АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Будова, форма скелетних м'язів

У м'язові розрізняють середню частину—черевце, яке складаєть­ся з м'язової тканини, і сухожилків, утворених щільною сполучною тка­ниною. Як правило, м'яз має два сухожилки, якими він прикріплюється до кісток, проте деякі м'язи можуть прикріплюватися і до різних органів (очного яблука), до шкіри (м'язи обличчя і шиі) тощо. Кінці м'яза пере­важно переходять у міцний сполучнотканинний утвір—сухожилок, яким м'яз прикріплюється до кісток. Навколо сухожилка у деяких м'язів (на кисті та стопі) розташована його обгортка, утворена зовнішніми волок­нистими та внутрішніми синовіальними листками, між якими є невели­ка кількість синовіальної рідини. Це захищає м'язи від фізичних пере­вантажень.

Кожний м'яз складається з великої кількості посмугованих м'язо­вих волокон, розташованих паралельно і з'єднаних між собою прошар­ками пухкої сполучної тканини у пучки. М'язове волокно являє собою симшіастичну багатоядерну структуру, тобто утвір, в якому відсутнє розмежування клітин. Діаметр м'язових волокон—0,01-0,1 мм, а дов­жина може сягати кількох сантиметрів. Кількість таких волокон нео­днакова в різних м'язів: у дрібних — кілька сотень, у великих — кілька тисяч. Сила м'язів визначається площею поперечного перерізу всіх во­локон м'яза. Зовні м'яз вкритий фасцією—тонкою сполучною оболон­кою. М'язи багаті на кровоносні судини та нерви. Постачання органа кровоносними судинами називається васкуляризацією, а постачання нервовими волокнами—іннервацією.

Форма і вешчина м'язів залежить від виконуваної ними роботи. Розрізняють м'язи довгі, широкі, короткі йколові. Довгі м'язи розмі­щені головним чином на кінцівках, широкі—на тулубі, короткі—між окремими хребцями. Колові м'язи розташовуються навколо отворів тіла і під час скороченая звужують їх. Такі м'язи називаються сфінктера­ми. Назву м'язам дають або за їх функцією—згиначі, розгиначі, або за ходом волокон — поперечні, косі, або за формою—дельтовидний, квадратний, або за місцем їх прикріплення — Ірудинно-ключично-со-сковий. М'язи, які разом і одночасно виконують той або інший рух, на­зиваються синергістами; м'язи, які своїм скороченням спричиняють протилежні рухи (наприклад, одні згинають кінцівку, а другу розгина­ють), називаються антагоністами.


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 568 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)