АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Споживчі переваги. Криві байдужості

Спроби виміру суб'єктивної корисності за допомогою абсолютної шкали (кардиналістська теорія) не увінчалися успіхом, тому ряд вчених (Ф. Эджуорт, В. Парето, Е. Слуцький, Р. Ален, Дж. Хікс і ін.) запропонували вимірювати суб'єктивну корисність за допомогою відносної шкали, що показує переваги споживача й ранг споживаного блага (ординалістська або порядкова теорія). При цьому споживачеві необхідно лише зробити вибір між двома наборами споживчих благ.

Теорія поведінки споживача базується на трьох основних припущеннях, що стосуються уподобань споживачами певного набору товарів.

Перше припущення полягає в тому, що уподобання вже сформувалися (тобто споживачі можуть порівнювати й класифікувати всі набори товарів, при цьому ми поки ігноруємо вартість товарів)

Другим припущенням є те, що уподобання транзитивні (тобто якщо для споживача набір А є більш привабливим, ніж набір В, а набір В є більш привабливим, ніж набір С, то набір А буде привабливішим і за набір С). Припущення про транзитивність гарантує співставність уподобань.

Третє припущення полягає в тому, що споживачі завжди віддають перевагу більшій кількості будь-якого товару меншій.

Якщо набір складається із двох економічних благ – X і Y, ми можемо на графіку позначити точками різні комбінації благ, що мають однакову корисність для споживача (на мал. 2.3 точки R₁ і R₂). Якщо через ці точки ми проведемо лінію, то одержимо криву байдужості, що показує сукупність споживчих наборів, що забезпечують однаковий рівень задоволення потреб. (Т. ч. споживач байдужий до набору товарів, представлених точками на кривій.)

Рис. 2.3 - Крива байдужості у двомірному просторі

Припустимо, що благо Х є пепсі-колою, а благо Y – гамбургером. Припустимо, що споживачеві однаково, чи з'їсти 3 гамбургери, запивши їх однією пляшкою пепсі-коли (R₁) або з'їсти один гамбургер, запивши його трьома пляшками пепсі-коли (R₂). Крива байдужості представляє всю безліч комбінацій пепсі-коли й гамбургерів, що мають однакову, з погляду споживача, корисність. Чим правіше й вище розташована крива байдужості, тим більше задоволення приносять представлені нею комбінації двох благ. (Крива U₄ на мал. 2.4 відповідає найвищому рівню задоволення.) Безліч криві байдужості називається картою криві байдужості (мал. 2.4).

Властивості кривих байдужості:

1) Криві байдужості мають негативний нахил, опуклі вниз і ніколи не перетинаються (Це можна доводити від зворотнього - тоді порушуються основні припущення теорії поведінки споживача).

2) Ділянка кривої байдужості, на якій можлива ефективна заміна одного блага іншим, називається зоною заміни (субституції).

Розглянемо криву байдужості RS (мал. 2.5). Кількість блага Х, рівна ВІД, представляє мінімально необхідний обсяг споживання блага Х, від якого споживач не може відмовитися, незалежно від того, наскільки велику кількість блага Y пропонують на заміну. Аналогічно, ОМ є мінімально необхідна кількість блага Y. Взаємна заміна благ X і Y має сенс тільки в межах відрізка RS. Поза її заміна виключається, і два блага виступають як незалежні друг від друга.

При русі уздовж кривої байдужості кількість одного блага зменшується, а іншого – збільшується, при цьому корисність для споживача залишається постійною. Кількість, на яку споживання одного блага повинне бути збільшене (зменшено), щоб повністю компенсувати споживачеві зменшення (або збільшення) споживання іншого блага на одну додаткову одиницю, називається граничною нормою заміни (MRS). MRS показує максимальну кількість одного товару, від якої споживач згоден відмовитись, щоб одержати додаткову одиницю іншого товару.

Мал. 2.5 - Зона заміни (субституції)

На мал. 2.6 видно, що споживач готовий відмовитися від кількості Δy блага Y, щоб одержати додатково кількість Δx блага X. Таким чином, гранична норма заміни Y на X:

Рис. 2.6 - Гранична норма заміни (субституції)

Так як зменшення кількості одного блага компенсується збільшенням іншого блага, Δх і Δy завжди мають різні знаки. Однак MRS – позитивна величина, вона дорівнює абсолютному значенню тангенса кута нахилу кривої байдужості в даній точці кривої.

Гранична норма заміни виконує в ординалістській теорії ті ж функції, що й гранична корисність у кардиналістській. У міру руху вниз уздовж кривої байдужості MRS знижується. Цим пояснюється опуклість униз кривої байдужості. Зниження MRS відображає той факт, що більшість споживачів одержують все менше й менше задоволення в міру споживання ними все більшої кількості якого-небудь блага.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 510 | Нарушение авторских прав