Стенокардія.
Стенокардія - захворювання, найхарактернішою ознакою є напад болю, що локалізується за грудиною або в ділянці серця.
Стенокардія є однією із частіших форм ІХС. В основі приступу стенокардії лежить гостра ішемія міокарда, зумовлена погіршенням його кровопостачання з наступним швидким відновленням кровообігу в зоні ішемії (порушується рівновага між потребою міокарда в кисню і можливістю постачання його з кров`ю. При недостатньому доступі кисню до міокарда і виникає ішемія).
Етіологія:
- ураження вінцевих артерій (атеросклероз, закупорка тромбом, рідко - емболом); - перевтомлення; - психоемоційний вплив; - паління; - зловживання спиртними напоями тощо.
У чоловіків трапляється у 2-3 рази частіше, ніж у жінок, звичайно в осіб віком понад 40 років і лише в 10-15% випадків у молодшому віці.
Класифікація:
1. Стенокардія стабільна:
- стабільна стенокардія навантаження (з вказанням функціональних класів);
- стабільна стенокардія без ураження коронарних артерій (ангіографічно)- коро-
нарний синдром Х;
- вазоспастична стенокардія (ангіоспастична стенокардія, спонтанна, варіантна, Прінцметала).
Стенокардія навантаження - це стенокардія, яка виникає після фізичного або психоемоційного навантаження, триває 5-10 хв. і знімається нітрогліцерином.
Стабільна стенокардія навантаження - це стенокардія навантаження, яка не має тенденції до прогресування.
Коронарний синдром Х - це стабільна стенокардія навантаження з ангіографічно інтактними коронарними артеріями.
Вазоспастична стенокардія - це стенокардія, яка виникає в спокої, частіше вночі або зранку, триває 5-10 хв, супроводжується шлуночковими аритміями під час болю.
Класифікація функціональних класів (ФК) стабільної стенокардії напруження:
І ФК - «латентна» стенокардія: приступи виникають під час значних фізичних навантажень.
ІІ ФК - приступи виникають під час ходи у звичайному темпі на відстань більше 500 м і /або підйомі більше, ніж на один поверх, вплив несприятливих факторів (психоемоційний стрес, холодна погода, ранкові години).
ІІІ ФК - приступи виникають під час ходи у звичайному темпі на відстань 100-500 м, підняття на один поверх, інколи у стані спокою вночі.
IV ФК - приступи виникають під час незначних фізичних навантажень, ходи на відстань до 100 метрів рівною місцевістю, приймання їжі, акту дефекації, а також у спокої.
2. Нестабільна стенокардія:
- що виникла вперше (до 28 діб);
- прогресуюча - рання постінфарктна (з 3-ої до 28 доби);
- рання постінфарктна (з 3-ої до 28 доби).
Нестабільна стенокардія - це стенокардія, яка виникла вперше (давністю до 28 днів), стенокардія навантаження, яка прогресує або яка виникла в перші 3-28 днів ІМ, а також повторні приступи гострої коронарної недостатності, коли приступ болю за грудиною у спокої триває понад 20 хв. і супроводжується ЕКГ - ознаками порушення процесів реполяризації, які тримаються до 48 год.
Стенокардія, що виникла вперше - це приступ стенокардії зі змінами на ЕКГ, що проходять у спокої, який виник вперше протягом останніх 28 діб.
Прогресуюча стенокардія - це стенокардія у пацієнта зі стенокардією напруження, яка почала турбувати в спокої або вночі, а також ФК якої став тяжчим зі зниженням толерантності до фізичного навантаження, з появою транзиторних змін ЕКГ у спокої.
Рання постінфарктна стенокардія -це стенокардія, яка виникла протягом 3-28 діб після ІМ.
Медсестринський процес при стенокардії:
І етап медсестринського процесу - Медсестринське обстеження
Збирання інформації ведеться суб’єктивними, об’єктивними та додатковими методами обстеження.
Суб’єктивні методами обстеження:
А.Скарги:
- характерний симптом -біль, яка локалізується за грудниною або в ділянці
серця; характер болю - стискаюча, давлюча біль нападоподібного характеру;
- іррадіація болю - в ліве плече, ліву руку, ліву половину обличчя, шию, іноді у зуб, вухо, язик; тривалість болю - від декількох секунд до 10- 15 хвилин іноді до 30; біль минає - через 1-2 хвилини після приймання нітрогліцерину, інших нітратів.
