АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Послідовність оцінки обстановки

Прочитайте:
  1. Внутрішні методи оцінки ступеня розкриття шийки матки.
  2. Для оцінки санітарного стану пологового будинку проведено обстеження медичного персоналу на бактеріоносійство. Які мікроорганізми особливо небезпечні для оточуючих?
  3. Загальні критерії оцінки побічних ефектів лікування (CTCAE)
  4. Коефіцієнти оцінки складності предметів
  5. Методи оцінки готовності організму вагітної до пологів
  6. Методи оцінки готовності організму вагітної до пологів.
  7. Методика оцінки кульшових суглобів на предмет дисплазії
  8. Оцінка стану новонародженого та послідовність дій при здійсненні медичного догляду за здоровою новонародженою дитиною.
  9. оцінки кульшових суглобів на предмет дисплазії
  10. Передумовою правильної оцінки болю в животі є вірно зібраний анамнез.

 

1. Визначити величину радіусів зон повних, сильних, середніх і слабких руйнувань /відповідно для Рф=50, 30, 20 і 10 кПа/ згідно додатку 2.

2. Нанести на план об'єкту межі зон повних, сильних, середніх і слабких руйнувань у відповідному масштабі /Додаток 9/.

3. Визначити ступені руйнувань будівель, споруд та інших елементів підприємства /Додаток 3/ і нанести їх на план об'єкта.

4. Оцінити здатність підприємства щодо можливості продовження випуску продукції і розробити заходи по зменшенню матеріальних втрат.

При прогнозуванні технічного стану підприємства після аварії треба враховувати: якщо цехи підприємства, від яких залежить випуск продукції, отримають повні, сильні або середні руйнування, то підприємство вийде з ладу. Це зумовлено тим, що для усунення середніх руйнувань необхідно виконати капітельний ремонт, а при сильних і повних руйнуваннях відбудова зводиться до нового будівництва виробничих будівель і оснащення їх новим технологічним обладнанням.

Основними заходами щодо зменшення втрат від аварії, що пов'язані з вибухом газоповітряної суміші можуть бути:

- зменшення запасів вуглецевоводневих газів до обгрунтованого технологічного мінімуму /до 50%/, щоб на випадок аварії основні елементи об'єкту не руйнувалися або одержували слабкі руйнування /т/;

- перенесення ємкостей з вуглецевоводневими газами на безпечну відстань від цехів та інших важливих елементів об'єкту /м/;

- посилення характеристик міцності будівель і споруд шляхом улаштування каркасів, підкосів, опор для зменшення прольотів несучих конструкцій;

- своєчасна підготовка до швидкої відбудови зруйнованих споруд.

 

 

II. МЕТОДИКА ОЦІНКИ ОБСТАНОВКИ ПРИ АВАРІЇ З ВИКИДОМ СДОР НА ТЕРИТОРІЇ ПІДПРИЄМСТВА

 

Хімічні сполуки, які в певних кількостях, що перевищують гранично допустимі концентрації, можуть чинити шкідливу дію на людей, тварин, рослини, викликаючи у них ураження різного ступеня, називаються сильно діючими отруйними речовинами /СДОР/. Багато об'єктів народного господарства України виробляють, переробляють або використовують СДОР у виробничих процесах. СДОР можуть бути у вигляді рідин або зріджених газів, їх зберігають в герметичних ємкостях. При руйнуванні ємкості відбувається викид СДОР в навколишнє середовище. При цьому виникає хмара зараженого повітря, яка поширюючись в напрямі вітру від місця аварії, утворює зону хімічного зараження. Зона хімічного зараження охоплює місце безпосереднього розлиття отруйних речовин і територію, над якою розповсюдилися пари отруйних речовин з уражаючими концентраціями. У зоні хімічного зараження може бути один або кілька осередків хімічного ураження. Осередком ураження СДОР називається територія, на якій відбулось масове ураження людей та тварин. Розміри зони хімічного зараження характеризуються глибиною поширення /Г/ хмари зараженого повітря з уражаючими концентраціями; шириною /Ш-км/ і площею /S-км2/.

 

 

 

Рис.1. Схема зони хімічного зараження, утворена розлиттям СДОР /аміак, 10 т/

1 – місто;

2 – об'єкт народного господарства;

3 – ділянка безпосереднього розлиття СДОР;

4 – населений пункт;

SЗ – площа зони хімічного зараження; Г – глибина зони зараження;

Ш – ширина зони зараження; S01, S02 – площі осередків хімічного ураження.

 

Розміри зони хімічного зараження залежать від типу і кількості викинутих в навколишнє середовище СДОР, метеорологічних умов, ступеня вертикальної стійкості повітря /інверсія, ізотермія, конвекція/, рельєфу місцевості та умов зберігання СДОР /обваловані чи не обваловані ємкості із СДОР/.

Інверсія в атмосфері-це підвищення температури повітря по мірі збільшення висоти. Інверсія в приземному шарі повітря частіше всього утворюється в безвітряні ночі в результаті інтенсивного випромінювання тепла поверхнею землі, що приводить до охолодження як самої поверхні, так і прилягаючого шару повітря.

Інверсійний шар повітря є затримуючим в атмосфері, перешкоджає руху повітря по вертикалі, в результаті чого під ним накопичується водяна пара, пил, а це сприяє утворенню диму і туману. Інверсія перешкоджає розсіюванню повітря по висоті і створює найбільш сприятливі умови для збереження високих концентрацій СДОР.

Ізотермія характеризується стабільною рівновагою повітря. Вона найбіль типічна для похмурої погоди, але може виникнути в ранкові і вечірні години. Ізотермія також, як і інверсія сприяє тривалому застою парів СДОР на місцевості, в лісі, в жилих кварталах міст і населених пунктів.

Конвекція-це вертикальне переміщення повітря з одних висот на інші. Повітря більш тепле переміщається в гору, а більш холодне і щільне-вниз. При конвекції спостерігаються підйомні потоки повітря, які розсівають заражену хмару, що створює несприятливі умови для розповсюдження СДОР. Відзначається конвекція в літні ясні дні.

 


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 465 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)