АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Слинні залози. До травних залоз належать:

Прочитайте:
  1. E. - Прищитоподібної залози.
  2. Анатомо- фізіологічна характеристика печінки, підшлункової залози, як важливих органів травлення, небезпека патологічних їх змін.
  3. Гістологічна класифікація пухлин щитовидної залози (ВОЗ, 1974)
  4. Дифузні ураження підшлункової залози.
  5. Доброякісні пухлини молочної залози.
  6. Ендокринні залози, їх гормони, органи – мішені та основні функції
  7. ЕПІТЕЛІАЛЬНІ КЛІТИНИ. ЗАЛОЗИСТИЙ ЕПІТЕЛІЙ
  8. Епітеліальні органоспецифічні пухлини матки, молочної залози, яєчників.
  9. Ехоанатомія підшлункової залози.
  10. Залози внутрішньої та зовнішньої секреції. Поняття «гормони», їх роль у гомеостазі.

До травних залоз належать:

- - великі і малі слинні залози

- - підшлункова залоза

- - печінка.

Під слизовою оболонкою порожнини рота багато невеликих сли­зових та серозних залоз, які залежно від розміщення називають губ­ними, щічними, кутніми, піднебінними та язиковими і об'єднують у групу малих слинних залоз.

Крім цих залоз виділяють ще групу великих слинних залоз, до яких відносять під'язикову, піднижньощелепну та привушну за­лози. Всі ці залози парні.

Під'язикова залоза невелика трубчасто-альвеолярна, за функцією слизова залоза, розміщується під сли­зовою оболонкою дна порожнини рота і складається з кількох час­ток. Від часток відходять міжчасткові протоки, що зливаються в десять — п'ятнадцять малих під'язикових проток, які частково самостійно відкриваються в порожнину рота, а частково утворю­ють велику під'язикову протоку, що або з'єднується з протокою піднижньощелепної залози, або відкривається поряд з нею на під'я­зиковій складці.

Піднижньощелепна залоза більша від попередньої, але також має трубчасто-альвеолярну будову. Ця залоза за функцією мішана, тобто виділяє і слизовий, і серозний се­крет. Вона розміщується біля кута нижньої щелепи під щелепно-під'язиковим м'язом, її задня частина межує з привушною залозою і відділяється від неї фасцією. Протока піднижньощелепної залози огинає задній край щелепно-під'язикового м'яза і відкривається на під'язиковому м'язі.

Привушна залоза найбільша із слинних залоз, побудована за альвеолярним типом і виділяє серозний секрет. Вона розміщена у привушно-жувальній ділянці лиця, оточена привушно-жувальною фасцією, від якої в товщу залози відходять сполучно­тканинні перетинки, і за формою нагадує конус, основа якого обер­нена вперед, а верхівка загинається за гілку нижньої щелепи. Час­тину залози, що знаходиться на поверхні лиця, називають поверх­невою, а частину за гілкою нижньої щелепи — глибокою. Із залози виходить привушна протока, що лежить трохи нижче від виличної дуги і біля переднього краю жувального м'яза загинається, прохо­дить крізь щічний м'яз і відкривається на слизовій оболонці переддвер'я рота проти другого верхнього великого кутнього зуба.

 



Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 1219 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.002 сек.)