Б.Анамнестичні дані:
Стенокардія починається внаслідок дії етіологічних факторів ризику ІХС (дисліпідемія, артеріальна гіпертензія, куріння, надлишкова МТ) тощо.
Нестабільна стенокардія діагностується від моменту зміни характеру стенокардійних болей, появи поряд зі стенокардією напруження стенокардії спокою, зниження ефективності від прийому нітрогліцерину.
Перебіг хвильоподібний - періоди ремісії чергуються з періодами час тіших приступів.
В. Об’єктивні методи обстеження:
- обличчя - часто бліде, з ціанотичним відтінком, покритий холодним потом;
- ксантоми, ксантелазми (ознаки атеросклерозу); - t0 тіла - нормальна;
- ЧД -дихання рідке, поверхневе; - PS - рідкий, іноді прискорений спочатку; - АТ -часто підвищується; - при перкусії й аускультації серця - характерних змін немає; - аналіз крові й сечі - без особливостей; - ЕКГ - під час нападу може не змінюватися.
ІІ етап сестринського процесу - Медсестринська діагностика
Наявні проблеми: приступи стискаючого болю за грудинною або в ділянці серця з іррадіацією (дивитися вище написаного); - страх смерті.
Потенційні проблеми: можливе виникнення інфаркту міокарда та нових нападів стенокардії.
- Складемо медсестринський діагноз: приступи стискаючого болю за грудин-ною або в ділянці серця, що підтверджується скаргами пацієнта та об'єктивними даними.
ІІІ етап медсестринського процесу -
Планування медсестринських втручань
1. Підготовка пацієнтів та взяття біологічного матеріалу для лабораторних досліджень.
2. Підготовка пацієнтів до інструментальних методів обстеження.
3. Спостереження за пацієнтом та вирішення його дійсних проблем.
4. Виконання лікарських призначень.
5. Вирішення супутніх проблем та потреб пацієнта.
6. Навчання пацієнта та оточуючих само- і взаємодогляду.
ІV етап медсестринського процесу - Реалізація плану медсестринських втручань
1.1. Підготовка пацієнта та взяття крові для БАК.
2.1. Підготовка пацієнта до ЕКГ, валоергометрії, ЕхоЕКГ коронарографії.
3.1. Створення пацієнтові комфортних умов. Режим - залежить від ФК. 3.2. Допомога пацієнтові в дотриманні особистої гігієни.
3.3. Раціональна дієтотерапія (дієта № 10), зменшення вживання рідини.
3.4.Спостереження та контроль за самопочуттям та об'єктивним станом пацієнта: вимірювання температури тіла, АТ, підрахунок РS, ЧДР.
3.5. Під час нападу стенокардії: - забезпечення пацієнтові повного фізичного спокою; - доступу свіжого повітря; - накладання гірчичників на груднину; - у разі відсутності ефекту від гірчичників - необхідно опустити ліву руку по лікоть у гарячу воду.
4. Виконання призначень лікаря:
4.1. При стабільній стенокардії навантаження:
4.1.1. Антиангінальні препарати ( швидкодіючі судинорозширювальні препара-ти): - нітрати і групи сандонімінів: нітрогліцерин, нитросорбіт, молсидомін.
Нітрогліцерин застосовують у вигляді 1 %спиртового розчину - 4 краплі на цукор під язик; у таблетках - під язик). Дає знеболювальний ефект через 1-3 хв., максимальна дія наступає через 5-6 хв., тривалість дії - 10-15 хв.Коли немає терапевтичного ефекту від нітрогліцерину, то можна повторити.
Нітрогліцерин має побічну дію - головний біль, запаморочення, шум в голові.
- блокатори β-адренорецепторів: пропранолол, окспренолол, атеналол, метопро-лол, талінолол, обзідан,анаприлін;
- антагоністи кальцію: верапаміл, фіноптин, дилтіазем, ніфедипін (коринфар);
- активатори калієвих каналів: нікорандил, міноксидил, діазоксид;
- антиаритмічні препарати III класу: кордарон.
