АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Хвороби дихальної системи та заходи запобігання їм

Спричинити запалення дихальної системи можуть віруси і бактерії, що постійно там перебувають, не виявляючи до певного часу хворо­ботворних властивостей. Вони стають агресивними внаслідок знижен­ня опірності організму через погане харчування, гіподинамію, куріння, переохолодження організму, різні хронічні інфекції.

Кожну інфекційну хворобу спричиняє певний збудник. Найрозпов-сюдженіший спосіб передачі більшості інфекційних хвороб — це кра­пельна інфекція. Проникнувши в організм, мікроорганізми розмножу­ються і виділяють особливі отруйні речовини — токсини, які потрапля­ють у кров і розносяться по всьому організму, порушуючи нормальний хід важливих для життя й здоров'я процесів (табл. 9).

Необхідно дотримувати стандартних гігієнічних прийомів для за­хисту від крапельної інфекції: дихати треба через ніс; правильне корис­тування носовими хусточками; прибирання приміщення вологим спосо­бом; провітрювання приміщення; при зносинах з хворими на грип слід надягати марлеву пов'язку.

Профілактика інфекційних захворювань полягає у дотримуванні способів здорового способу життя, загартовуванні організму, заняттях фізкультурою та спортом, повноцінному харчуванні, частому перебу­ванні на свіжому повітрі, униканні шкідливих звичок.;

Хвороби дихальної системи та запобігання їм

Тяжкою хронічною хворобою органів дихання є бронхіальна аст­ма (від грец. азіта — ядуха), що виявляється нападами ядухи. Залеж­но від причин, які призводять до цієї хвороби, виокремлюють дві форми бронхіальної астми: алергічну та інфекційно-алергічну. Алергія (від грец. аііоз — інший, ег§оп — дія) — стан підвищеної чутливості організму у відповідь на дію алергенів. Алергічна форма бронхіальної астми вини­кає як алергічний процес, який перебігає без участі мікроорганізмів, тобто неінфекційним шляхом. Алергенами можуть бути лупа, шерсть або пір'я домашніх тварин, сухий корм для акваріумних риб, пил різного поход­ження, пилок багатьох рослин, тополиний пух, препарати побутової хімії, ліки, косметичні засоби, деякі харчові продукти (шоколад, цитрусові, суниці, полуниці, курячі яйця, молоко). Інфекційно-алергічна бронхіаль­на астма виникає як алергічна реакція на інфекційні чинники. У ролі алергенів виступають різні мікроорганізми та продукти їхньої життєді­яльності, зокрема токсини і спори цвілевих грибів, мікроскопічні грибки. За цієї форми хвороби виникає автоалергічнареакція, коли зруйновані мікроорганізмами власні тканини організм сприймає як чужорідні. Най­частіше вона виникає в організмі людини, що має хронічні вогнища за­палення: хронічні бронхіт, каріозні зуби, хронічне запалення мигдаликів (тонзиліт), додаткових порожнин носа (гайморит), жовчного міхура (хо­лецистит). Причиною ташї форми астми, особливо в дітей, можуть бути глисти.

В обох випадках бронхіальна астма -^-алогічний, тоб^ОІмунний процес. Особливістю його є те, що антиген з антитілом взаємодіють у слизовій оболонці більшості бронхів. Речовини, що при цьому утворю­ються, спричинюють спазм бронхів, набряк їхньої слизової оболонки і виділення в'язкого секрету, який заповнює просвіт дихальних шляхів. Через ці порушення звужується просвіт дихальних шляхів. У легені потрапляє дуже мало кисню. В організмі накопичується вуглекислий газ, через що хворі відчувають тяжку ядуху, яка завдає 'ш сильних страждань.

Згадані вище речовини стимулюють парасимпатичну нервову сис­тему (її збудження призводить до спазму бронхів), тому напади бронхіальної астми виникають найчастіше у нічні години, коли зростає то­нус парасимпатичної нервової системи.

Якщо з'ясувати причину бронхіальної астми, її часто вдається вилі­кувати. У лікуванні бронхіальної астми застосовують спеціальні лікарські препарати, санаторно-курортні методи (у соляних шахтах), лікувальну фізкультуру. Загартовування організму є важливим чинником профілак­тики цього захворювання. Долікарська допомога людині, у якої стався напад бронхіальної астми, полягає в тому, щоб відкрити вікно або ква­тирку для посилення вентиляції в приміщенні, зняти із хворого тиснучий одяг, поставити гірчичники на литки або зробити ванну для ніг. Обо­в'язково слід викликати швидку допомогу.

При захворюваннях і пошкодженнях (при розтині грудної клітки) у щілину плеври легень може потрапляти повітря (у нормі повітря в щілині плеври немає), скупчуватись в ній рідина (ексудат), які розсувають ли­стки плеври й утворюють порожнину плеври. Якщо в порожнину прони­кає інфекція, розвиваються запальні процеси (наприклад, плеврит -запалення плеври). Наявність у щілині плеври повітря зумовлює стис­кання легені і розвиток пневмотораксу (від грец. рпеита — дихання, (Ногах — грудна клітка), крові — розвиток гемотораксу (від грец. Паіта — кров), гною — піотораксу (від грец.руоз — гнійний). Це супровод­жується важкими ускладненнями, які часто призводять до смерті.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 623 | Нарушение авторских прав