжі в секреті підшлункової залози більше протеаз. У результаті ферментативного роз­щеплення білків утворюються амінокислоти, жирів – жирні кислоти, гліцерин і моногііиериди, вуглеводів – моносахариди. Кінцеві продукти хімічної обробки поживних речовин всмоктуються в кров та лімфу і використовуються клітинами організму як енергетичний і пластичний матеріал. Ця функція шлунково-кишкового тракту називається всмоктуванням. Крім кінцевих продуктів гідролізу поживних речовин, всмоктуються: вода, вітаміни, солі. У кожному відділі травного тракту виконується моторна функція. Вона здійснюється м'язовими волокнами тракту і забезпечує жування, ковтання, перемішуванні їжі з секретами, пересування її, а також видалення з організму неперетравлених решток їжі, деяких токсичних речовин і бактерій.

Наукова розробка багатьох глобальних питань травлення є заслугою російського фізіолога І.П. Павлова. Він розробив методики вивчення секреторної діяльності слинних залоз, виявив механізми шлункової, підшлункової секреції і слиновиділення, розкрив механізми регуляції функцій системи травного тракту. І.П. Павлов створив науково обгрунтоване вчення про функціонування системи травлення.

Травний апарат, або травна система складається з органів, що механічно і біохімічно обробляють їжу, всмоктують продукти її розщеплення, а та­кож виводять з організму неперетравлені рештки. Кожен з органів цього апарату одночасно виконує кілька функцій і тісно пов'яза­ний з іншими органами.

Травна система починається порожниною рота, складається з глотки, стравоходу, шлунка, тонкої та товстої кишок і закінчується відхідником. Крім цих органів до травного апарату належить також багато залоз, найбільші з яких великі слинні залози, печінка та під­шлункова залоза.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 808 | Нарушение авторских прав