4.1.2. Антиагреганти: ацетилсаліцилова кислота, асперкард;пентоксифілін ( попереджає утвореннятромбів в коронарних судинах).
4.1.3. Коректори ліпідного складу плазми крові: мевакор, симвастатин або аторвастатин, ліпанор, фенофібрат, пробукол, поліспонін.
4.1.4. Препарати для нормалізації функцій ЦНС: седативні ( корвалол, настійка валеріани); транквілізатори (хлозепід, сибазон, мебікар); снодійн і (нітразепам); антидепресанти (флуоксетин, пароксетин).
4.1.5. Метаболічні кардіопротектори: цитохром С, мілдронат, рибоксин, триметазидин, фосфаден, АТФ-лонг.
4.1.6. Імуномодулятори: тималін або Т-активін.
4.1.7. Методи еферентного екстракорпорального лікування (плазмаферез, гемосорбція), кріоплазмапреципітація.
4.1.8. Фізіотерапія: електро- (електросон, електрофорез медикаментів), лазеро-, та ультразвукові процедури, ЛФК.
4.1.9. Санаторно-курортне лікування
4.1.10. Оперативне лікування: судинне шунтування, ангіопластика, коронарна атероктомія, непряма ревакуляризація міокарда.
4.2. При стабільній стенокардії навантаження з ангіографічно інтактними судинами (коронарному синдромі Х):
4.2.1. Антиангіальні препарати (див. 4.1.1)
4.2.2. Антиагреганти (4.1.2)
4.2.3. Ксантинові похідні: ксантинол нікотинат.
4.3. При вазоспастичній стенокардії:
- нітрати: нітрогліцерин, нітросорбід;
- антагоністи кальцію: верапаміл, дилтіазем, ніфедипін;
- α-адреноблокатори: празозин.
4.3.2. Антиагреганти (4.1.2.)
4.4. При нестабільній стенокардії:
4.4.1 Для ліквідації болю: - нітрати: нітрогліцерин, нітросорбіт, молскдомін.
У випадках неефективності нітратів:
- нейролептанальгезія: фентанід+дроперідол;
- наркотичні препарати: промедол;
- анальгетики з антигістамінними препаратами: анальгін+піпольфен, баралгін.
4.4.2. Для ліквідації ішемії міокарда: - нітрати; - блокатори β-адреноблокатори;
- антагоністи кальцію.
4.4.3. Антиагреганти і антикоагулянти: ацетилсаліцилова кислота, пентоксифілін, дипіридамол, тиклопідин, гепарин, фраксипарин.
4.4.4. Оперативне лікування: балонна коронарна ангіопластика, аортокоронарне шунтування.
5. Вирішення супутніх проблем та потреб пацієнта
6. Навчання пацієнта та його оточуючих необхідності усунення факторів ризику - артеріальної гіпертензії, куріння, надмірної МТ, потребі постійни фізичних тренувань, раціонального харчування.
Увага. Всі лікарські препарати пацієнти, які страждають нападами стенокардії приймають довго.
V етап медсестринського процесу -
оцінка результатів медсестринських втручань та їх корекція
- поліпшення самопочуття та об’єктивного стану пацієнта, стабілізація приступів стенокардії;
- виявлення нових проблем пацієнта та корекція медсестринських втручань.
Профілактика:
- усунення факторів ризику ІХС; - обстежують пацієнтів для виявлення ІХС, особливо людей із чинниками ризику (ГХ, ЦД, куріння, ожиріння, гіподинамія);
- диспансерне спостереження за пацієнтами; - лікування артеріальної гіпертензії, атеросклерозу; - раціональне харчування; - заняття фізкультурою, спортом, ЛФК;
- здоровий спосіб життя; - не палити; - не приймати алкоголю; - правильне харчування; - поліпшення умов праці та відпочинку; - попередження ангінозних приступів.
Диспансеризація.
Пацієнти находяться на «Д» обліку. «Д» пацієнтів здійснюється дільничним терапевтом. Огляди проводяться з частотою 2-4 рази на рік. Кардіолог, невропатолог, психотерапевт оглядають пацієнта 1 раз на рік. У міжнападовий період призначають лікарські засоби. Дільнична медична сестра повинна пояснити пацієнту, як приймати ці засоби. Пояснити правила поведінки пацієнта.
Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 2453 | Нарушение авторских прав
|